Питання у грошах. Хто найчастіше стає жертвами фінансових пірамід? Ми запитали у експертки
Минулого тижня СБУ заблокувала роботу фінансової піраміди, через яку 600 тисяч українців втратили сотні мільйонів доларів. У Службі безпеки не уточнили її назви, проте на фото обшуків фігурують сертифікати компанії B2B Jewelry.
18 елітних позашляховиків, коштовності та навіть острів на Дніпровському каскаді з усією нерухомістю на ньому — все це було куплено на $250 млн коштів вкладників.
Радіо НВ вирішило розібратися, які психологічні прийоми використовують шахраї та за якими ознаками можна зрозуміти, що перед вами фінансова піраміда, і поговорило про це з Юлією Віткою, заступницею керівника проєкту USAID Трансформація фінансового сектору.
— Чи є різниця між фінансовими пірамідами 90-х років та сьогодення?
— Є. Їхні спільні ознаки — це дуже високий дохід, який просто неспівмірний із тим, скільки загалом «коштують» гроші у державі, та з середньоринковими ставками по депозитах банків.
Друга спільна риса — це залучення інших учасників. Коли воно сповільнюється або припиняється, то зазвичай наступає крах піраміди. Ще одна ознака — це відсутність якогось економічного бізнесу, який би приносив такий дохід (або це якась неправомірна діяльність). І як правило, це відсутність офіційних реєстрацій, ліцензій.
А «обгортка», маркетинг і те, чим приваблюють людей, [у фінансових пірамід двох епох] вже відрізняються. Наприклад, раніше в МММ просто говорили «Приходьте, давайте гроші, і ми будемо платити відсотки»; потім було популярно розігрувати автомобілі: «Приносьте гроші, і один із вас раз на півроку виграватиме автомобіль». Грали на емоціях людей.
[Фінансова піраміда, побудована] на ювелірних виробах, є вже більш просунутою — з різноманітними токенами та певними цифровими елементами. Для людей це в новинку, і їм здається, що «все піде дуже добре, і будуть великі доходи».
— Під які структури можуть маскуватися фінансові піраміди?
— Зазвичай це не буде фінансова установа з ліцензією, зареєстрована в реєстрі. У найліпшому разі це буде якась юридична особа, благодійна організація, або взагалі там не буде компанії (тобто просто перерахунок на картку).
— Які люди вкладають свої кошти у фінансові піраміди?
— Економічна теорія говорить, що раціонального споживача, який би це все прорахував, не існує, а є нормальні люди, на емоціях яких завжди можна зіграти, і вони «втратять розум».
Наші дослідження говорять про те, що мало українців розуміють, наприклад, що таке дохід і ризик; менше половини розуміють, як ризик пов’язаний із доходом. Половина населення потенційно може бути жертвами подібних схем. Виявилося, що найменш фінансово грамотною верствою населення у нас є, на жаль, молодь від 18 до 25 років. По-перше, часто вони ще не заробляють гроші самі і, можливо, легковажно ставляться [до коштів], — немає ще життєвого досвіду, який мають батьки чи дідусі, які вже на чомусь «погоріли».
Після них йдуть особи похилого віку, вони також мають досить низький рівень фінансової грамотності. Люди середнього віку (від 25 до десь 55 років) вважаються такими, що мають найкращий рівень фінансової грамотності.
Що на нього впливає? По-перше, рівень освіти; по-друге, наявність [рахунків у банках] і користування банківськими послугами. Чим більше людина користується традиційними банківськими послугами, тим більше фінансово грамотною вона є. І звичайно, фінансовий стан родини також має значення.
— Тобто, чим бідніше родина, тим більше шансів, що вона понесе свої кошти у піраміду?
— Зазвичай, якщо людина не має запасу міцності (тобто відкладених коштів, можливості відкладати хоча би 20% свого доходу), то у разі виникнення у неї критичної життєвої ситуації вона буде більш схильна до того, щоби піти за дорогим кредитом під 1000% річних; можливо, вона спокуситься на схеми з високою дохідністю, тому що подумає, що через декілька місяців чи рік отримає вдвічі більше. Але сам собою це ще не фактор, тут мають скластися декілька обставин.
— Якщо людина вже втрачала кошти, чи може вона знову понести гроші до фінансової піраміди?
— Це схоже на азартні ігри. На те, чи піде людина на це, впливає не тільки, скажімо, наскільки агресивною є реклама, наскільки в державі взагалі відсутній її захист з боку регуляторів, судів чи правоохоронних органів, але і сам її психологічний склад, і ставлення до емоцій, і лише частково — знання, навички та життєвий досвід, які становлять приблизно одну третину від тих факторів, які впливають на фінансове рішення людини. Навіть є дослідження, що генетично за своєю схильністю до ризику ми різні. Є люди, які більш до цього схильні, і вони будуть програвати, але все одно шукатимуть цей [ризик] знову.
— Чи можливо повернути свої кошти з фінансової піраміди?
— Оскільки я проходила відповідне навчання і тренінги [про фінансове шахрайство в США], де нам розповідали про різні шахрайські схеми (до речі, часто до них мають стосунок українці) та про те, як відбувається їх розслідування, то можу сказати, що потерпілі отримують від американських державних органів відшкодування за рахунок майна злочинців, організаторів [фінансових пірамід].
У нас все це складніше, оскільки йдеться насамперед про кримінальну справу. Якщо у людей не було договорів, виписок, якими вони можуть підтвердити внесення коштів (тим більше, якщо це здійснювалося готівкою), то мені важко уявити, як [вони доведуть, що були ошукані]. Якщо є хоч якісь документи, то це буде радше цивільний процес всередині кримінального.
Але по-перше, кримінальна справа триватиме роками. По-друге, чи зможе наша виконавча служба та судова система знайти майно цих організаторів? А якщо воно десь взагалі за кордоном, то чи зможе зробити стягнення, розподілити його між потерпілими? У мене великі сумніви. Всім точно не вистачить. Добре, якщо будуть щасливці, які зможуть це довести.
Підписуйтесь на подкаст Радіо НВ Що відбувається на Apple Podcasts, Google Podcasts і Soundcloud.
