Рада ухвалила держбюджет на 2021 рік
Верховна Рада 15 грудня ухвалила законопроєкт про державний бюджет на 2021 рік.
За прийняття проєкту закону № 4000 в цілому проголосувало 289 депутатів. Бюджет прийнятий голосами фракцій Слуга народу (225 голосів) і Батьківщина (12), груп За майбутнє (21) і Довіра (20), а також позафракційних нардепів (11).
До другого читання Мінфін пропонував збільшити доходи на 20,9 млрд грн (до 1,092 трлн грн), зменшити витрати на 2,78 млрд грн (до 1,328 трлн грн), а граничний дефіцит знизити на 23,7 млрд грн — до 246,6 млрд грн (з 6% до 5,5% ВВП). Сьогодні в ході внесення змін до Бюджетного кодексу депутати підтримали поправку про зарахування у 2021 році 13,44% акцизного податку з пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування. У зв’язку з цим бюджетний комітет провів позачергове засідання, щоб збалансувати законопроєкт про держбюджет. Для цього доходи і витрати спецфонду зменшили на 8 млрд грн. Фінального тексту бюджету поки немає. З урахуванням зменшення доходів і витрат спецфонду доходи бюджету можуть скласти 1,084 трлн грн, витрати — 1,320 трлн грн.
В ході підготовки законопроєкту до другого читання Мінфін передбачив надходження в спецфонд 7,4 млрд грн від продажу ліцензій на проведення азартних ігор і лотерей, збільшив план щодо надходжень від ПДВ з вироблених в Україні товарів на 6,4 млрд грн, щодо частини чистого прибутку держпідприємств і дивідендів — на 4,2 млрд грн, ввізного мита — на 2,4 млрд грн, податку на прибуток підприємств — на 1 млрд грн.
Депутати пропонували до другого читання збільшити витрати на 20,2 млрд грн. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, Мінфін зміг врахувати пропозиції на загальну суму 14 млрд грн, зокрема повернув субвенцію на соціально-економічний розвиток обсягом 6 млрд грн (депутати просили 7,4 млрд грн), забравши 4,86 млрд грн у Держфонду регіонального розвитку.
Вчора бюджетний комітет парламенту вніс ще ряд змін в законопроєкт. Він, зокрема, передбачив, що розподіляти субвенцію на соціально-економічний розвиток буде створена Мінфіном комісія, до складу якої увійдуть члени бюджетного комітету (не менше половини членів комісії).
Міністерством з найбільшим бюджетом залишається Мінсоцполітики. Згідно з проєктом бюджету, воно отримає 312,4 млрд грн. З них дотація Пенсійному фонду — 195,3 млрд грн, витрати на житлові субсидії на оплату комунальних послуг — 36,6 млрд грн. Бюджет Мінфіну становить 227,4 млрд грн. З них 158,68 млрд грн планується витратити на обслуговування держборгу, 11,1 млрд грн — на Державну податкову службу, 4,7 млрд грн — на Митницю, 1,3 млрд грн — на податкову міліцію (Держфіскальна служба).
У трійку міністерств з найбільшими бюджетами входить також МОЗ (162,7 млрд грн). У тому числі 123,8 млрд грн пропонується виділити Нацслужбі здоров’я. На проведення вакцинації від коронавірусу передбачено 2,6 млрд грн. У Мінфіні заявляли, що фінансування охорони здоров’я в наступному році збільшиться на 61 млрд грн в порівнянні з 2020 роком і становитиме 4,3% ВВП. За даними відомства, передбачено збільшення зарплат медиків на 30%. Марченко заявив в ході розгляду бюджету в Раді, що за пропозицією нардепів після першого кварталу 2021 року також буде створено спеціальний фонд, кошти якого використовуватимуться для проведення вакцинації і боротьби з поширенням коронавірусу.
Бюджет Міноборони становить 117,6 млрд грн, а Міністерства внутрішніх справ — 98,3 млрд грн (на Держприкордонслужбу виділять 14,2 млрд грн, Національну гвардію — 13,7 млрд грн, Держміграційну службу — 3,6 млрд грн, ДСНС — 16,3 млрд грн, Нацполіцію — 35,5 млрд грн). До другого читання Мінфін збільшив витрати на апарат МВС на 797 млн грн, при цьому зменшивши витрати на всі органи в підпорядкуванні цього міністерства.
Також до другого читання витрати на Генпрокуратуру були збільшені на 2 млрд грн (до 11,5 млрд грн) у зв’язку з тим, що в бюджеті передбачено збільшення з 1 січня 2021 року до 1600 грн прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури.
Передбачено виділення 587 млн грн на Бюро економічної безпеки, яке повинно замінити податкову міліцію (законопроєкт про створення БЕБ поки прийнятий тільки в першому читанні) і 115,9 млн грн для Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей.
Згідно із законопроєктом, Україна у 2021 році витратить 468,4 млрд грн на погашення держборгу і ще 158,68 млрд грн на його обслуговування. Сумарно це майже 627 млрд грн (в бюджеті на 2020 рік на ці цілі закладено 484,4 млрд грн).
Передбачено, що Україна у 2021 році позичить 701,8 млрд грн. З них на внутрішньому ринку — 497,3 млрд грн, а на зовнішньому — 204,5 млрд грн.
Надходження від приватизації встановлені на рівні 12 млрд грн, хоча продаж великих держпідприємств заборонено у зв’язку з економічною кризою через пандемію коронавірусу.
У проєкті бюджету передбачено, що з 1 січня мінімальна зарплата збільшиться до 6 тис. грн, а з 1 грудня — до 6,5 тис. грн (спочатку підвищення до 6,5 тис. грн планувалося на 1 липня, але в МВФ виступили проти через інфляційні ризики). Прожитковий мінімум з 1 липня зросте з нинішніх 2189 грн до 2294 грн, а з 1 грудня — до 2393 грн.
Бюджет побудований на макропрогнозі, який Кабмін затвердив в кінці липня. Прогнозується, що номінальний ВВП складе 4,5 трлн грн, а його реальне зростання — 4,6%, інфляція буде на рівні 7,3%, середньомісячна зарплата складе 13,6 тис. грн, рівень безробіття — 9,2%, експорт зросте на 2,9%, а імпорт — на 10,6%.
