«Кошти мають іти на відбудову України, а не на створення нової генерації олігархів», — Ярослава Джонсон про Давос, війну й інвестиції
Ярослава Джонсон (Фото:Особистий архів Джонсон)
Президент і головний виконавчий директор Western NIS Enterprise Fund Ярослава Джонсон в інтерв'ю NV Бізнес розповіла про свої очікування від Давосу, про інвестиції під час війни і після перемоги
Ярослава Джонсон — донька українських еміґрантів до США. Її батько під час німецько-радянської війни перебував у лавах УПА. Восени 1944 року родина покинула Україну.
Відома сьогодні юристка і мільйонерка почала кар'єру у містобудівній компанії у Вашингтоні. Після розпаду Радянського Союзу Джонсон на початку 1992 року переїхала на проживання до України. Згодом заснувала й очолила Американсько-українську раду з питань бізнесу. Завдяки цій організації відбувся перший візит до США президента України Леоніда Кравчука в грудні 1991 року.
Джонсон сприяла американським фірмам заходити на ринок України. Навесні 1993 року відкрила київський офіс своєї американської юридичної компанії. Її компанія консультувала низку міжнародних корпорацій (зокрема, Монсанто, Філіп Моріс, Крафт Фудз, Макдональдс, Ейті-ен-ті, Креді Агріколь, ВізЕір Груп, ІБіаРДі й ІеФСі тощо), які відкрили філії в Україні та інвестували в місцеві підприємства.
У 1994 році президент США Білл Клінтон призначив Джонсон членом Ради директорів Western NIS Enterprise Fund. 2015 року її було призначено президенткою і головною виконавчою директоркою цього фонду.
В інтерв'ю NV Бізнес Ярослава Джонсон розповіла, як змінився акцент Українського дому в Давосі під час війни, які практичні цілі в Давосі поставлені цього року, як іноземні інвестори сприймають війну в Україні, що є запорукою відновлення України та про інвестиції під час війни.
Яка мета Українського дому в Давосі у цьому році?
Ми заснували Український дім 5 років тому. Наша мета — залучати інвестиції в Україну. Показати, що Україна є креативна й інноваційна. Очевидно, війна змінила це до якоїсь міри. Україна і надалі потребує інвестицій, але на першому плані тепер є війна, майбутнє існування України та як забезпечити її успішність і процвітання як незалежної демократичної держави для майбутніх поколінь. Ми також будемо говорити і про інвестиції, але вони відійшли на другий план, бо перемога України є важливішим.
Які практичні цілі будуть ставитися українськими учасниками в Давосі зараз?
