Гонтарева вважає, що після перемоги в суді Лондона, «депозитами» Суркісів в ПриватБанку повинні зацікавитися правоохоронці різних країн
Колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева вважає, що тепер після того, як Високий Суду Лондона ухвалив рішення на її користь, правоохоронці можуть зацікавитися «депозитами» Суркісів у ПриватБанку
Як розповіла НВ Бізнес колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева, тепер, коли Високий суд Лондона ухвалив рішення на користь неї і п’ятого президента України Петра Порошенка, правоохоронці можуть розслідувати історію з «депозитами» братів Суркісів у ПриватБанку. «Тепер, коли весь світ знає про ці так звані „депозити“, я думаю, що правоохоронні органи інших країн тепер розглянуть цю історію реального відмивання грошей», — сказала вона.
Як повідомлялося, американське видання Chicago morning star опублікувало фрагмент розслідування агентства Kroll про те, як колишні власники ПриватБанку виводили з нього гроші.
Згідно з цією інформацією, в 2008—2010 роках ряд компаній, пов’язаних із Приватбанком отримали кредити від ПриватБанку Кіпру на загальну суму $ 361 млн.
«Кредити на загальну суму 361 мільйон доларів США були згруповані частинами, в рамках яких видавалися з різницею в кілька хвилин, відразу після чого вони були спрямовані через мережу транзакцій між рахунками пов’язаних компаній, у якій немає очевидної комерційної мети», — йдеться у розслідуванні.
За версією слідства Kroll, ті ж кошти були згодом депоновані в Приватбанку. Вони були спочатку депоновані на термін до двох років на момент внесення застави на ряді рахунків, з яких пізніше перенаправили кошти на депозитні рахунки шести компаній: Sofinam Investments, Lumil Investments, Berlini Commercial, Camerin Investments, Sunnex Investments і Tamplemon Investments. Всі вони були зареєстровані в один і той же день по одному і тому ж адресою і перебували під юрисдикцією Британських Віргінських островів.
«Ці шість власників рахунків представляли близько 80% від загальної суми, внесеної в заставу на депозитах на Кіпрі, на загальну суму 245 мільйонів доларів США … Відсотки, отримані по депозитах, були значно вище, ніж відсотки, що виплачувалися за кредитами», — вказується у звіті Kroll. «Позики, мабуть, є частиною більш великої довгострокової схеми, відповідно до якої позики, видані ПриватБанком Кіпром, були перероблені і погашені новими позиками, виданими під виглядом законного корпоративного кредитування.
Хоча позики, які були видані і були спрямовані на рахунки вкладників, в даний час погашені, джерело коштів, за якими вони були погашені, ще не до кінця зрозуміле, оскільки в ньому задіяно кілька рівнів переробки кредитів".
За цією схемою з ПриватБанку було виведено близько $150 млн, включаючи кредитні кошти і відсотки. Згідно зі звітом Kroll, ці кошти були переведені на ряд рахунків у Банку Кіпру.
Дослідження Kroll показало, що всі шість депозитних рахунків, згаданих у звіті, ведуть до Григорія та Ігоря Суркіс. Це українські олігархи і ділові партнери Ігоря Коломойського, одного з найбільших акціонерів ПриватБанку до його націоналізації. Брати Суркіси намагалися довести в судах, що вони не були пов’язані з колишніми власниками Приватбанку і наполягали на тому, що процедура bail-in (конвертація депозитів, пов’язаних з банком осіб в його капітал — технічна процедура націоналізації ПриватБанку) була незаконною. 15 червня 2020 року Велика палата Верховного Суду України прийняла рішення закрити справу сім'ї Суркісів проти Національного банку України.
Одночасно з судовим розглядом в Україні Ігор Суркіс і згадані шість компаній подали відповідний позов до Високого суду Лондона.
Заплутана справа Суркісів проти Приватбанку: як Україна відвоювала 1 млрд. Гривень?
У лондонському позові, всупереч позиції Суркісів в українських судах, заявлена очевидний зв’язок між братами Суркіс і Ігорем Коломойським.
Так, в позові до Високого суду Лондона позивачі заявили, що визнання Суркісів пов’язаними з ПриватБанком особами було результатом змови Порошенко і Гонтаревої, мета якого полягала в тому, щоб «позбавити сімейні компанії Суркісів коштів, що знаходяться у них в ПриватБанку», випливає з тексту з висновками судді Калвера, який опублікований в базі BAILII. Згідно з позовом, Суркіс також стверджує, що Порошенко і Гонтарева змовилися про це, щоб чинити тиск на Суркіса, «щоб він безкоштовно передав Порошенко свою 8,33% -у частку в українській медіа групі 1 + 1». У позові йдеться, що нібито в лютому 2016 року Порошенко і Суркіс уклали усну домовленість про угоду з купівлі Порошенко частки в 1 + 1 за суму, яка в опублікованому сьогодні судовому документі не вказується.
Порошенко і Гонтарева подали клопотання про відхилення позову на підставі того, що на них поширюється дія Закону про державний імунітет від 1978 року. Згідно з цим законом, іноземні держави та їх посадові особи мають імунітет від розглядів в англійських судах.
З документа з висновками судді слідує, що він не погодився з аргументами адвокатів Суркіса щодо того, чи може Високий суд Лондона розглядати цей позов.
Суддя дійшов висновку, що в усьому що стосується процедури bail-in Гонтарева і Порошенко діяли в ході виконання своїх обов’язків як посадові особі української держави, тому судовий розгляд у Високому суді Лондона заборонено Законом про державний імунітет.
Гонтарева підкреслила, що вона виграла суд по всім пунктам її претензії.
