Ніша — два відсотки. Як посварилися банкіри і ритейлери, і чому це загрожує безготівковим розрахункам в Україні
Стрімкий розвиток ринку безготівкових розрахунків, POS-терміналів та інтернет-торгівлі призвів до конфлікту між банкірами і ритейлерами. Про це пише журнал НВ.
НВ запитав у Олега Гороховського, співзасновника monobank, про що говорять банкіри. «Всі банкіри останнім часом обговорюють тільки одне питання, — відповідає він, — як не дати зіпсувати ринок фінансових послуг». «Зіпсувати» у розумінні Гороховського збираються не вороги, а партнери банкірів. І має він на увазі лобіювання ритейлерами законопроєкту Про платіжні послуги № 4364.
Цей документ хоче змусити банки знизити ставки еквайрингу (банківської комісії) та інтерчейнджу (міжбанківської комісії). Тобто відсоток, який відраховується торговцями за безготівковий розрахунок через POS-термінал у магазинах або під час оплати через інтернет. Дохід від цих операцій дозволяє українським банкірам будувати одну із найсучасніших мереж платіжних систем, що сприяє стрімкому, але ще не загального переходу населення від готівки до cashless.
«Чудово. Але чому за наш рахунок?» — дивується Владислав Бурда, засновник і власник RedHead Family Corporation, яка володіє мережею дитячих магазинів Антошка і постачає дитячі товари до 77 торгових мереж. Одеський бізнесмен вважає банківські комісії надмірно завищеними, а сам ринок еквайрингу монополізованим, та ще й держбанками. «Домовитися мирним шляхом було б точно дешевше, — каже Бурда. — Але якщо немає такого бажання домовлятися, то ритейл влаштує і ухвалення закону».
Законопроєкт, ініційований «слугами» Данилом Гетманцевим і Ольгою Василевською-Смаглюк, уже пройшов у парламенті перше читання, а тепер із деякими поправками чекає повторного голосування. Його логіка однозначна: знизити ставки й еквайрингу, й інтерчейнджу. У першому випадку — з теперішніх 1,6−3% до 0,7−1% до 2023-го. У другому — з 1,4−1,8% до 0,5−0,75% через два роки.
