Цугцванг олігарха. Що означає рішення суду в Лондоні для Коломойського і України

16 жовтня 2019, 10:30
Сюжет

Вчора ПриватБанк довів у англійському суді, що його позов проти олігархів Коломойського і Боголюбова відповідає юрисдикції Англії. НВ Бізнес з’ясовував, чим це загрожує відповідачам перед державою

Реформатори в команді президента Зеленського, які хотіли б позбутися впливу Коломойського, але боялися про це сказати, отримали щедрий подарунок від британської Феміди і юристів, що працюють на ПриватБанк.

Відео дня

Вчора Апеляційний суд Лондона і Вельсу задовольнив апеляційну скаргу ПриватБанку на рішення Високого суду Лондона про невідповідність юрисдикції позову держбанку до Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та шести компаній. Тепер колишніх власників Приватбанку очікує затяжна битва в суді, несхожому на Баришівський, Печерський або столичний окружний.

Що сталося: матчастина

ПриватБанк в грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти своїх колишніх акціонерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd. Мета позову — повернути у державний банк виведені гроші.

20 грудня 2017 року суд як запобіжний захід видав наказ про всесвітній арешт активів («worldwide freezing order» — WFO) екс-власників банку Коломойського і Боголюбова і зазначених шести компаній на суму $2,6 млрд, яка зараз з урахуванням відсотків ($500 тис. на день) вже досягла $3 млрд. Суд зобов’язав Коломойського і Боголюбова розкрити інформацію про всі свої активи обмеженому колу осіб, які безпосередньо беруть участь у розгляді справи, тобто юристам. Також суд зобов’язав фігурантів цієї справи витрачати не більше 20 тис. фунтів на тиждень.

WFO був виданий на підставі наданих суду детальних доказів ПриватБанком, які доводять, що Коломойський і Боголюбов вивели з банку майже $2 млрд шляхом проведення ряду операцій, в результаті яких кошти переказувалися на компанії, які їм таємно належали або перебували під їх контролем.

У березні 2018 року Коломойський і Боголюбов оскаржили рішення Високого суду Лондона, вимагаючи процес перенести в Швейцарію чи в Україну. Юристи екс-власників Приватбанку посилалися на Конвенцію Лугано про юрисдикцію і приведення до виконання судових рішень у цивільних та комерційних справах (прийнята в місті Лугано, Швейцарія в 1988 році). Ця конвенція передбачає, що такі справи потрібно розглядати за місцем проживання або в країні громадянства відповідачів. На момент початку розгляду Коломойський і Боголюбов проживали в Швейцарії. У той же час Високий суд Лондона дозволив юристам ПриватБанку подати апеляцію.

Весь цей час всесвітній арешт на активи екс-власників Приватбанку зберігався і продовжить діяти, оскільки після вчорашнього рішення, Високий суд Лондона починає повноцінний розгляд справи. Тепер цей процес може затягнуться на кілька років до моменту винесення у ньому рішення.

Контекст

18 грудня 2016 уряд за пропозицією НБУ і акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той момент були Коломойський і Геннадій Боголюбов, прийняв рішення про націоналізацію банку через його неплатоспроможність. Держава отримала 100% у його капіталі, а ПриватБанк був докапіталізований на суму 116,8 млрд грн, а в червні 2017 року уряд вирішив внести у капітал банку ще 38,5 млрд грн на підставі аналізу НБУ і незалежного аудитора — EY.

18 квітня 2019 року Окружний адмінсуд Києва, напередодні перемоги Володимира Зеленського на виборах, вивчаючи справу майже 2 роки, визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку за позовом Ігоря Коломойського до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування вкладів фізосіб і Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

А 19 квітня стало відомо, що суд також скасував рішення НБУ від 13 грудня 2016 року, яким визначено перелік пов’язаних з банком фізичних і юридичних осіб. На обидва ці рішення Кабмін, НБУ і ПриватБанк вже подали апеляції в Шостий апеляційний адмінсуд Києва. 20 квітня, в суботу ввечері, Печерський суд Києва прийняв рішення про розірвання договору особистого поручительства бізнесмена Ігоря Коломойського за кредитами рефінансування ПриватБанку на суму в 9,2 млрд грн, отриманими до його націоналізації.

У ПриватБанку НВ Бізнес відзначали, що подали позови у зарубіжні юрисдикції, сподіваючись на справедливе рішення в суперечці з колишнім власниками банку.

Що значить WFO і чим загрожує Коломойському і Ко його порушення

Як з’ясував НВ Бізнес, наказ про всесвітній арешт активів має одне спільну для всіх обмеження — неможливість продавати або купувати активи без згоди того, за чиїм позовом було застосовано WFO.

На практиці це означає, протягом всього періоду поки діє WFO, Коломойському і Боголюбову, а також юрособам згаданим у позові ПриватБанку, щоб здійснити операцію з купівлі або продажу будь-яких активів необхідно спочатку отримати схвалення у юристів банку, що раніше їм належав, у яких є інформація про їхні активи.

У разі, якщо колишні відповідачі ПриватБанку без його відома проведуть операції, то такі угоди відразу ж будуть заморожені й анульовані.

Крім того, якщо з’ясується, що Коломойський і Боголюбов приховали інформацію про свої активи, то цей цивільний процес може додатково трансформувати у кримінальний, аж до прийняття рішення про арешт фігурантів справи.

Які прецеденти наслідків порушення WFO?

Наочним прикладом може послужити справа екс-голови ради директорів БТА Банку Мухтара Аблязова. Як відомо, генеральна прокуратура Казахстану порушила проти Аблязова кримінальну справу, звинувачуючи його у «привласненні й розтраті чужого майна». Після цього був запущений процес націоналізації БТА Банку через «значні дірки в балансі» фінустанови. Аблязов залишив Казахстан, після чого був оголошений у розшук і опинився у Лондоні. БТА Банк подав проти Аблязова цивільні позови до Високого суду Лондона, який наклав арешт на майно банкіра. Далі Аблязов надав англійському суду неточну інформацію про свої активи. Суд зобов’язав адвокатів Аблязова розкрити документи щодо його активів, які раніше були захищені адвокатською таємницею, оскільки Аблязов міг використовувати їх з метою здійснення шахрайських операцій.

На цей момент Аблязова розшукують правоохоронні органи декількох країн — за кримінальними провадженнями в Україні та Росії, а також за вироками, що набрали чинності в Казахстані та Великій Британії.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X