Справа про Закон про гарантування вкладів підлягає закриттю — ексголова КСУ Шевчук про поділ влади, олігархів і суди в Україні

14 вересня 2020, 11:01
НВ Преміум

Ексголова КСУ Станіслав Шевчук в інтерв'ю НВ Бізнес розповів про те, як суди використовують у політичних і бізнес цілях і чи є підстави скасувати закон про систему гарантування вкладів і про банки

Конституційний Суд України 15 вересня повинен розглянути питання легітимності закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Розгляд відбудеться за поданням Верховного Суду України від 25 квітня 2016 року.

Відео дня

Претензії полягають у тому, що ФГВФО не підпадає ні під одну з гілок влади (виконавча, судова і законодавча), згаданих в Конституції України. Аналогічна ситуація була з Нацкомісією з регулювання енергетики та комунальних послуг.

Рішення суду може стати атомною бомбою для фінансової стабільності та економічної безпеки країни.

КСУ може поставити під сумнів законність отримання двома мільйонами вкладників вкладів у межах гарантованої суми до 200 тис грн (всього приблизно на 90 млрд грн), а також позбавити шансів вкладників, які ще не звернулися за своїми грошима, на загальну суму понад 3 млрд грн.

Також зникнуть правові підстави для погашення вимог інших кредиторів, тобто стане незаконним вже здійснене Фондом повернення майже 50 млрд грн. Буде поставлено під загрозу задоволення кредиторських вимог вкладникам 200+ (чиї вклади перевищують гарантовану суму в 200 тис. грн).

Але найбільша загроза — повне уникнення відповідальності неплатоспроможними банками і пов’язаними з ними особами, які довели банки до банкрутства. Сума позовних вимог Фонду до цих суб'єктів, зокрема в межах кримінальних проваджень, перевищує 500 млрд грн.

Ну і вишенька на торті. Рішення КСУ про неконституційність закону про гарантування може поставити під сумнів процедуру націоналізації ПриватБанку. У цій процедурі технічні функції були здійснені саме ФГВФО.

Журналіст НВ Бізнес зустрівся Станіславом Шевчуком — доктором юридичних наук, головою КСУ в 2018—2019 роках, професором, членом-кореспондентом Національної академії правових наук, суддею Європейського суду з прав людини ad hoс. В інтерв'ю Станіслав Шевчук пояснив, як і чому суди в Україні використовуються як інструмент нечесної економічної гри.

Не секрет, що Конституційний суд намагаються використовувати в політичних і корисливих цілях. Можете пояснити, як і чому це відбувається?

Природа політизації суду — в його величезних повноваженнях, пов’язаних з можливістю визнавати закони неконституційними. 10 суддів можуть скасувати результати роботи більшості народних депутатів. Це проблема не тільки України. Коли 100 років тому з’явилися конституційні суди в Австрії і тоді ще в Чехословаччині, була ідея про конституційні суди як негативного законодавця: він перевіряє закони як результат роботи позитивного законодавця — Парламенту, на відповідність Конституції. Так з’являється європейська модель конституційного контролю — конституційні суди і окрема конституційна юрисдикція.

Як простими словами пояснити людям, що таке Конституція? Це слово походить від латинського «Constituere», «написано разом». Це було ще в Стародавньому Римі — «сенат разом з народом». Є влада установча, і є влада заснована. Установча влада — у народу, він приймає Конституцію. А законодавча, вона завжди під Конституцією. І тоді повинен бути хтось, якийсь орган в державі, який забезпечує верховенство влади установчої (народу) над державною владою (парламенту, президента і уряду). Цим займаються судді конституційних судів. Вони вище, ніж депутати або судді загальних судів, тому що вони — своєрідний голос установчої влади народу. Тому ідея конституційних судів полягає в тому, щоб захистити Конституцію від політиків і забезпечити її верховенство у правовій системі.

Нагорі ця ідея часто політизується і використовується в приватних цілях?

Так, особливо в історії пострадянських країн, де триває політична традиція старої комуністичної номенклатури, яка всюди домінувала, в усе втручалася і ні за що не відповідала. Тому суди дуже часто стають заручниками такої системи і дуже швидко політизуються. А це означає крах довіри народу до конституційних судів.

А в чому проблема саме в Україні?

Є кілька проблем. Перша — радянська традиція, ми практикуємо візантійський стиль здійснення влади, безвідповідальність, безкарність і небажання жити за Конституцією.

Друга проблема — популізм. З погляду народу, коли політики-популісти намагаються проводити якісь свої ідеї, вони часто порушують Конституцію. Тому мужність КС — захищати Конституцію від політиків, які помилково розуміють волю народу. Воля народу — це дуже важливо, але вона повинна узгоджуватися з Конституцією. Політикам не можна постійно звертатися до народу на референдумі, це не панацея, політики часто маніпулюють ідеєю волі народу, щоб порушити Конституцію.

І ще. Щоб наші громадяни не прокидалися щоранку з думками який ще державний орган скасує КС, гостро необхідна реформа Конституційного суду. Перш за все, потрібен єдиний статус і єдиний порядок обрання суддів, тому що квотність веде до клановості і політизації суддів КС. Вважаю, що всіх суддів КС повинен обирати парламент за поданням президента. Це забезпечить єдність статусу і єдність цілей для всіх суддів КСУ. Також необхідно ввести процедуру імпічменту судді КС, вони повинні призначатися довічно. Необхідно також передбачити можливість залучати суддів КС до відповідальності за затягування строків розгляду справ.

На практиці я стикався часто в своїй роботі з тим, що бізнес-групи намагаються використовувати Конституційний суд для досягнення своїх цілей. Наприклад, щоб зменшити повноваження НАБУ. Відома історія із Запорізьким заводом феросплавів… Як цього уникнути? І як зрозуміти, наскільки рішення Конституційного суду дійсно справедливі і відповідають Конституції?

Це головна проблема реформи конституційної юстиції. Недостатньо забезпечити незалежність, треба ще забезпечити, щоб більшість у суді становили судді політично незаангажовані і такі, які не є представниками якихось політичних кланів, фракцій або окремих олігархів. Коли я став головою Конституційного суду України в 2018 році, то сказав: колеги, давайте не будемо ділитися на фракції і займатися інтригами. У нас є Конституція і давайте її захищати. В результаті мене мої ж колеги незаконно звільнили з посади і судді і голови КС за фальшивим звинуваченням.

Чому ви назвали ці справи? Тому що Конституція — це відкритий текст. Вона передбачає необхідність тлумачення, інтерпретації. В цьому випадку ви згадали Ситника (перший директор НАБУ), але це негативний приклад. Це вперше в історії Конституційного суду, коли визнаний неконституційним індивідуальний акт. А в основному, це нормативні акти, вони регулюють відносини для невизначеної кількості людей, яких вони стосуються.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X