Катерина Рожкова: Власники більше 10 банків не розуміють, що з ними робити. У них є три варіанти

21 лютого, 10:15
7917
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Катерина Рожкова: Власники більше 10 банків не розуміють, що з ними робити. У них є три варіанти - фото

НБУ

Перший заступник голови правління НБУ Катерина Рожкова

Перший заступник голови правління НБУ Катерина Рожкова розповіла НВ Бізнес, чи призведе до чистки фінансового ринку закон про СПЛІТ, які банки застрягли в зоні ризику і чому Павло Фукс не купив Промінвестбанк

СПЛIТ: що чекає страхові компанії, кредитні спілки та ломбарди

- Чому в лютому у Верховній Раді знову не прийняли закон про спліт?

- До голосування за цей закон знову не дійшла черга. Він лежить в очікуванні другого читання після схвалення профільного комітету парламенту з жовтня 2018 року. А взагалі «спліт» (проект закону №2413а "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг" - Авт.) в Раді ще з 2015 року, коли його вніс президент як невідкладний. Рівно через рік, у липні 2016 його проголосували в першому читанні. Більше двох років ми вже чекаємо прийняття «невідкладного» законопроекту. На жаль, ми бачимо протидію з боку певних фінансових груп, для яких чинний порядок речей є звичним і зручним, і сильніший регулятор їм абсолютно не потрібен.

- З чим пов'язана така протидія?

- Існує поширена страшилка, нібито Національний банк, який вивів 100 банків з ринку, після «спліту» проведе таку ж чистку небанківського ринку. Але це не відповідає дійсності. У нас точно немає мети когось «чистити», більш того, ми будемо спрощувати, а не посилювати нагляд.

Страхові компанії в основному бояться збільшення вимог до капіталу. Але ми в грудні минулого року проводили зустрічі з представниками страхового ринку, обговорювали це питання. Так от, за їх власними словами, 60% компаній вже збільшили капітал відповідно до вимог, які ми планували вводити тільки через рік після прийняття законопроекту, тобто не раніше 2020 року. Ще 30% компаній вже ведуть зі своїми акціонерами переговори про докапіталізацію - повторюся, без всяких нових нормативів з боку кого б то не було з регуляторів. Тому що, насамперед, такого збільшення капіталу вимагає бізнес, а не регулятори. І тільки 10% компаній поки що не готові до докапіталізації. І не факт, що не будуть готові через кілька років. Не схоже на масову зачистку ринку, правда?

- Тоді навіщо цей закон потрібен?

- У міру розвитку технологій, різні сегменти фінансового ринку почали значно глибше взаємоінтегруватися. Банки сьогодні продають страхові поліси і використовують як агентів з продажу своїх послуг небанківські установи. Платіжні системи працюють з рахунками фізосіб, відкритими в банках. Компанії з кредитування видають ліміти на карти, емітовані банками. Тобто поділ ринку є дуже умовним. Не тільки з точки зору послуг і каналів продажів, але і з точки зору фінансової стабільності.

- І коли ми говоримо про фінстабільність в цілому, то не можна сказати, що банківський ринок на неї впливає і його потрібно регулювати, а небанківський – не впливає і його потрібно залишити як є. Раз вже вони вже зблизилися і будуть зближуватися далі, то потрібно забезпечити однакові правила роботи для всіх компаній з точки зору поведінки і захисту прав споживачів, щоб уникнути таких ситуацій як з банком Михайлівський. Саме тому і МВФ, і Світовий банк так наполягають на прийнятті «спліту». Їх в цьому випадку цікавить саме фінансова стабільність і відсутність лазівок для використання фінансового сектора для незаконних або сумнівних операцій.

Існує поширена страшилка, нібито Національний банк, який вивів 100 банків з ринку, після «спліту» проведе таку ж чистку небанківського ринку


- Цей закон дозволить вам повністю стежити за ситуацією на фінансовому ринку?

- Абсолютно. Зараз ми не бачимо всіх ризиків для фінансової стабільності, тому не можемо запобігти можливим проблемам, що насуваються. «Спліт» передає під регулювання НБУ страхові, фінансові компанії, кредитні спілки, ломбарди, а також лізингові компанії. А під регулювання Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку - недержавні пенсійні фонди та їх адміністраторів, і фонди фінансування будівництва. До речі, саме тому «спліт» також є ключовим законом для впровадження другого рівня пенсійної системи. Без консолідації всіх гравців фондового ринку, які будуть управляти пенсійними накопиченнями, під одним регулятором - другий рівень просто не можна вводити, ризики занадто великі.

- Що буде відбуватися, коли закон приймуть? Судячи з усього, учасники ринку не мають про це уявлення.

Катерина Рожкова запевняє, що після прийняття закону про спліт на ринку небанківських установ не буде "чисток"
Катерина Рожкова запевняє, що після прийняття закону про спліт на ринку небанківських установ не буде "чисток" / Фото: НБУ

Мають, звичайно. Ми спеціально восени минулого року випустили і презентували ринку Білу книгу «Майбутнє в регулюванні небанківського фінансового сектора», щоб показати наше бачення регулювання, обговорити моделі, і пояснити, що для нас буде принципово.

Так от ніяких несподіванок не передбачається. У перший рік взагалі нічого в законодавчому та нормативному полі відбуватися не буде. Тому що закон про «спліт» передбачає 12 місяців перехідного періоду, протягом якого ми забираємо на себе функції нагляду, отримаємо від Нацкомфінпослуг звітність, архіви, документацію, проводимо конкурси та набираємо персонал, готуємо секторальні «білі книги». У цей період всі продовжують працювати в тому ж нормативному полі, як і до цього. Далі з кожним із сегментів небанківського ринку ми обговоримо і підготуємо зміни до законодавства або регулювання, якщо вони знадобляться, і дамо адаптаційний термін.

- І як можуть змінитися правила гри на небанківському фінансовому ринку?

- Є компанії, які надають фінпослуги за рахунок власних або кредитних коштів. Це ломбарди, деякі фінансові компанії, лізингові компанії, факторинг. Їм ми хочемо спростити регулювання. Більш того, потрібно дати їм можливість змінюватися, розширюватися. Ломбардам, наприклад, потрібно дати можливість отримувати додаткові ліцензії на інші послуги. У нас вважається, що ломбарди - це винятковий вид послуг і вони не можуть мати ліцензію, наприклад, на обмін валют. Але чому? Адже в цих операціях немає ніякого ризику. Там, де немає ризику - ми максимально хочемо спростити і отримання ліцензії, і їх розширення, і саме регулювання. Для таких компаній базовими вимогами будуть вимоги про ринкову поведінку, тобто закон «Про захист прав споживачів фінпослуг». Вони повинні повністю розкривати інформацію про свої послуги. Але пруденційний нагляд (нормативи щодо лімітів, ризиків, резервів - ред.) На них не поширюватиметься.

- Тобто, рівень відкритості повинен бути як на банківському ринку?

- Це ж нормально, чому ні? Більш того, з частиною небанківських установ, які оформляли у нас ліцензії платіжних систем і на обмін валют, ми вже і так добре знайомі. Взагалі, для всього ринку у нас будуть три основні вимоги: наявність достатнього власного капіталу, необхідного для роботи в тому чи іншому сегменті, дотримання законодавства про фінансовий моніторинг і прозора структура власності.

Ломбардам, наприклад, потрібно дати можливість отримувати додаткові ліцензії на інші послуги. У нас вважається, що ломбарди - це винятковий вид послуг і вони не можуть мати ліцензію, наприклад, на обмін валют


- З ломбардами зрозуміло, а що буде з іншими?

- Всі небанківські установи можна розділити на два типи. Перший - безризиковий. Компанії цього типу не працюють із залученими коштами населення, і це, звичайно, не тільки ломбарди. Компанії другого типу залучають кошти населення в тому чи іншому вигляді. Це страхові компанії та кредитні установи. Над ними буде встановлений пруденційний нагляд, оскільки їх діяльність може нести ризики для кредиторів і вкладників. При цьому ступінь контролю буде відрізнятися залежно від розміру компанії та ряду інших критеріїв.

Але всі зміни ми в будь-якому випадку обговорюємо з ринком. Коли ми з кожним окремим сегментом ринку узгодимо ці зміни, настане адаптаційний період. Скільки він триватиме: 12, 18 або 24 місяці - ще питання. Це буде залежати від готовності учасників ринку. Наприклад, для того, щоб відкрити структуру власності досить року, це проста процедура. Але якщо якимось компаніям потрібно буде збільшити капітал або підвищити рівень ліквідності, то це зробити в один момент не можна. Наприклад, банкам на приведення капіталу до нормативів ми давали 3 роки перехідного періоду. Тому небанківські фінустанови точно отримають на це не менше року.

- Якого ефекту очікуєте від цих змін?

- По-перше, збільшиться довіра. Банки, наприклад, будуть більш охоче працювати з фінансовими і страховими компаніями, знаючи хто їх власники. По-друге, ряд компаній отримають додатковий бізнес. Крім ломбардів, про які я вже говорила, ті ж страховики зможуть отримати додаткову частку ринку за рахунок роботи з банками. У перспективі, ми зможемо дозволити фінкомпаніям залучати депозити населення, якщо вибудуємо правильний, прозорий ринок. Не можна забувати і про зовнішні інвестиції і позики. Зараз дуже багато кредитних спілок та фінансових компаній підтримують «спліт» саме тому, що робота під сильним регулятором обілить ринок в очах зовнішніх інвесторів, які просто побоюються інвестувати в сектор, не розуміючи, хто є хто на цьому ринку і які правила гри.

- Зараз дуже багато реклами сервісів, що видають «кредити до зарплати». Це якось регулюється?

- Дуже слабо. Та й ситуація зі статистикою цього ринку дуже погана для повноцінного аналізу.

- А що з кредитними спілками? Ви сказали, що до них особливе ставлення.

- Сьогодні на ринку є великі кредитні спілки, для яких ми бачимо дві опції. Якщо у них немає маніпуляцій із внесками, але є великі обсяги і великі ризики, то ми вважаємо, що їм потрібно перекваліфікуватися в банки або в невеликі квазібанки, до яких будуть висуватися відповідні вимоги з управління ризиками та захисту прав вкладників. При цьому маленькі кредитні спілки регуляції не потребують.

- Крім того, зараз деякі кредитні спілки та лайфові компанії хочуть стати членами Фонду гарантування вкладів фізосіб.

- Це можливо?

- Теоретично можливо. Зараз є законопроект про участь кредитних спілок у Фонді, але ми поки що висловилися категорично проти. Це ж не благодійний фонд. По-перше, в Фонд потрібно робити внески. По-друге, учасники повинні працювати за певними правилами, як це роблять банки. З точки зору конкуренції, регулювання має бути справедливим.

Сьогодні на ринку є великі кредитні спілки, для яких ми бачимо дві опції. Якщо у них немає маніпуляцій із внесками, але є великі обсяги і великі ризики, то ми вважаємо, що їм потрібно перекваліфікуватися в банки або в невеликі квазібанки


- Якщо підбити підсумок, через СПЛІТ репресій не буде?

- Не буде. Противники «спліту» часто лякають масовим переоформленням ліцензій, але це неправда - після переходу частини небанківського фінринку під нового регулятора ліцензії переоформляти не буде потрібно. А згодом ми взагалі плануємо зробити їх безстроковими. Також зазначу, що прийняття «спліту» прискорить імплементацію платіжної Євродирективи PSD2, яка дозволить будь-якій платіжній компанії управляти з дозволу клієнта його рахунками. По суті, вона зможе бути фінансовим консультантом на основі штучного інтелекту.

Про ризики на банківському ринку

- Скільки до кінця року залишиться банків?

- Зараз 77 банків, один з яких - Вернум Банк - у процедурі самоліквідації. Буде 76.

- Є ще один банк, який за результатами стрес-тестування 2018 року, до кінця березня має збільшити свій капітал. Все буде залежати від того, як він з цим впорається.

- Який це банк?

- Це некоректно, якщо я буду озвучувати його назву. Але він є серед банків, зазначених в результатах стрес-тестів.

Зараз ми бачимо, що у великих банків немає великих загроз. Що стосується невеликих банків, то частина з них не має уявлення як розвиватися далі.

- У них немає реалістичних бізнес-моделей?

Власники більше 10 банків не розуміють як їх розвивати далі, говорить Рожкова
Власники більше 10 банків не розуміють як їх розвивати далі, говорить Рожкова / Фото: НБУ

Так. Цих банків більше 10. Це багато, хоча вони й маленькі. Виходить, що 10 акціонерів не розуміють навіщо їм потрібен банк і 10 топ-менеджерів не знають, що робити далі. Якщо у них немає бізнес-моделей, це означає, що у них немає чітких внутрішніх процедур, недостатньо, з точки зору фокусування на бізнесі навчений персонал, немає якісної оцінки кредитних ризиків. І якщо раптом вони почнуть активну діяльність на ринку, то отримають збитки, які потім позначаться на акціонерах і вкладниках.

Наприклад, вони нам кажуть, що хочуть почати кредитувати малий і середній бізнес. Припустимо, але це складний процес, тому що оцінити фінансовий стан малого і середнього бізнесу дуже непросто. До того ж, потрібно мати продуктову лінійку для цього сегмента, канали продажів, налаштувати процеси, знову-таки навчити персонал.

Тому по тих банках, де бізнес-модель не промальовується, ми забороняємо залучати кошти у населення. Якщо їх акціонер готовий ризикувати своїми грошима, поки менеджмент буде навчатися, то нехай, але не грошима вкладників.

Виходить, що 10 акціонерів не розуміють навіщо їм потрібен банк і 10 топ-менеджерів не знають, що робити далі


Є три опції для цих банків, перша - здати банківську ліцензію, залишитися юрособою і працювати як фінансова компанія на ринку, займаючись платежами, переказами, кредитуванням.

Друга - здати всі ліцензії, а на гроші з капіталу акціонер може купити облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), гарантовано отримати 18% річних, не несучи витрати на утримання банку і сплату податків.

Третя - визначити бізнес-модель. «Підготувати» банк, починаючи від створення і автоматизації всіх необхідних процесів закінчуючи персоналом, апробувати його. На це піде як мінімум рік, але за цей час банк буде продовжувати нести збитки, які повинні покриватися капіталом акціонера.

Багато з цих банків хочуть бути проданими, але це складно, оскільки інвестор хоче купити працюючий бізнес або технологію. А у більшості з них немає ні бізнесу, ні технологій.

- Які основні ризики для банківської системи України?

- Основний ризик для фінансової системи і економіки - це непослідовна державна політика. Важливо, щоб всі інститути, які проводять реформи та реалізують державну політику, були послідовними і не кидалися з боку в бік. Тоді бізнесу і банкам легше працювати.

- А конкретніше про банківський ринок?

- Перший серйозний ризик в банківській системі - це дуже короткі ресурси. Депозити з залишковим терміном погашення до 1 місяця складають більше 60% від загального обсягу. Зрозуміло, що потрібно подовжуватися, для цього потрібно зміцнювати довіру до банків. Другий - високий рівень доларизації кредитних і депозитних портфелів банків. В умовах гнучкого курсу це несе певні ризики для балансів. Третій - високий рівень проблемних боргів, особливо, в державних банках, в яких цей показник становить 68% з урахуванням ПриватБанку. Четвертий ризик - висока концентрація держави як власника на банківському ринку - близько 55% в чистих активах. П'ятий - недостатнє розуміння власників і менеджменту невеликих банків подальшого їх розвитку.

Основний ризик для фінансової системи і економіки - це непослідовна державна політика


- Як проходитиме процес приватизації держбанків? Кому вони можуть бути цікаві?

- Найкраще, коли банками володіють міжнародні фінансові групи, тому що вони приносять високі стандарти управління. Якщо говорити про великі банки, IFC вже оголосив про входження в Укргазбанк. Мінфін, банк та IFC довго йшли до цього, виконавши велику роботу і структурувавши баланс. Давайте тримати кулаки, щоб угода відбулася. Також знаю, що Європейський банк реконструкції і розвитку цікавився нашими державними банками.

Очікуємо, що до 2020 року по Укргазбанку буде закрита угода. Також в стратегію розвитку держбанків закладена часткова приватизація Ощадбанку до 2020 року. І з 2022 запланована приватизація ПриватБанку, оскільки по ньому потрібно пройти всі судові ризики.

Про ПриватБанк, вибори і олігархів

- Якщо в Україні зміниться президент, є ймовірність, що ПриватБанк повернеться до попередніх власників?

- Рішення про націоналізацію ПриватБанку мало бути прийняте набагато раніше. На момент прийняття цього рішення банк був з негативним капіталом і, фактично, без ліквідності. Тобто, це був неплатоспроможний банк. Зворотні відліки неможливі. Його можна було або ліквідувати, але тоді ми б обрушили всю фінансову систему країни, або ж прийняти рішення про націоналізацію. Рішення про входження держави в капітал виявилося найбільш правильним і справедливим.

Сьогодні, ми вже бачимо результат - банк заробив 11,7 млрд грн прибутку, незважаючи на те, що більша частина його активів - проблемні кредити, за якими йдуть суди. При цьому банк наростив портфель депозитів фізичних осіб, незважаючи на зниження ставки за депозитами. Сьогодні тільки один комісійний дохід банку покриває його операційні витрати.

- Як ви оцінюєте поточні результати судових процесів з колишніми власниками «ПриватБанку»?

- Для судів це дуже складний кейс - в Україні немає досвіду розгляду таких справ. Так за часом збіглося, що в країні йде судова реформа, яка практично вже завершилася, напевно, крім судів першої інстанції. Через те, що суди ще в процесі реформування, система дає певні збої в роботі.

Також потрібно враховувати велику кількість справ щодо ПриватБанку. В цілому, є судові рішення, як на нашу користь, так і не на нашу.

- У відсотковому співвідношенні можете сказати?

- Наприклад, Національний банк судиться в Україні з майновими поручителями за непогашеним рефінансуванням ПриватБанку, які пов'язані з екс-власником. Так ось, ми виграли вже 22 справи на загальну суму 1,2 млрд грн. За 17 рішеннями вже розпочато процедуру стягнення заставного майна. За іншими справами потрібно пройти всі судові інстанції.

Що стосується, тих судових процесів, які веде сам Приват, за межами України, я сподіваюся на велику об'єктивність. Важливо, що іноземні юрисдикції не озираються на політичні ризики і у них великий досвід у розгляді питань, пов'язаних з фінансовим шахрайством. Поки що рано говорити про щось - розгляд таких справ досить тривалий процес - будемо стежити за розглядом апеляції.

А, якщо все ж зміниться політична ситуація в країні?

Перший заступник голови правління НБУ впевнена, що міжнародні суди будуть більш об'єктивними, ніж українські в суперечках з колишніми власниками ПриватБанку
Перший заступник голови правління НБУ впевнена, що міжнародні суди будуть більш об'єктивними, ніж українські в суперечках з колишніми власниками ПриватБанку / Фото: НБУ

А як це вплине на розгляд справи в Лондоні або в Швейцарії, куди ми подали позов проти Коломойського, на підставі того, що він фінансовий поручитель за непогашеним кредитом рефінансування? Ці справи будуть йти своєю чергою незалежно від політичної ситуації.

Ми виграли вже 22 справи на загальну суму 1,2 млрд грн. За 17 рішеннями вже розпочато процедуру стягнення заставного майна. За іншими справами потрібно пройти всі судові інстанції


- Чи є сьогодні політичний імунітет у Національного банку?

- У нас абсолютно незалежна інституція. Закон «Про Національний банк» є головним захистом нашої незалежності. Закон говорить - Національний банк незалежний орган, який приймає рішення для забезпечення цінової і фінансової стабільності і для стійкого економічного зростання в країні. Будь-яке рішення, яке ми приймаємо, є колегіальним, на рівні як комітетів, так і правління. У нас всюди дотриманий баланс.

Ще один важливий момент - закон забезпечує безперебійність роботи НБУ. Кожен член правління НБУ призначений на певний термін, тому звільнити весь склад правління одночасно не вдасться. Згідно із законом, члена правління можуть рекомендувати на другий термін, але звільнити тебе завчасно не можуть.

Коли, наприклад, йшлося про те, націоналізувати ПриватБанк чи ліквідувати, чи було це пов'язано з політикою? Відповідь - ні. Ми оцінювали, що зі 150 млрд грн вкладів населення, потрібно було відшкодувати з Фонду гарантування вкладів близько 100 млрд. Ці гроші потрібно було надрукувати і видати людям. Ми тоді оцінили, що буде з інфляцією, з курсом гривні, з бізнесом, тому що, ліквідувавши його, відразу ж заблокувалися б розрахунки 20 млн клієнтів. Це міг би бути колапс фінансової системи, що мало б ще й інші наслідки. Тому було однозначне рішення націоналізувати і при цьому банк не можна зупиняти.

- Чому ви відмовили Павлу Фуксу в покупці Промінвестбанку?

- Для потенційних інвесторів у нас є певні процедури перевірки. Але крім цих процедур, нам ще важливо розуміти, навіщо людина хоче купити банк. Коли я поставила це запитання пану Фуксу, то він відповів, що буде розвивати роздрібний бізнес. Але при цьому сам же в недавньому інтерв'ю відповів, що його ніколи не цікавив банк, а тільки проблемні активи. Тільки цього достатньо, щоб Нацбанк відмовив у купівлі банку. Тому що банк це соціально відповідальна структура, там є кредитори, тому відповідь дуже проста. Якщо потенційний інвестор не має досвіду або наміру займатися банкінгом як таким - регулятор має право відмовити.

Про курс валют, держборг і процентну ставку НБУ

- З чим пов'язано недавнє зміцнення курсу гривні?

- Зіграли свою роль багато факторів. По-перше, сприятлива ситуація для українських експортерів - аграріїв і металургів на зовнішніх ринках. По-друге, ринок звик до гнучкого курсоутворення, поступово зникає сезонність. Раніше працювало звичне очікування зростання курсу восени, що зазвичай інформаційно підігрівалося. У зв'язку з цим люди влітку починали скуповувати валюту, в результаті восени ріс курс. Точно так же діяв і бізнес, щоб уникнути курсових втрат при закупівлі імпорту. Тепер у людей і бізнесу немає панічного ажіотажу. І, бізнес і населення починає вважати, що вигідніше: тримати на депозиті в гривні під 15% або купити валюту, і вона в кращому випадку буде лежати в банку під 1-2% річних.

Також наш валютний ринок став більш глибоким в результаті ослаблення валютних обмежень. Крім того, ми добре попрацювали зі службою фінансового моніторингу, перекривши механізми виведення капіталу за кордон. Раніше можна було купити валюту, що подешевшала, і відразу вивести, тоді як тепер такої можливості немає.

Раніше можна було купити валюту, що подешевшала, і відразу вивести, тоді як тепер такої можливості немає


З початку цього року, більш ніж на 6 млрд грн нерезиденти купили гривневі ОВДП. Інвестори заходять в Україну, продають валюту, купують облігації в гривні, що також позитивно впливає на ситуацію з курсом.

- Ви згадали про ОВДП. Що вигідніше зараз - депозит або покупка ОВДП? Сьогодні вже навіть в метрополітені з'явилася реклама покупки держоблігацій.

- Всі інструменти хороші, залежить від цілей. Якщо вам потрібно, щоб гроші були постійно доступні, то це може бути короткостроковий депозит або поточний рахунок. Головне, щоб вони трохи були захищені від інфляції при невеликій процентній ставці. А ті, у кого є більше коштів для інвестицій, можуть інвестувати в ОВДП, де ставка буде 18% плюс не потрібно платити податок на прибуток. Поки в Україні цей ринок тільки розвивається і в перспективі ще потрібно створити інфраструктуру для швидкої покупки-продажу ОВДП.

- Ви очікуєте наплив іноземних інвесторів в ОВДП?

- Ми очікуємо пожвавлення інвесторів, після того як Україна приєднається до міжнародного депозитарію Clearstream. Після цього нерезидентам стане набагато простіше заходити в інструменти. Для нас це важливо, тому що в 2019-2020 роках Україні потрібно виплатити за зовнішнім держборгом близько 12 млрд доларів з урахуванням відсотків.

Але вплив цього гарячого капіталу на стабільність сьогодні незначний, оскільки обсяги його притоку - це близько 2% від усього обсягу гривневих ОВДП в обігу.

- Які ваші прогнози щодо інфляції? Яка ймовірність, що в цьому році буде знижена облікова ставка НБУ?

- У минулому році завдяки жорсткій монетарній політиці Національного банку інфляцію вдалося знизити до 9,8%. Це п'ятирічний мінімум. За нашими прогнозами, уповільнення зростання цін продовжиться і в наступні роки, і інфляція в 2019 році знизиться до 6,3%, а в кінці 2020 року - до 5%. Такий рівень інфляції є прийнятним для сталого розвитку економіки.

Ми бачимо передумови для зниження облікової ставки в цьому році


Однак ми також розуміємо, що жорстка монетарна політика і високі процентні ставки дещо стримують зростання економіки. І дійсно, ми бачимо передумови для зниження облікової ставки в цьому році. Однак в січні ми поки що утрималися від такого рішення, оскільки інфляційні ризики, пов'язані з політичною невизначеністю і уповільненням світової економіки, залишаються досить високими. Як тільки ми переконаємося, що ці ризики не будуть реалізовані, зможемо пом'якшити нашу монетарну політику.

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською

ТОП 3

Фінанси

22 березня, 15:48

thumb img
Коломойський розповів про свої плани щодо ПриватБанку після виборів
3879
Економіка

Вчора, 09:30

thumb img
Гроші тижня: зарплата Коболєва, бізнес Зеленського, дешевий газ від Медведчука
1051
Фінанси

22 березня, 15:15

thumb img
Стало відомо, скільки в Україні мільйонерів, і скільки серед них жінок
488

Головне

Геополітика

Сьогодні, 07:45

thumb img
В Одеський порт зайшов корабель НАТО для навчань з кораблями ВМС ЗСУ
Компанії/Ринки

Сьогодні, 09:00

thumb img
Відчиняйте, їжа! Скільки заробляють кур'єри Uber Eats і Glovo і хто найчастіше користується послугами доставки
Країни

Вчора, 18:53

thumb img
У Норвегії евакуюють 1300 людей з круїзного лайнера