Примус до миру. Чи допоможе стурбованість посадовців повернути кошти кредиторам банків-банкрутів?

13 травня 2021, 10:50
Позиція
depositphotos

depositphotos

Понад 230 млрд грн можуть втратити держава та українці внаслідок банкрутства половини банківської системи під час кризи 2014−2017 років. Саме стільки, за офіційними даними Фонду гарантування вкладів, на сьогодні складає залишок незадоволених кредиторських вимог у цих фінустановах.

Утім, з’явився шанс на відшкодування цих збитків. Першого квітня під головуванням Прем'єр-міністра відбулося перше засідання Міжвідомчої групи з питань повернення активів збанкрутілих банків на чолі з Прем'єр-міністром країни. До її складу також увійшли голова Національного банку, Міністр юстиції, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, заступник Міністра внутрішніх справ, та за згодою — очільники НАБУ та Фонду гарантування вкладів, генеральний прокурор та заступник Керівника Офісу Президента України.

Відео дня

«Наша мета — розробити стратегію, яка відображатиме наше спільне бачення розв’язання цього питання. Дуже важливо дати старт цій роботі, оскільки цього від нас очікує суспільство», — цитує слова Прем'єр-міністра пресслужба Кабміну.

Поки конкретики в офіційних заявах членів групи не багато. Охоче коментують це питання здебільшого в НБУ та ФГВФО. Для обох цих структур робота із пошуку виведених з банків активів не нова. Як і спроби притягнути до відповідальності причетних до цього осіб — керівників та власників банків. Для Нацбанку, для прикладу, від ефективності роботи групи залежить не тільки погашення кредитів рефінансування банками-банкрутами, залишок заборгованості яких на початок березня становить 41 млрд грн. А і перспективи повернення сотень мільярдів виведених активів із націоналізованого Приватбанку.

Фонд гарантування, у свою чергу, сподівається знайти кошти для розрахунку із кредиторами майже 90 неплатоспроможних банків. А це — понад 230 млрд грн.

«Якщо говорити про втрати держави, то цифра, від якої ми можемо відштовхуватися, — це сума, на яку державі довелося прокредитувати Фонд для своєчасної виплати компенсації вкладникам. Сьогодні наш борг перед Міністерством фінансів без нарахованих відсотків становить 47 млрд грн, з нарахованими відсотками — 111 млрд. Тобто навіть з огляду на те, що ми повернули понад 45,3 мільярда, мінімум 47 мільярдів — це і є, умовно, сума втрат держави. Але у нас, крім держави, є ще й інші кредитори: вкладники 200 тис.+, бізнес. І сума їхніх загальних втрат становить приблизно 235 млрд грн», — розповіла в інтерв'ю для nv.ua Світлана Рекрут, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів.

«Питання повернення активів збанкрутілих банків дійсно потребує особливої уваги», — пояснює Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України. За її словами, повернення активів, виведених з фінустанов до визнання їх неплатоспроможними, — складний процес, який потребує скоординованих дій та зусиль різних державних установ. «На нашу думку, спільна робота державних органів допоможе налагодити чіткий процес роботи повернення активів збанкрутілих банків і посилити превентивний контроль за активами банків і інших фінансових організацій, які працюють з коштами населення», — говорить виконавчий директор Незалежної асоціації банків України.

За останніми даними, на сьогодні ФГВ подано 60 позовних заяв відносно пов’язаних осіб 41 банку на загальну суму 96,8 млрд грн. Також пред’явлено 21 цивільний позов у кримінальних провадженнях на загальну суму пред’явлених вимог 13,6 млрд грн. Статистика НБУ: на розгляді судів перебуває 35 позовів до майнових поручителів на суму 7,32 млрд грн. Окрема увага приділяється роботі з фінансовими поручителями банків, які, зокрема, є їх фактичними колишніми власниками: у судах розглядається 7 позовів на суму 8,76 млрд грн. Розгляд справ триває.

КМУ
Фото: КМУ

Три напрямки для роботи

За словами джерел, наближених до урядових кіл, робота групи буде зосереджена на трьох ключових напрямках.

Перший — робота в межах України: посилена комунікація з судами та правоохоронними органами щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у виведенні коштів. На цьому етапі потрібна узгодженість дій всіх правоохоронних органів щодо відкритих за заявами НБУ та ФГВФО десятків кримінальних проваджень за фактами виведення активів збанкрутілих банків.

Другий — робота за кордоном: крім пошуку виведених активів, робота в іноземних юрисдикціях задля здійснення «легітимного тиску» через цивільні та кримінальні провадження.

Третій напрямок — розробка законодавчої бази для можливості досудового (добровільного) відшкодування збитків, завданих збанкрутілим банкам. Це, за словами експертів, насправді, може стати чи не основним напрямом повернення реальних коштів. Як свідчить світова практика — саме мирові угоди, а не роки судових розглядів, мають максимальний економічний ефект. Приміром, у США за останні 10 років збанкрутувало порядку 530 банків і ощадних установ. При цьому кількість позовів проти пов’язаних осіб банків зменшилася з 41% до 8%, що засвідчує переважно добровільне досудове врегулювання збитків.

Та для запровадження «мирових угод» в Україні потрібно змінити законодавство. Над цим, зокрема, і повинна попрацювати створена Міжвідомча група. А ще над тим, аби примусити винуватців таки розрахуватися за боргами, показавши, що інших варіантів — немає.

Між тим, своєрідний «легітимний тиск» повинне чинити і суспільство, але вже на членів створеної міжвідомчої групи. І вимагати не «розуміння проблеми», а реальних дій. Інакше далі «стурбованості» справа не зрушиться. А всі потуги НБУ та ФГВФО з повернення виведених з банків активів так і залишиться невтішною статистикою. Хоча уже сам факт створення такої групи свідчить про наявність політичної волі вирішити це питання, повернути активи банків, а відтак — і кошти державі та кредиторам цих фінустанов.

Автор — Пономаренко Валентина

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X