(Не)випадкові судді. Яку схему Коломойський і Ко застосовує в українських судах, щоб захистити свої інтереси в США
Колишні власники ПриватБанку засипали українські суди сотнями позовів, щоб отримати аргументи для захисту в іноземних юрисдикціях. НВ Бізнес з’ясував, що, на перший погляд, хаотичне подавання позовів має певну закономірність
Реформа судової системи України — один з основних пунктів меморандуму з Міжнародним валютним фондом, який влада взялася виконати, щоб отримати пільгове фінансування від західних кредиторів. Корумпованість і політизація українських судів, за даними кількох опитувань профільних асоціацій — ключовий стоп-фактор для іноземних інвесторів. Яких інвестнянь не вигадуй, а інвестори не можуть захистити свої права в українських судах, і про це вони говорять роками в своїх інтерв'ю та коментарі ЗМІ.
Еталонним судовим кейсом для інвестиційної та дипломатичної спільноти стала справа ПриватБанку — його успіхи вже перетворилися на основний індикатор того, в якому напрямку рухається Україна — до корупції чи реформ. Юристи держбанку судяться в Україні в сотнях процесів з колишніми власниками і їхніми бізнес-партнерами.
«Уряд України витратив мільярди доларів на порятунок ПриватБанку і тільки почався процес притягнення до відповідальності винних у розкраданнях. Всі — і громадяни України, і міжнародна спільнота — уважно стежать за тим, чи зможе система правосуддя виконувати свою роботу. Очевидно, що цей прецедент… може бути дуже руйнівним», — прокоментував НВ Бізнес один із західних дипломатів, судові процеси, пов’язані з ПриватБанком.
Навіть гучний намір президента ліквідувати скандальний ОАСК поки не викликає довіри. Судова система України занурилася в корупційну безодню набагато сильніше, ніж може здаватися на перший погляд. Останній яскравий епізод — опубліковане розслідування Слідство.інфо. Згідно з яким, імовірно суддя Господарського суду Києва Вадим Босий скаржився голові ОАСК Павлу Вовку на «шлеперів» від ексвласника ПриватБанку Ігоря Коломойського, попросивши Вовка дізнатися — чи цікава справа «Бені» і допомогти з «конкретикою».
І, судячи з реєстру судових рішень, Вовк почув Босого. Однак це далеко не єдина справа олігарха, яку розглядає Госпсуд Києва.
Як стало відомо НВ Бізнес, шість підконтрольних Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову компаній — Нікопольський ЗФ, Запорізький ЗФ, Стахановський ЗФ, Марганецький ГЗК, Покровський ГЗК і Дніпроазот подали до Господарського суду Києва 121 позов з метою вплинути на розгляд справ проти них в іноземних юрисдикціях.
Зазначені компанії просять визнати кредитні договори, заборгованість за якими давно погашена, припиненими.
НВ Бізнес вже повідомляв, що реальна мета таких позовів — встановити рішенням українського суду факти належного виконання кредитних зобов’язань, цільового використання кредитних коштів, погашення кредитів за рахунок власних обігових коштів. Тобто, будь-яким способом спростувати факти відмивання сотень мільйонів доларів грошей ПриватБанку, зазначені в позовах Мінюсту США в Окружному суді США Південного округу Флориди, і ПриватБанку в суді штату Делавер. Кредитні договори, укладені між банком і шістьма зазначеними компаніями, фігурують у цих справах.
Зазначимо, що сьогодні загальна сума фінансових претензій державного ПриватБанку до колишніх власників у зарубіжних юрисдикціях сягає $10 млрд.
«Звернення з такими позовами саме до господарського суду не є типовим для судової практики України. Оскільки, за загальним правилом, у межах господарського судочинства не розглядаються справи про встановлення певних фактів/подій, до чого фактично зводяться позови компаній.
Також виникає логічне питання — яке саме матеріальне право позивачів порушено і підлягає судовому захисту, з урахуванням того, що ПриватБанк і не заперечує того факту, що заборгованість за договорами погашена", — прокоментували НВ Бізнес юристи ПриватБанку.
За версією обізнаних джерел в юридичних колах, щоб такі незвичайні позови шести компаній задовольнили, та ще в рішенні встановили всі «необхідні» факти, справу має розглядати суддя, лояльний до позивача.
Як відомо, справи в українських судах розподіляються між суддями спеціальною автоматизованою системою, яка при поданні позову розписує його на суддю, обраного за ймовірністю.
На цей момент у Господарському суді Києва здійснює правосуддя 71 суддя (а позови згаданого типу — 66).
Схоже, що для підбору судді компаніям-позивачам довелося задіяти стару схему роботи з системою авторозподілу, яка полягає в наступному:
— компанія подає відразу кілька позовів, але без оплати судового збору і/або з іншими недоліками, які роблять відкриття провадження у справі неможливим;
— у разі, якщо хоч один із позовів потрапляє на підходящого суддю, позивач одразу ж усуває недоліки в документах, а суддя першим відкриває провадження у справі;
