Чому ми повинні позичати під 11%, якщо у нас інфляція 2,1%? Міністр фінансів про дискусію з НБУ, курс гривні, борги, Нефьодова і Верланова

21 травня 2020, 10:02
НВ Преміум

Міністр фінансів України Сергій Марченко розповів НВ Бізнес про деталі переговорів з МВФ, про суть дискусій з Нацбанком, про вартість позик і курс гривні, необхідні для виконання держбюджету

Сергій Марченко, що вже працював у Міністерстві фінансів за часів президентства Петра Порошенка разом з Оксаною Маркаровою, очолив відомство в один з найскладніших періодів у економіці України.

Відео дня

Слово «дефолт» стало дуже часто звучати в медіа та соцмережах. За підсумками другого кварталу очікується падіння економіки України на більш ніж 10% — і це все в рік, на який припадають пікові виплати за державним боргом. Тільки приступивши до обов’язків міністра фінансів України Марченку довелося закінчити роботу свого попередника Ігоря Уманського, представивши парламентаріям версію оновленого держбюджету 2020 року, з урахуванням антикризових заходів. А також прийняти дуже спірне рішення — змінити реформаторське керівництво Податкової та Митної служби — основних держорганів, відповідальних за наповнення державної скарбниці.

Дефіцит оновленого держбюджету виріс на 300 млрд грн. Без кредитів МВФ профінансувати такий дефіцит неможливо.

Бізнес-співтовариства України, українські та іноземні інвестори стукали і кричали в усі двері і вікна Офісу президента і Верховної Ради, щоб влада якнайшвидше виконала основну вимогу Міжнародного валютного фонду — прийняла так званий антиколомойський закон про банки. І, незважаючи на активне протистояння політичного лобі колишнього власника Приватбанку Ігоря Коломойського, якого цей закон торкнеться найбільше, нардепи змогли обробити рекордну кількість — понад 16 тис правок — у цей проект і прийняти його. Президент Володимир Зеленський заявив, що підпише цей закон.

Журналіст НВ Бізнес зустрівся з міністром фінансів Сергієм Марченком, щоб з’ясувати, що буде з боргами країни, чому дефолту не бути, який курс гривні прийнятний для держбюджету, якою є позиція Мінфіну щодо політики НБУ та ідеї додаткової емісії гривні. Ми запитали міністра й про те, хто і чому вирішив звільнити Максима Нефьодова і Сергія Верланова.

— Україні в 2020 році потрібно близько 17 мільярдів доларів на фінансування дефіциту бюджету та обслуговування боргів. Скільки в цілому ви плануєте отримати коштів від МВФ в цьому році і яка сума кредитів від інших міжнародних фінансових організацій, які підв'язані до програми МВФ?

 — На поточний момент до кінця року нам потрібно запозичувати близько 457 мільярдів гривень, але сюди входить все: і внутрішні запозичення, і зовнішні. Внутрішні позики ми плануємо перевипустити, зробити так званий rollover. Не бачу проблеми перевипуску внутрішніх боргів. Що стосується зовнішніх боргів, то ми намагаємося фіналізувати нашу програму з МВФ і вийти на борд найближчим часом. Це дозволить отримати від МВФ приблизно 3,5 мільярда доларів у цьому році, плюс це дозволить розблокувати фінансування Світового банку — ще до мільярда. Це також дозволить нам отримати макрофінансову допомогу від ЄС — 500 мільйонів євро, які вже були, плюс 1,2 мільярда євро, які ми можемо отримати додатково.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
НВ
Фото: НВ

Це основні concessional loans, які плануємо отримати до кінця року. Потенційно вони закриють всю потребу в зовнішньому фінансуванні. Якщо побачимо необхідність додаткового фінансування, будемо позичати на внутрішньому ринку. Активний внутрішній ринок теж повинен бути одним з наших основних джерел.

— Де плануєте позичати? Ви говорите, на внутрішньому ринку, тому що зараз, після прийняття так званого антиколомойського закону у нерезидентів почав повертатися інтерес до ОВДП? Хто сьогодні фінансує внутрішній держборг?

 — Частина — держбанки, частина — приватні банки. Інтерес дійсно з’являється. Його підсилює наш інтерес до внутрішнього ринку і готовність там позичати. Був якийсь період, коли приблизно місяць ми не позичали. Це було пов’язано з тим, що була певна кризова турбулентність і на внутрішньому ринку, і на світових ринках. Та й не було такої гострої необхідності позичати.

Наше бажання — позичати в довших інструментах і з більш низьким рівнем прибутковості

Зараз ми знову виходимо на внутрішній ринок запозичень, але хочемо знижувати криву прибутковості.

Питання, чому ми повинні позичати вище 11%, якщо у нас річна інфляція 2,1%, мене турбує. Тому наше завдання, зокрема в дискусії з Нацбанком, створити умови для прибутковості до прийнятних рівнів.

— Ви маєте на увазі Нацбанк і зниження облікової ставки?

 — Звичайно.

— До якого рівня?

 — До якого вони вважають за необхідне. Але в умовах, коли у вас річна інфляція, year to year 2,1%, а до грудня — 1,5%, у мене виникає питання: чому ми повинні позичати так дорого. Тут не йдеться про країнові ризики. Це внутрішній інвестор і ми пропонуємо короткі папери. Зараз є взаєморозуміння на рівні Нацбанку і держбанків, що державні ОВДП можуть стати нормальною альтернативою депозитним сертифікатам Національного банку.

— Чи допускаєте ви розміщення держоблігацій на зовнішніх ринках? Аналітики кажуть, що необхідність таких розміщень є.

 — Поки що я б не коментував можливість такого розміщення. Це залежить від багатьох умов: від нашої потреби позичати, від прибутковості, яка буде на той момент на ринку. І від загальносвітової ситуації. Турбулентність, яка спостерігається на міжнародному ринку капіталу, не дозволяє нам позичати. Як буде до кінця року — складно передбачити. Будемо за можливості знаходити ті інструменти, які будуть вигідні державі Україна.

— Сьогодні багато розмов про незалежність НБУ. Ваша думка: чи необхідна така сильна інституційна незалежність НБУ, яка з’явилася з 2015 року? Знову ж деякі експерти припускають, що, можливо, якщо ситуація на зовнішніх ринках, не зміниться, доведеться надрукувати гривню, піти на так зване кількісне пом’якшення, про яке теж йдуть дискусії.

 — Так надрукувати гривню чи зробити quantitative easing?

— Запитання до вас, як ви до цієї ідеї ставитеся?

 — Чи повинен бути незалежний Національний банк? Відповідь — так, звичайно. Друге запитання, що випливає з першого: чи повинні узгоджуватися політики Національного банку і уряду? Теж відповідь очевидна — так. У нас — схожі цілі і не може політика Нацбанку йти врозріз з політикою уряду. Теоретично це можливо, але це не означає, що ми не повинні дискутувати. Зараз шукаємо і знаходимо точки дотику. Якщо урядовий дефіцит бюджету 7,5% ВВП, то одним з джерел фінансування може бути зокрема необхідність позичати на внутрішньому ринку за допомогою ОВДП. Не йдеться про емісію, про незалежність Нацбанку, друкування гривні, як ви сказали. Це умовності.

НВ
Фото: НВ

Навіть не кажу, що Національний банк повинен на вторинному ринку купувати ОВДП. Хоча потенційно, коли ви говорите quantitative easing, це дає можливість Національному банку купувати ОВДП на вторинному ринку. Вони мають цю можливість. Питання в тому, що крім завдання інфляційного таргетування і збереження інфляції на рівні, який НБУ встановив, у нього є ще два завдання — макроекономічна стабільність і забезпечення економічного зростання.

В цьому випадку, вважаю, що у нас зараз продуктивна дискусія), ми знаходимо взаєморозуміння і Національний банк нас чує. Наприклад, зараз НБУ випустив довгостроковий інструмент рефінансування. Він дає можливість банкам отримувати довгі гроші, зокрема для інфраструктурних проектів, які можуть бути використані для купівлі ОВДП…

Зараз складність яка? Інфляція 2,1% — це умовне благо. Я м’яко кажу умовне, оскільки, коли у вас падіння економічного зростання, вже майже 10−11 місяців падає промислове виробництво, коли у вас негативне сальдо торговельного балансу, вам важко буде розгойдати економічну динаміку при такій інфляції. І Нацбанку ми про це говоримо, тому що це не тільки наші питання і проблеми. Необхідно створити умови для сталого економічного зростання.

— У вас є свій прогноз розвитку економіки в цьому році?

 — У нас є річний прогноз, ми очікуємо падіння ВВП 4,8%, він не змінився, це прогноз Мінекономіки. Інші країни, наприклад, Британія, США, прогнозують скорочення ВВП у другому кварталі 20−25%. У нас може бути не так, як у цих країнах, ми не настільки залежні від зовнішніх шоків і від внутрішнього попиту, який скоротився. Але у нас теж буде падіння.

— Давайте ще раз, щоб резюмувати: ви проти незабезпеченої емісії гривні, так само, як і НБУ, правильно? Наприклад, як в 2015 році.

Показати ще новини
Радіо НВ
X