Кому вигідний дефолт України: Коломойському чи громадянам країни?

28 травня 2019, 09:30
Сюжет

Дефолт України допоможе Коломойському в боротьбі за ПриватБанк, проте країна позбудеться не тільки фінансової, а й політичної підтримки Заходу. Громадяни отримають непрогнозоване зростання цін і обвал гривні

Іноземні інвестори досі не розглядали ймовірність дефолту України як високу. Після завершення президентських перегонів відбулося зниження ціни дефолтних свопів (CDS) України з трирічного піку 21 січня 2019 року в 685,7 пунктів до рівня 551,65 на 24 травня. Нагадаємо, дефолтний СВОП держави відображає настрої іноземних інвесторів. Якщо ризики дефолту конкретної країни ростуть, то відповідно вартість CDS зростає, і навпаки. Дефолтні свопи використовують зовнішні кредитори для страхування на випадок неплатежу за позиками.

Відео дня

Навіть у день інавгурації нового президента не було істотних коливань на фінансових ринках. Більш того, курс гривні в той день зміцнився завдяки плавній передачі влади Петром Порошенком Володимиру Зеленському.

Не найкраще враження на іноземних інвесторів справила новина про призначення адвоката Ігоря Коломойського — Андрія Богдана — главою адміністрації президента України і запущений одним з інформагентств фейк про те, що місія МВФ залишила Україну. Однак навіть токсичне призначення в АП не змогло істотно порушити стабільність ринків.

Дефолт від Коломойського

Але не встигли іноземні інвестори видихнути, як на їхні голови обвалилася пропозиція асоційованого із Зеленським олігарха Ігоря Коломойського, яку він озвучив в інтерв'ю Financial Times: оголосити в Україні дефолт за прикладом Греції, яка стала в 2015 першою розвиненою країною, яка не в змозі платити за кредитами міжнародного валютного фонду (МВФ). «Ми повинні повести себе з нашими кредиторами, як Греція. Це приклад для України», — сказав Коломойський журналістам FT.

Коломойський вважає, що США і Євросоюз могли б і списати зовнішні борги України, відштовхуючись від мети «нашкодити Росії». Вчора курс гривні на міжбанку трохи просів з 26,30 грн/$ до 26,33 грн/$ за ціною покупки.

Контекст: досвід Греції

Боргова криза в Греції почалася в 2010 році як частина боргової кризи ЄС.

23 квітня 2010 року Греція офіційно попросила про фінансову підтримку ЄС, щоб уникнути банкрутства. ЄС надав три пакети фінансової допомоги (2010, 2012 і 2015 рр.).

Але 1 липня 2015 року Греція допустила дефолт, не розрахувавшись з МВФ.

Дефолт Греції призвів до масових протестів після посилення економічної політики (режим жорсткої економії був умовою допомоги ЄС). Також почалася урядова криза, тому що провідні партії не змогли сформувати уряд на базі економічної програми, яка влаштувала кредиторів. В результаті, виникло питання виходу Греції з єврозони, з’явився термін «Grexit» (Greece + exit). Рівень безробіття на той момент перевищив 25%.

«Якщо Зеленський буде слухати [Захід]… він закінчить, як Порошенко. У нього будуть такі ж рейтинги — 5, 10, 15 замість 73 відсотків», — сказав Коломойський.

В оточенні президента Зеленського поспішили акуратно дистанціюватися від ідей Коломойського.

Коментуючи заяву Коломойського про необхідність оголошення дефолту, голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков оцінив ймовірність такого кроку як низьку і зазначив, що в демократичних країнах кожен має право висловлювати свою позицію.

Як раніше повідомляв НВ Бізнес, у звіті JP Morgan аналітики прогнозують, що Україна не отримає наступних траншів МВФ, оскільки не зможе, зокрема, виконати вимоги щодо підвищення тарифів на газ на 15% з 1 травня для населення через популістську політику нового президента Зеленського і його партії «Слуга народу» і Володимира Гройсмана, який також увійшов у фазу парламентських виборів.

Транші МВФ: навіщо Коломойському конфлікт з Фондом

Згідно з програмою МВФ, у межах механізму stand-by, затвердженою 19 грудня 2018, передбачено кредитування в розмірі $3,9 млрд, з яких Україна вже отримала $1,4 млрд. Планувалося, що решта коштів будуть надані за підсумками піврічних переглядів програми в 2019 році відразу після виборів, у травні-червні.

Зараз місія МВФ перебуває в Україні, щоб зробити висновок про подальші перспективи співпраці. Як повідомив Дмитро Разумков, сьогодні, 28 травня Володимир Зеленський проведе в Києві зустріч з представниками місії МВФ.

«Відбудеться зустріч президента з МВФ, на якій будуть розставлені крапки над «і», — додав він.

Екс-міністр фінансів і кандидат на пост секретаря РНБО Олександр Данилюк в інтерв'ю Радіо НВ висловив надію, що Україна зможе виконати умови отримання чергового траншу МВФ за програмою stand-by. «У нас є чинний уряд, який буде діяти до моменту формування нового уряду. Є діюча Верховна Рада, яка може і повинна приймати закони, які є в міжнародних зобов’язаннях, є всі діючі держінституції. Треба просто зараз виконувати умови і не шукати або видумувати політичні причини і не звинувачувати політичний процес», — заявив він.

Однак уже зараз зрозуміло, що Україна не виконала основних вимог фонду, пов’язаних з підвищенням тарифів на газ і прийняттям законів, серед яких і стаття 382−2 Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Нагадаємо, нещодавно Конституційний суд визнав незаконне збагачення законним і скасував згадану статтю.

До цього додалися ризики втрати незалежності Нацбанком України (НБУ) і скасування націоналізації ПриватБанку за позовами Коломойського. Тема ПриватБанку перебуває під пильним контролем МВФ — і цілком зрозуміло, що Фонд згорне кредитування, якщо Коломойський доб'ється свого: отримати компенсацію 2 млрд доларів і не платити за боргами ПриватБанку 5,5 млрд доларів. Тим більше, що в НБУ неодноразово підкреслювали, що в разі скасування націоналізації ПриватБанку, який займає 35% банківського ринку України, держава змушена буде забрати 155 млрд грн коштів, влитих у банк, що призведе до його банкрутства і дестабілізації фінансової системи України.

Для інвесторів співпраця позичальника з МВФ є одним з найважливіших критеріїв довіри. Також це впливає на вартість запозичень державою.

У наступний транш МВФ Україна повинна була отримати $1,3 млрд і слідом за ним 0,5 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС. Ці кошти потрібні для погашення поточних боргів України, щоб не оголосити дефолт.

Як розповів НВ Бізнес керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій, за внутрішніми боргами до кінця 2019 року Мінфіну потрібно виплатити $2 млрд і 0,54 млрд євро за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) і $1,2 млрд за ОВДП у 2020 році.

«За зовнішніми зобов’язаннями України потрібно буде виплатити до кінця цього року $1,3 млрд за єврооблігаціями і $0,8 млрд за позиками МВФ. У наступному році — $1,4 млрд перед МВФ і $3,6 млрд за єврооблігаціями», — сказав аналітик.

Загалом за оцінками головного економіста Dragon Capital Олени Білан, Україні потрібно $11 млрд на погашення боргів у найближчі 2,5 року, з них приблизно половина приватним кредиторам, решта — міжнародним партнерам, таким як МВФ, США і ЄС.

«Крім того, потрібно фінансувати дефіцит бюджету, і виплачувати внутрішні борги. Загалом річні потреби уряду у фінансуванні становлять $11−12 млрд на рік», — уточнила вона.

Нагадаємо, в 2014 році Україна була на межі дефолту. Тоді міністр фінансів Наталія Яресько змогла домовитися з інвесторами про реструктуризацію $19,3 млрд боргів і списання зобов’язань в $3,8 млрд, що дозволило уникнути Україні дефолту. Суму виплати за євробондами в $15,6 млрд перенесли на 2019−2027 роки із середнім купоном 7,75% (щорічно потрібно виплачувати приблизно $1,7 млрд).

ICU
Фото: ICU

«Найбільше навантаження на бюджет припало на травень і буде у вересні, трохи менше — у червні і липні. Але оскільки значна частина залучень все ще здійснюється за рахунок короткострокових облігацій, відносно спокійний 4-й квартал може також стати навантаженим внутрішніми виплатами», — розповів старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович.

За словами Котовича, зараз важливі не стільки кошти МВФ, скільки продовження співпраці з ним. Потрібні «позитивні висновки місії і сам факт, що транш буде наданий. Це є своєрідним лакмусовим папірцем для ринку, що країна рухається в правильному напрямі, і ризик невиплат за боргом знижується», — зазначив він.

Як довго Україна зможе протягнути без коштів МВФ і що буде з курсом

«Зараз зовнішні і внутрішні борги обслуговуються вчасно», — зазначила Олена Білан. Але, аналітики стверджують, що до вересня ризики невиплати за боргами України досягнуть свого піку.

«Уряду важливо витримати весь графік виплат за боргом, але першочергове завдання — без втрат пройти пікові виплати. Основний ризик — у наявності валюти для виплат. Для травневих виплат її купили у НБУ, але до вересня необхідно здійснити зовнішні позики, щоб мінімізувати вплив на золотовалютні резерви, — попереджає Котович. — Законом про бюджет передбачено близько $4 млрд зовнішніх запозичень. Однак вони включають як єврооблігації, так і макрофінансову допомогу ЄС і інші джерела фінансування. Але головним ризиком для успішного випуску єврооблігацій залишається співпраця з МВФ, яка зараз під питанням. Водночас необхідність запозичень, повторюся, буде ставати дедалі актуальнішою з наближенням вересневих виплат».

За словами Білан, зараз не спостерігається кризи в економіці і зовнішня ситуація загалом сприятлива. «Конфлікт на сході критичного негативного впливу на економіку не чинить, показник держборг-до-ВВП знижується і вже наблизився до порога безпеки в 60%. Тож доступ до зовнішнього фінансування є — треба тільки прискорити реформи, а не відкочувати їх назад», — сказала економіст.

За найнегативніших обставин, золотовалютних резервів України вистачить для обслуговування зовнішнього боргу протягом 2019 року, вважає Паращій. «Але в 2020 році нам необхідно буде залучати зовнішнє фінансування, як з боку міжнародних фінансових організацій, так і приватних кредиторів», — сказав він.

Тому, за його словами, без коштів МВФ обійтися не вийде, принаймні протягом наступних трьох років.

«В Україні є можливість отримати набагато більше від МВФ та інших міжнародних організацій, ніж ми їм повинні виплатити. Тому оголошувати дефолт не варто, оскільки це повністю закриє нам міжнародне фінансування, без якого ми не зможемо утримати гривню на поточному рівні», — стверджує Паращій.

Зазначимо, що за прогнозами Morgan Stanley навіть без кризових ситуацій, до кінця 2019 курс гривні знизиться до 30,5 грн/$ і на 32,5 грн/$ до кінця 2020. У разі дефолту масштаб девальвації гривні та інфляцію експерти навіть не беруться прогнозувати.

Україна ще жодного разу за всю історію незалежності не оголошувала дефолт. Але, багато українців ще пам’ятають кризу 1998 року, коли Росія оголосила дефолт. Цей дефолт тоді зачепив і Україну — інфляція становила майже 20%. А гривня девальвувала в три рази, тобто при сьогоднішньому курсі, в разі дефолту, нацвалюта мінімум може обвалитися до майже 80 грн/$.

Оголошення дефолту України відразу ж призведе до погіршення іміджу країни серед кредиторів, що викличе скорочення припливу валюти і до скорочення золотовалютних резервів. «В результаті, валютний ринок очікує перекіс у бік попиту на валюту, і неминуче — ослаблення гривні, оскільки можливості НБУ зі згладжування коливань істотно скоротяться», — додає Котович. Зазначимо, що тільки-но стало відомо про боргові проблеми Греції, кредитне агентство S&P знизило рейтинг держоблігацій країни до категорії «сміттєвих», після чого одразу впав курс євро і обвалився світовий фондовий ринок.

Дефолт слідом за стабільністю курсу гривні та цін на товари також істотно погіршить рейтинги влади, впевнений Паращій.

«Дефолт — це криза. А в кризу бідні стають біднішими. А багаті багатшими. Тому Коломойський і хоче відпочити від реформ. І від пильної уваги Заходу. Його можна зрозуміти. Йому це вигідно з усіх боків, — коментує Сергій Фурса, фахівець з торгівлі борговими цінними паперами ІК Dragon Capital. — Адже за дефолт заплатять прості люди. І будуть платити ще довго».

Олена Білан зазначила, що через оголошення дефолту, Україна заощадить $11 млрд у найближчі 2,5 року, але втратить підтримку міжнародних партнерів, не тільки економічну, а й геополітичну, залишившись наодинці з агресією Росії. «Закриються кредитні лінії, зокрема, торгове фінансування для приватного сектора. Доведеться скоротити виплати з бюджету, насамперед — інвестиційні, але не виключено, що й зарплати/пенсії, -— констатує Білан з Dragon Capital. — З додаткових ризиків — девальвація валюти, відтік депозитів з банківської системи, і як результат, знову обмеження на валютному ринку і високі процентні ставки. Складно уявити собі інвестора, який ризикне вкладати кошти в таку економіку».

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X