Біткоїн замість гривні? В НБУ розповіли, чим віртуальні активи загрожують фінансовій системі України
Віртуальні активи можуть відкрити багато перспективних можливостей, але вони також є джерелом потенційних ризиків.
Про це йдеться в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2022 рік, які Рада НБУ схвалила 13 вересня.
«Національний банк визнає, що технологічні інновації, пов’язані з віртуальними активами, можуть відкрити багато перспективних можливостей, а саме: поліпшення доступу до фінансових послуг, посилення конкуренції на ринку платіжних послуг, сприяння залученню інвестицій тощо. Тому Національний банк підтримує необхідність створення цивілізованих умов для розвитку ринку віртуальних активів в Україні», — йдеться в документі.
В НБУ відзначили, що поки що, зважаючи на відносно обмежену поширеність криптоактивів та їх високу цінову волатильність, вони не мають значного впливу на монетарну політику та фінансову стабільність.
Проте в міру технологічного прогресу, розвитку та поглиблення ринку віртуальних активів, зростання зацікавленості та обізнаності індивідуальних та інституційних інвесторів, поширеність віртуальних активів може суттєво зрости, а їх цінова волатильність — знизитися. Тому Нацбанк планує приділяти увагу моніторингу та мінімізації ризиків поширення віртуальних активів, особливо стейблкоїнів, для монетарної політики та фінансової стабільності, встановленню засобів контролю за обігом фінансових віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями.
Національний банк попередив про ряд потенційних ризиків:
1) ризик заміщення національної валюти і виникнення паралельного грошового обігу поза межами ефективного контролю з боку Національного банку. В НБУ вважають, що це може негативно позначитися на його спроможності здійснювати грошово-кредитну політику та забезпечувати стабільність гривні, а також «може нести загрозу для монетарного суверенітету держави».
2) ризик використання віртуальних активів для обходу чинного державного регулювання та нагляду, наприклад, оминання валютного регулювання та неконтрольоване перетікання капіталів за кордон. Це може посилити загрози для стабільності функціонування валютного ринку.
3) ризик ухиляння від вимог фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення під час здійснення операцій із віртуальними активами.
4) ризики перетікання частини банківських депозитів у віртуальні активи, витіснення традиційного банкінгу. Це може посилити загрози фінансовій стабільності банківської системи та фінансової системи країни загалом, заявили в НБУ.
Регулятор «займатиме принципову позицію щодо недопущення звуження сфери застосування гривні як єдиного законного платіжного засобу в Україні та/або створення можливостей для обходу чинного державного регулювання».
«Натомість Національний банк докладатиме зусиль для розбудови системи прозорого та зрозумілого державного регулювання, що сприятиме розвитку чесного та ефективного обігу віртуальних активів», — підкреслили в Нацбанку.
Нагадаємо, що Верховна Рада 8 вересня ухвалила в другому читанні і в цілому закон про криптоактиви. За проголосувало 276 депутатів. У законопроєкті зазначено, що «віртуальні активи є нематеріальним благом, особливості обігу якого визначаються Цивільним кодексом України та цим законом». Вони можуть бути незабезпеченими або забезпеченими. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив, що щоденний оборот віртуальних активів в Україні становить 1 млрд грн, однак він знаходиться в тіні. Всього в світі криптоактиви вже легалізували три країни: Німеччина, Люксембург та Сінгапур. За словами Федорова, запустити в Україні ринок віртуальних активів стане можливо після внесення змін до Податкового кодексу. Відповідний законопроект розробляється.
