Чому зміцнюється гривня: голова Ради НБУ назвав п'ять причин
Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин назвав головні причини неочікуваного зміцнення курсу гривні від початку 2019 року – майже на 3% за півтора місяці.
На свої сторінці у Facebook він нагадав, що січень цього року - на відміну від кількох останніх років - характеризувався спокоєм на валютному ринку України, а нацвалюта навіть продемонструвала тенденцію до ревальвації. Більше того, в першій декаді лютого відзначалося помітне зміцнення курсу гривні.
Причину такого тренду Данилишин вбачає у комбінації ряду зовнішніх та внутрішніх факторів.
Серед зовнішніх факторів він виділяє два основних - гальмування з підвищенням ставок основними Центробанками світу та порівняно низькі ціни на енергоносії.
"Схоже, ми вступили в період відносно низьких цін на нафту та інші енергоресурси, серед яких для України найважливішим, нарівні з "чорним золотом", є природний газ. Зниження вартості енергосировини пов'язано з надлишком пропозиції на глобальному ринку", - нагадує Данилишин.
Ще одним важливим фактором, який впливає на зниження ціни вуглеводнів він називає очікування з приводу можливого уповільнення світової економіки в 2019 році. "Зниження ціни на нафту зіграло на руку найбільшим імпортерам у сегменті, що розвивається, таким, як Індія, Індонезія, Туреччина, Україна. Падіння цін на "чорне золото" однозначно позитивно для них, оскільки сприяє поліпшенню їх торгових балансів і знижує інфляцію. Валюти країн, що розвиваються, в тому числі і гривня, теж отримали підтримку на тлі падіння ціни нафти", - пояснює голова Ради НБУ.
Позитивний вплив нафтового фактора невдовзі позначиться і на українському аграрному ринку, прогнозує Данилишин: "Не далекий той час, коли почнеться весняна посівна компанія і варто очікувати, що паливно-мастильні матеріали наші аграрії будуть купувати за прийнятними цінами".
Внутрішніх факторів, які посприяли зміцненню гривні, він назвав три.
По-перше, це рекордний урожай зернових в Україні в поточному маркетинговому році - валовий збір зерна в 2018 році склав 70,1 млн. т. (у порівнянні з 62 млн. т. у 2017 році).
"Значна частина сільгосппродукції України експортується. Валютна виручка надходить у країну, половина її продається на міжбанківському валютному ринку, що формує пропозицію валюти, створюючи умови для стабільності курсу гривні і навіть для зміцнення. Та й ціни на ринку зернових перебувають на відносно високому рівні (значною мірою через посуху в Австралії)", - пояснює Данилишин.
По-друге, за перший місяць 2019 року іноземні інвестори за рахунок покупки гривневих ОВДП майже вдвічі наростили обсяг вкладень в українські державні облігації (на 5,448 млрд. гривень). Для цього нерезиденти заводять в Україну валюту і продають її на міжбанківському валютному ринку, тим самим збільшують пропозицію іноземної валюти, пише голова Ради НБУ.
По-третє, на відміну від зим 2016-2017 років і 2017-2018 років уряд проявив помірність у витрачанні коштів держбюджету в кінці 2018 року, нагадує Данилишин. Він також навів протилежний приклад – коли за грудень 2017 року залишок коштів уряду на єдиному казначейському рахунку зменшився в 10,6 разів, результатом чого було серйозне зниження курсу гривні в грудні 2017–січні 2018 року. "Сподіваюся, перший практичний крок у плані підвищення координації фіскальної та монетарної політики зроблений", - резюмував Данилишин.
Однак, застерігає він, привід для спокою щодо курсу гривні є тільки у короткостроковій перспективі. Хоча в другій половині року їх варто шукати в успішному продовженні співпраці з МВФ.
