У кілька етапів. Коли та як відновить роботу банківська система Казахстану
У зв’язку з нестабільною роботою інтернету в Алма-Аті та інших регіонах відновлення роботи банківської системи Казахстану здійснюватиметься поетапно.
«На виконання доручення глави держави щодо забезпечення стабільності фінансової системи Національний банк Казахстану повідомляє, що у зв’язку з нестабільною роботою інтернету і контртерористичною операцією в Алма-Аті та інших регіонах відновлення роботи банківської системи буде здійснюватися поетапно, виходячи з пріоритетності та соціальної значимості банківських сервісів для населення та бізнесу», — йдеться у повідомленні оперштабу, яке цитує Інтерфакс-Україна.
У ньому наголошується, що 10 січня «у штатному режимі будуть запущені платіжні системи РДП Казахстанський центр міжбанківських розрахунків Національного банку для проведення тенгових платежів фінансового сектора та державного бюджету, у тому числі зарахування пенсій, допомог та заробітних плат на рахунки громадян».
«Це дозволить у першочерговому порядку забезпечити безперебійність проведення внутрішніх розрахунків населення та бізнесу у національній валюті на всій території країни», — йдеться у повідомленні.
За даними оперштабу, «з метою підтримки ліквідності фінансових організацій із 10 січня 2022 року на Казахстанській фондовій біржі (KASE) буде забезпечено функціонування ринку операцій репо та ринку державних цінних паперів у тенге».
«У міру стабілізації ситуації в Алма-Аті та інших регіонах, а також відновлення каналів зв’язку будуть вжиті заходи щодо відновлення торгів на валютному майданчику Казахстанської фондової біржі та проведення міжнародних платежів та переказів», — йдеться у повідомленні.
У зв’язку з цим, «діяльність обмінних пунктів банків другого рівня та уповноважених організацій також тимчасово припиняється для безпеки та збереження обмінних пунктів, а також їх працівників та клієнтів».
У перші дні січня 2022 року Казахстан охопив масові протести. Вони почалися як акції проти підвищення цін на газ, але швидко перетворилися на демонстрації з політичними гаслами. Одна з вимог мітингувальників «Старий, йди» — повний відхід з влади Нурсултана Назарбаєва. Назарбаєв, який майже 30 років правив країною, очолив Раду безпеки в 2019 році, залишивши пост президента.
Протести швидко переросли у зіткнення із силовиками. Влада Казахстану вважає заворушення наслідком дій «терористичних груп». У країні запроваджено надзвичайний стан. 7 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав силовикам стріляти «без попередження та на ураження» в учасників мітингів.
За офіційними даними, десятки людей загинули, понад тисяча постраждали. По всій країні запроваджено режим надзвичайного стану.
Президент Касим-Жомарт Токаєв підписав указ про відставку уряду та змінив Нурсултана Назарбаєва на посаді голови Ради безпеки.
Пізно увечері 5 січня Рада ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку) ухвалив рішення ввести війська до Казахстану після відповідного звернення президента країни Токаєва.
Свої війська, які в організації називають «миротворчими», до Казахстану направили Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан і Киргизстан.
Вранці 6 січня секретаріат організації повідомив, що передові підрозділи контингенту вже розпочали виконання завдань у Казахстані.
