А якщо змусити НБУ грошей надрукувати. Кількісне пом’якшення по-українськи — якими будуть курс гривні та інфляція

26 квітня 2020, 07:20

В Україні дедалі більше голосів, які вимагають надрукувати банкноти задля антикризової підтримки економіки. Це називають не цільовою емісією, як у 90-х, а кількісним пом’якшенням — як у США та ЄС

Національний банк, який ще має політичний імунітет в Україні, не має наміру друкувати гроші і почав застосовувати ринкові методи для стимулювання економіки. Якщо ніхто і ніщо не завадить уряду відновити кредитування МВФ, то потреба в додатковому фінансуванні дефіциту бюджету буде не настільки критичною, щоб ризикувати фінансовою системою країни та вмикати друкарський верстат.

Відео дня

НБУ замість кількісного пом’якшення (Quantitative easing — QE англ.) вирішив для початку стимулювати кредитування бізнесу й інфраструктурних проектів. А необхідність в цьому є, бо НБУ погіршив оцінку динаміки реального зростання ВВП України на 2020 рік зі зростання в 3,5% до 5% падіння. МВФ очікує скорочення на 7,7% в 2020 році, а агентство Fitch — на 6,5%.

Так, 23 квітня, всупереч очікуванням аналітиків, НБУ прийняв, рішення агресивно знизити облікову ставку відразу на 2 процентних пункти — до 8%. Це дозволить знизити процентні ставки на кредити, які банки видають своїм клієнтам, зокрема, бізнесу.

Крім того, глава НБУ Яків Смолій під час брифінгу повідомив, що в першій половині травня регулятор почне видавати банкам довгострокові кредити рефінансування на термін до 5 років. «Вони будуть надаватися під плаваючу ставку і під ту саму заставу (облігації внутрішньої держпозики — ред.), що й тендерні кредити. Зараз ми завершуємо технічну підготовку до впровадження цього інструменту і плануємо провести перший аукціон з надання довгострокового рефінансування вже в першій половині травня», — розповів він.

Смолій додав, що цей інструмент стане додатковою гарантією достатньої ліквідності в банківській системі в разі погіршення настроїв учасників ринку через пандемію коронавірусу. НБУ розраховує, що банки будуть використовувати цей інструмент для підтримки економіки через більш активне кредитування проектів, які потребують довгострокового фінансування, зокрема інфраструктурних.

Крім того, наступного тижня НБУ збільшить термін надання рефінансування на щотижневих тендерах з 30 до 90 днів.

НБУ має намір розширити перелік прийнятних застав, під які банки зможуть кредитувати бізнес. «Ми розглядаємо можливість включити в заставний пул корпоративні облігації, випущені під державні гарантії, а також муніципальні облігації. Ми завершуємо роботу над інструментом процентного свопу, який банки зможуть використовувати для мінімізації процентного ризику. Ми очікуємо, що він стане доступним у другому кварталі», — заявив Смолій.

В НБУ неодноразово заявляли про те, що не мають наміру вдаватися до додаткової емісії гривні для фінансування дефіциту держбюджету. Раніше рада НБУ на чолі з Богданом Данилишиним прийняла рішення дозволити банківському регулятору викуповувати ОВДП на вторинному ринку, закликаючи правління НБУ розглянути можливість застосування кількісного пом’якшення і прорахувати його можливий вплив.

Вчора Яків Смолій під час брифінгу вкотре підтвердив позицію НБУ, нагадавши, що законом про НБУ заборонено пряме кредитування уряду, а також викуп держпаперів на первинному ринку. Смолій нагадав урок нещодавнього минулого, коли країна пережила гіперінфляцію. «Україна вже перебувала в тій ситуації, коли НБУ безпосередньо кредитував дефіцит бюджету. Це було на початку 90-х років, і ми бачили, чим це завершилося, інфляція була в десятки разів вищою, ніж до початку таких дій», — сказав він.

За словами Смолія, в 2014—2015 роках НБУ також викупив цінні папери, які були інвестовані в капітал «Нафтогазу» і держбанків, що призвело до зростання інфляції більш ніж на 40%. Глава НБУ додав, що зараз ліквідність банківської системи і ті інструменти підтримки, які пропонує НБУ, «дозволять пройти пікові навантаження по виплаті боргів і фінансуванню тих проектів, які уряд ухвалив».

«Ми не плануємо своїми діями пряме кредитування уряду», — наголосив він.

Дискусія в експертному співтоваристві відносно того, чи потрібно проводити в Україні кількісне пом’якшення чи ні, виникла через епідемію коронавірусу, яка зупинила економіку і призвела до зростання дефіциту держбюджету втричі 96,3 млрд грн до 298,4 млрд грн).

Аналітики, опитані НВ Бізнес, підтримують використання НБУ ринкових інструментів для стимулювання економіки. Але вони вважають, що навіть, якщо уряду вдасться досягти угоди з МВФ і отримати підтримку від інших міжнародних кредиторів, міністерству фінансів України потрібно додатково знайти $2−3 млрд. Є два варіанти: Україна випустить єврооблігації або ж змусити НБУ провести додаткову емісію гривні.

НВ Бізнес з’ясував, за яких умов НБУ буде змушений застосувати кількісне пом’якшення і що може в такому випадку відбутися з курсом гривні, інфляцією й економікою.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X