Як курс гривні реагує на перемогу Зеленського і на рішення судів щодо ПриватБанку
Банкіри не бачать ризиків різкої девальвації за двох умов — успішне відбиття атаки Коломойського на ПриватБанк і дотримання адміністрацією Зеленського політичного імунітету НБУ
За три тижні між першим і другим туром президентських виборів, на яких переміг Володимир Зеленський, курс гривні зміцнився на 1,29% - з 27,03 грн/$ за ціною продажу і 26,98 грн/$ за ціною покупки до 26,68 грн/$ і 26,66 26,68 грн/$, відповідно.
Банкіри стверджують, що ринок вже змирився з тим, що президентом буде Володимир Зеленський, однак, є ризик непередбачуваності і невизначеності. «У перший день після президентських виборів міжбанківський ринок відкрився досить збалансовано, на рівні 26,80−26,85 грн за долар США. Найближчим часом ринок буде придивлятися до перших дій нового президента України, і, якщо його дії будуть послідовними і прогнозованими, цей фактор не матиме значного впливу на курс гривні», — вважає директор департаменту казначейства Піреус Банку Ігор Якобчук.
Директор департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ Антон Стадник також відзначив певну стабільність на ринку. «В останні два тижні гривня „поводилася“ прогнозовано — курс перебував на позначці 26,65−27 грн/$, час від часу демонструючи тенденцію до незначного просідання. Пояснюється така ситуація, перш за все, переважанням пропозиції над попитом», — сказав він.
Звідки валюта в Україні
У Нацбанку України НВ Бізнес повідомили, що, в цілому, якщо подивитися на динаміку курсу з початку року, то гривня зміцнилася на 3%. Причини — «сприятлива зовнішня цінова кон’юнктура для товарів українського експорту, зокрема аграрної та металургійної продукції, і стабільні надходження експортної виручки; невисокі темпи зростання імпорту товарів і помірні обсяги репатріації дивідендів в іноземній валюті за кордон збільшення вкладень іноземних інвесторів в цінні папери уряду», — сказали в НБУ.
Як і прогнозував НВ Бізнес, іноземні інвестори продовжили нарощувати свій портфель облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) — сума інвестицій в держоблігації вже перевищила $1 млрд. Інвесторів приваблює висока прибутковість в ОВДП — 18% у гривні, яка може знизитися в найближчі місяці за рахунок зниження облікової ставки НБУ до 16%.
«В цілому ситуація на валютному ринку залишалася досить спокійною. На міжбанківському ринку на боці пропозиції відчувався тиск продажів з боку нерезидентів, які наростили з початку місяця свої портфелі в ОВДП на 50,4% або 10,2 млрд грн ($ 381,4 млн). Станом на 19 квітня 2019 сума вкладень нерезидентів в держбонди досягла 30,5 млрд грн ($ 1,14 млрд), що в 2,2 рази вище показника на аналогічну дату 2018 року, — повідомив головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Аваль Михайло Ребрик. За його словами, надлишок пропозиції скупався НБУ в основному стандартними лотами по $15 млн на день, за винятком 2 і 5 квітня, коли було куплено близько $43 млн і $45 млн відповідно. Відзначимо, що 2 квітня (другий день, після голосування в першому турі президентських перегонів) курс гривні досяг мінімуму в 27,22 грн/$ за ціною продажу і 27,18 грн/$ за ціною покупки в період між завершенням першого і початком другого туру передвиборної президентської кампанії.
«Це дало можливість НБУ поповнити валютні резерви: він був присутній з покупкою валюти майже кожен день і з початку місяця придбав близько $204 млн. Продано було всього 22 млн», — поділилася даними головний скарбник Альтбанку Наталія Стельмах.
Атака Коломойського на ПриватБанк розбурхала ринок
Нервозність на валютний ринок внесла новина про скасування 18 квітня судом першої інстанції націоналізації ПриватБанку. Поки що нервозністю все і закінчилося. «18 квітня ми бачили на міжбанківському валютному ринку певне знецінення гривні на 15 копійок до 26,83 грн/$, але 19 квітня за результатами торгів офіційний курс гривні залишився майже незмінним — на рівні 26,85 грн/$», — повідомили НВ Бізнес в прес-службі регулятора.
У НБУ відзначили, що інтервенцій з продажу валюти протягом 18−19 квітня регулятор не проводив. «Сприятлива ситуація на валютному ринку дозволяє Національному банку здійснювати чисту покупку валюти на ринку з метою накопичення міжнародних резервів, — сказали в НБУ. — В цілому чиста купівля валюти Національним банком з початку року з урахуванням проведених 19 квітня інтервенцій становив понад $ 840 млн».
Відносний спокій на ринку пов’язаний з розумінням банкірів, що судові процеси можуть затягтися на тривалий час, оскільки НБУ продовжить оскаржувати рішення по ПриватБанку. «Рішення суду буде в підсумку успішно оскаржене в апеляційному порядку, а тому не має відчутно негативно відбитися на економічних процесах, зокрема на курсі гривні в короткостроковому періоді», — очікує Михайло Ребрик. — Але сам собою цей процес відбувається під пильною увагою міжнародних партнерів, оскільки рішення про націоналізацію було ними підтримано". Він зазначив, що на новинах щодо Привату відбулося зниження котирувань за українськими єврооблігаціями на 0,6−1,4%. Залежно від розвитку подій, цілком може послідувати деяке охолодження попиту нерезидентів на ОВДП, що негативно позначиться на курсі гривні. «ПриватБанк — найбільший український банк і будь-які непередбачувані події навколо нього можуть призвести до негативних наслідків як для курсу гривні, так і для економіки в цілому», — попередив Ігор Якобчук з Піреус Банку.
За словами Михайла Ребрика, сценарій негативного розвитку подій щодо Приватбанку (провал апеляційного процесу) нині оцінюється як малоймовірний. «Однак, в разі його реалізації, навіть якщо буде знайдений „м'який“ спосіб виплати компенсацій/повернення банку колишнім власникам (що само собою малоймовірно) взаємини з міжнародними фінансовими донорами і партнерами будуть зруйновані. Це, на нашу думку, може призвести до вкрай негативних наслідків для економіки і фінансової системи країни, зокрема для валютного курсу», — стверджує аналітик.
Як політика буде впливати на курс гривні
Сам факт закінчення президентських перегонів є позитивними для інвесторів і банкірів. «Обидва кандидати говорили про спадкоємність політики щодо роботи із зовнішніми кредиторами, тому підсумок виборів не позначиться на фінансовій стабільності в цілому, але незалежно від результатів президентських виборів, оголошення їх результатів зніме невизначеність для тієї групи приватних інвесторів, які відкладали проекти до моменту політичної стабілізації», — вважає начальник казначейства Глобус Банку Дмитро Лазарєв.
За словами Михайла Ребрика політичні ризики вже закладені в курсову динаміку. «З урахуванням результатів соціологічних опитувань щодо результатів майбутніх президентських виборів, з поведінки іноземних інвесторів можна констатувати наявність певного „кредиту довіри“ Зеленському. Приплив валюти від нерезидентів надає істотну підтримку зміцненню валютного курсу», — розповів Ребрик.
«Однак, ступінь невизначеності залишається високою і багато що залежить від подальших конкретних дій Зеленського і його команди. Довіра легко може змінитися недовірою і відтоком капіталів в разі не виправдання очікувань інвесторів і реалізації політичних ризиків», — говорить Ребрик. Такими ризиками, за його словами, наприклад, може бути загроза незалежності НБУ в рамках ініціативи щодо проведення аудиту та подальших кадрових рішень, що неодноразово озвучувалася представниками команди Володимира Зеленського.
Михайло Ребрик з Райффайзен Банку Аваль назвав чотири чинники, через які будуть рости девальваційні ризики, зокрема: 1) ймовірна відстрочка/зрив другого траншу від МВФ і пов’язаного фінансування; 2) подальшого можливого скорочення позицій нерезидентів за гривневими ОВДП з конвертацією в іноземну валюту; 3) конвертації гривневої виручки, отриманої дрібними і середніми фермерами від продажу врожаю в разі раннього старту кампанії з його складання; 4) можливого погіршення цінової кон’юнктури на товари українського експорту.
Ризики відстрочки отримання другого траншу від МВФ в розмірі близько $1,3 млрд, запланованого на травень-червень поточного року, є дуже високими. А відповідно є і ризики неотримання пов’язаного з ним траншу в рамках макрофінансової допомоги від ЄС — 0,5 млрд євро.
Контекст: що може зірвати отримання траншу МВФ:
1) скасування в судовому порядку конкурсу на вакантну позицію голови Державної митної служби, успішне завершення якого є одним з prior action і відповідно до Меморандуму МВФ має завершитися до кінця квітня 2019;
2) прийняття Кабінетом міністрів постанови про перегляд формули розрахунку ціни на газ, узгодженої відповідно до Меморандуму МВФ як одного з prior action (зокрема для вже отриманого першого траншу);
3) побоювання у нас викликає своєчасність прийняття Верховною Радою України закону «Про спліт», який є одним із структурних маяків з терміном виконання до кінця березня 2019;
4) крім того, як і раніше залишається невирішеною проблема скасування Конституційним судом України кримінальної відповідальності держслужбовців за незаконне збагачення, що підриває всю антикорупційну архітектуру країни і є порушенням попередніх домовленостей з МВФ.
При цьому, начальник управління дилінгових операцій банку Південний Олег Ропяк нагадує, що внутрішні факти можуть справити лише локальний вплив на валютний ринок, тоді як основні тригери перебувають поза Україною. «Це високий ризик-апетит у світі і дуже позитивне ставлення до ринків, що розвиваються. Саме тому ми спостерігаємо досить високий приплив портфельного спекулятивного капіталу в наш борговий ринок. І до тих пір, поки ринки будуть перебувати в режимі risk on, зростання курсу долара є малоймовірним», — резюмував він.
