«Світові боргові ринки повністю закриті. Вся надія на місцевого інвестора». Інтерв'ю із заступником глави НБУ Чурієм

16 березня 2020, 17:30

Заступник голови Національного банку України Олег Чурій розповів в інтерв'ю Радіо НВ, чому падає курс гривні, чи можливий раптовий вихід нерезидентів з ОВДП та що робити Україні в умовах повного закриття світових боргових ринків.

Про ситуацію в світі та причини оптимізму Нацбанку

Минулий тиждень, напевно, був найскладнішим для світової економіки, починаючи з 1987 року, коли був «чорний вівторок» — дуже сильне падіння ринку акцій. Минулого тижня світові ринки падали, були дуже негативні події стосовно поширення коронавірусу. В понеділок також були новини стосовно ситуації з нафтою: розпочалась цінова нафтова війна, що вплинуло дуже негативно на деякі країни, зокрема на наших сусідів. Вже в понеділок валюти деяких країн-сусідів почали девальвувати. Паніка перекинулась і на Україну. З іншої сторони, ми бачимо, що економічно Україна зараз набагато краще підготовлена до кризових ситуацій, ніж це було в попередні роки — в 2014-му чи в 2007—2008 роках. Запас міцності економіки значно кращий. У нас стабільна, ліквідна, добре капіталізована банківська система, в нас зараз плаваюче курсоутворення, не накопичуються значні дисбаланси, інфляція значно знижується. Тому навіть на тлі таких новин, на тлі того, що ми були вимушені вгамовувати паніку і продали досить великі об'єми валюти, ми все ж таки залишаємося оптимістами. Ми віримо, що в нас буде програма з МВФ підписана нарешті, тому що це дуже важливо для забезпечення макроекономічної стабільності. Якщо ця програма буде підписана, ми будемо в принципі «під парасолькою» цих міжнародних фінансових установ і зможемо більше впевнено пройти кризу. Безумовно, є багато невідомих попереду, але зараз ми маємо досить значні резерви. Ми їх використовуємо для того, щоб вгамувати ці негативні тенденції, які, наголошую, були викликані перш за все світовими подіями.

Відео дня

Про курс гривні і валютні інтервенції Нацбанку

З 2015 року Національний банк перейшов на систему плаваючого курсоутворення. Ми вважаємо, що курс повинен формуватись ринком. Але він в нас ще не настільки розвинений, і необхідна присутність Національного банку, щоб згладжувати коливання як в сторону послаблення гривні, так і в сторону зміцнення, тому що значні коливання дуже негативно впливають на економічну діяльність, на настрої економічних агентів. Тому наше завдання ці коливання згладжувати. Минулого року в нас була така цікава тенденція, яку ніколи не спостерігали в попередні роки: гривня дуже зміцнювалась, Національний банк активно викуповував валюту. Ми викупили рекордний об'єм — $8 млрд. Тому в нас є запас міцності для того, щоб використовувати ці кошти для згладжування коливань тепер в сторону послаблення гривні, яке на сьогодні в нас є. З початку року ми також купили значний обсяг валюти, але зараз ми вже маємо негативне сальдо. Знову ж таки ситуація динамічна, вона змінюється. В кінці 2018 року, коли був введений військовий стан, також була певна паніка і Нацбанк використовував резерви для того, щоб згладжувати коливання. Ми вважаємо, те, що зараз відбувається, це не якісь фундаментальні речі. Причина перш за все психологічна. Люди дивляться на те, що відбувається у світі, на падіння ринків, девальвацію валют і, напевно, намагаються якимось чином свої страхи закрити тим, що або купують валюту, або купують гречку, або ще щось роблять…

Яким чином визначається, наприклад, курс валют. Є якісь фундаментальні речі. Це, наприклад, відношення експорту до імпорту, надходження боргового капіталу, надходження переказів від наших заробітчан. Це фундаментальні фактори, і вони досить таки позитивні. Приблизно 30% нашого імпорту — це енергоносії (нафта, газ тощо). Ціни на них дуже сильно впали. Нафта впала більш ніж на 30−40%. З іншої сторони, Україна є значним експортером продовольчих товарів. Продовольчі товари в нас складають в експорті більш ніж 50%. І ціни на ці товари не так сильно відреагували на кризу, тому що люди в будь-якому випадку будуть їсти. Продовольчі ринки так сильно не реагують на таку кризу. Тому з точки зору впливу на фундаментальні фактори ця криза поки не становить значної загрози для нас. Але є другий фактор — психологічний. Він дуже важливий на фінансовому ринку, тому що економіка — це наука, де є якісь цифри, а є якісь психологічні рефлексії, і вони іноді грають дуже значну роль на фінансових ринках. Тому наше завдання зараз полягає якраз в тому, щоб ці панічні, психологічні речі вгамовувати. В нас є амуніція — найбільші за останні роки резерви. Ми їх накопичили не тільки коштом якихось боргових залучень, а й завдяки купівлі. Нацбанк на сьогодні має амуніцію для того, щоб ці коливання згладжувати, і щоб ці негативні психологічні тенденції вгамовувати. Але ще раз повторю: в нас плаваюче курсоутворення, ми не тримаємо курс на якомусь рівні. Якщо попит більший від пропозиції, то в такому випадку гривня послаблюється. І за минулий тиждень гривня послабилася приблизно на 4% з лишком. Якщо співставити, що відбувається на нашому ринку з ринками країн наших сусідів, то в Польщі було падіння на 3−4%, в Туреччині приблизно стільки ж, в Росії — понад 10%. Тобто валюти країн, що розвиваються послаблювалися.

Як ситуація в економіці України зараз відрізняється від ситуації в 2008 році

Нашу економіку не можна порівняти з тією економікою, яка в нас була раніше. Все ж таки в нас є запас міцності… Ріст, який був до кризи 2008 року, був забезпечений так званим циклом росту цін на commodities — на такі товари, як метали, зерно. Тоді вони були одними з найвищих за весь період. По-друге, до кризи ми мали так звану «кредитну бульбашку». Тобто банки активно видавали кредити, не зважаючи на кредитну якість позичальників. Ми всі пам’ятаємо цей бум іпотеки, коли фізичні особи, навіть не маючи достатнього доходу, брали кредити в іноземній валюті під 10%, купували на них квартири. Потім, коли сталася криза, гривня дуже сильно девальвувала. У цих фізичних осіб не було достатнього доходу, щоб виплачувати кредити. Впали і ціни на квартири. Також виявилося, що банки активно кредитували «компанії-бульбашки», які не мали під собою якогось економічного підґрунтя. І це все призвело до дуже значного падіння економіки, до величезної кризи. Структура банків, їхня економічна активність тоді була не зовсім прозорою. Зараз це повністю інша ситуація.

Чи можливе повторення банкопаду

Ні, ми не очікуємо, це неможливо. Зараз банківська система після очищення повністю капіталізована, вона відповідає найкращим світовим зразкам з точки зору нагляду за банківською системою. Банківська система має дуже значний запас ліквідності. В гривні це приблизно 200 мільярдів гривень, а доларах — $9 млрд. Якщо порівняти з залишками тих же депозитів фізичних осіб, то в принципі цього запасу міцності вистачить, щоб в разі необхідності не мати ніяких проблем з ліквідністю.

Чи варто боятися, що населення почне забирати гроші з банків

Знову ж таки, це питання психологічне і питання паніки. Якщо люди забирають гроші, і банки в якийсь момент припиняють видачу грошей, то криза ще більше розростається, саморозігрівається. Якщо ж у банків немає проблем з видачею депозитів, то в якийсь момент у фізичних осіб виникає питання: «Навіщо мені знімати гроші, якщо в мене немає проблем їх зняти?». Тим більше зараз є певні побоювання на ринку стосовно того, що готівка може передавати віруси. В нас є певні програми Нацбанку, які направлені на знезараження. Ми хочемо готівку, яку банки нам будуть приносити, обмінювати безоплатно на нову, щоб все ж таки унеможливити передачу вірусу через готівку. Але загалом для тих же фізичних осіб безпечніше не знімати готівку, а намагатися розраховуватися за товари безготівковим шляхом.

Про причини зниження Нацбанком облікової ставки до 10%

Чого Національний банк намагається добитися зниженням ставки? Ми з 2015 року перейшли на систему інфляційного таргетування, тобто ми таргетуємо низьку стабільну інфляцію. І ми бачимо, що інфляція значно знижується завдяки монетарній політиці, яку проводить НБУ. Ми впливаємо на інфляцію через нашу облікову ставку. Чим вища ставка, тим вона сильніше реагує на зниження інфляції. І оскільки інфляція в лютому в річному вираженні складала 2,4%, ми знайшли можливість знизити нашу ставку до 10%. Ми залишаємо наш прогноз щодо зниження облікової ставки до кінця року до 7%. Але базовим припущенням нашого прогнозу є те, що Україна буде мати програму МВФ. Це така «парасолька», яка дозволить нам більш впевнено пройти такі кризові періоди, які зараз переживає світ…

Про переговори з МВФ

Я думаю, що якщо ввімкнути турборежим, то можна досить оперативно мати програму, оперативно отримати фінансування. І це не тільки фінансування від МВФ. Є також пов’язане фінансування інших міжнародних організацій, які готові надати Україні кредитні кошти. Це і Світовий Банк, і Європейська комісія та інші організації. І це дозволить Міністерству фінансів частково закрити свої потреби в фінансуванні. Після того, як криза трішки вщухне, це відкриє шлях Мінфіну до світових ринків, тому що світові ринки фінансування закриті зараз для всіх країн, Україна не є виключенням. Але якщо вони відкриються, і ми будемо мати програму, то тут мова буде йти про зовсім іншу вартість запозичень. Тому що одна справа — мати програму МВФ. Це як знак якості для інвесторів, ознака того, що Україна далі йде шляхом реформ. Зовсім інша ситуація може бути, якщо МВФ немає. Але ситуація з розгортанням цієї світової кризи така, що не мати програму МВФ — це насправді здійснити самогубство…

Україні залишилось виконати не так багато умов, про які було домовлено з МВФ. Україна виконала дуже багато. Напевно, більше, ніж будь-коли. В тому числі було прийнято дуже багато важливих законів. Залишилось прийняти один закон, який унеможливить повернення банків колишнім власникам. Також там йде мова про компенсацію. Ті умови, за яких МВФ погодить такий закон, визначені в зобов’язаннях, які Україна взяла на себе. Нам, безумовно, цей закон вкрай необхідний. Хочу підкреслити, що на сьогодні НБУ не є активною стороною переговорів. Переговори відбуваються через Міністерство юстиції, інші державні органи… З тих зустрічей, які ми мали за останні два тижні з представниками нового уряду, ми бачимо, що вони вкрай зацікавлені мати програму з МВФ якнайшвидше, тому ми сподіваємось, що Україна буде рухатися дуже активно з точки зору прийняття цього закону, оскільки це критично на сьогодні.

Коли Україна може отримати транш від МВФ

Цього року ми повинні отримати кошти. Ми повинні мати програму, отримати кошти від інших міжнародних організацій, тому що це критично і з точки зору макроекономічної стабільності, і з точки зору потреб в фінансуванні нашого бюджету.

Про те, чому не виконується держбюджет

Було певне зменшення надходжень, але воно було пов’язане з багатьма факторами. Я б не сказав, що курс гривні напряму впливав. Впливали інші фактори. Наприклад, була тепла погода, ми не купували газ і, звісно, не отримали податки від імпорту цих енергоносіїв. Було зменшення надходжень [природного газу для транзиту] по трубопровідному транспорту, але в будь-якому випадку Нафтогаз отримував за це кошти. І були певні зрозумілі речі на ринку металургії, тому що ціни також досить сильно впали в порівнянні з минулим роком. Є певні об'єктивні причини [невиконання держбюджету], і курс насправді не є головним в цьому питанні. Все ж таки головне те, що є величезна проблема з митними надходженнями, але це пов’язано з контрабандою, іншими питаннями, над якими уряд сьогодні активно працює.

Як спалах коронавірусу вплине на Україну

Зараз важко робити прогнози, тому що ситуація динамічно розвивається. З точки зору платіжного балансу критичної ситуації немає, оскільки експорт продовжує зростати, на ціни на товари, які ми експортуємо, не дуже сильно вплинула ця кризова ситуація. Водночас ціни на імпортні товари дуже сильно впали. Перш за все на енергоносії. Тому з точки зору платіжного балансу ми не бачимо значного впливу. Можливо (але треба робити аналіз), буде зменшення надходження від наших громадян, які працюють за кордоном. З іншої сторони, напевно, це буде компенсовано тим, що наші громадяни не будуть їздити в туристичні подорожі і витрачатимуть кошти тут.

Чи почали нерезиденти продавати ОВДП

На сьогодні ми не бачимо тенденції якогось панічного скидання. На наше щастя або на чиєсь горе, ми маємо досить неліквідний вторинний ринок, тому ті інвестори, які активно інвестували в наші цінні папери, номіновані в гривні, майже всі там і залишаються. Зараз об'єм ОВДП у власності нерезидентів складає десь 122 мільярди гривень. Зменшення за останні десять днів склало буквально 4 мільярди гривень. Це дуже незначний об'єм, який майже ніяк не вплинув на ситуацію на валютному ринку, хоча ті люди, які робили апокаліптичні прогнози, прогнозували, що буде негативний вплив. Об'єм купівлі валюти нерезидентами, які виходять з наших цінних паперів, дуже невеликий. 4 мільярди гривень це $160 мільйонів, а об'єм нашого валютного ринку в день — $500 мільйонів. Тобто за перші десять днів березня — це $5 мільярдів. Купівля валюти нерезидентами, які виходять з ОВДП, це, здається, 3% від об'єму ринку. Якийсь вплив вони мали, але настільки мінімальний, що це майже ніхто не помітив.

Про закриття світових боргових ринків

Зараз світові боргові ринки повністю закриті. Навіть цінні папери дуже високої якості виявилися практично неліквідними. Єдиним ліквідним цінним папером залишаються боргові зобов’язання провідних країн світу, таких як США або Німеччини. Зараз у світі відбувається так званий flight to quality — інвестори біжать до якості, намагаються перейти в більш ліквідний інструмент, наприклад американські казначейські зобов’язання. Дохідність за цими цінними паперами досягла історично низьких рівнів. Наприклад, 30-річне казначейське зобов’язання США на сьогодні має дохідність 0,8%, а дворічне — 0,4%. Це дуже низькі рівні дохідності, тому що інвестори бояться невизначеності, кризових ситуацій у світі і намагаються купувати якісніші цінні папери. Яким чином це відображається на нас? Дійсно, ринки закриті. Деякі країни — наприклад, Білорусь — намагалися вийти на ринок, але на сьогодні це неможливо. Навіть якби ви були дуже успішною країною або країною, яка розвивається, це неможливо зробити. Зараз точно не час для того, щоб розміщувати свої борги на світових ринках. Це не має сенсу ніякого. З іншої сторони ми розуміємо, що криза не може бути постійною. Фінансовий ринок завжди дуже волатильний. Бувають кризові явища, буває, що навпаки інвестори готові купувати цінні папери практично будь-якої якості. Це, напевно, не завжди добре. Іноді це дуже погано закінчується. Але загалом ринки волатильні. І безумовно, рано чи пізно все ж таки вони повернуться до якогось стабільного стану… Але ми не повинні розраховувати тільки на зовнішній ринок. На сьогодні українська банківська система дуже ліквідна. Ліквідність в іноземній валюті - $9 млрд, в національній валюті — майже 200 млрд грн. Тому, думаю, Міністерство фінансів повинно розраховувати перш за все на місцевого інвестора. І для цього є всі можливості. Безумовно, там питання в дохідності, але це вже питання Мінфіну та локальних інвесторів. Але я не вважаю ситуацію катастрофічною. Думаю, що Мінфін зможе все ж таки залучати кошти локально, поки світові ринки закриті. Коли ми будемо мати програму МВФ, коли світові ринки прийдуть до тями, тоді і Міністерство фінансів може продовжувати розміщення наших боргів вже за кордоном. Але на сьогодні є можливість робити це всередині країни.

Чи можливий варіант, коли Україна звернеться за допомогою до Росії

Я не вірю, що такий варіант розглядається. Не вірю, що Росія якимось чином може нам допомогти, тому що в них насправді і свої проблеми величезні. Це і падіння цін на нафту, і економічна криза, яка буде вкрай негативно впливати на всі країни, зокрема і на Росію. Зараз в нас немає ніяких варіантів, крім того, як отримати програму МВФ, отримати фінансування, отримати «знак якості».

Показати ще новини
Радіо НВ
X