Банкірів «в’яжуть» та відпускають – тижневий огляд бізнес-новин
1 Євросоюз відмовив Україні у виділенні макрофінансової допомоги у розмірі €600 млн. Залучення третього траншу кредиту від ЄС відкладено на початок наступного року, повідомив заступник міністра фінансів України Юрій Буца.
Отримання траншу було заплановане на поточний рік, проте тривалий час його ухвалення відкладалося через замороження програми оздоровлення МВФ. Узгодження третього траншу кредиту від Фонду розблокувало надання Україні допомоги від ЄС та США.
Зміни в графіку отримання фіндопомоги ЄС обумовлені затримкою з ухваленням законодавства про Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ). Також умовою для отримання такої допомоги є прийняття та імплементація законів про держслужбу і про службу в державних органах влади.
Підтримка від Сполучених Штатів не вимагала від України виконання додаткових зобов’язань. Тож уряд отримав $1 млрд від американців минулого четверга, 29 вересня. Кошти надійшли за механізмом розміщення єврооблігацій під гарантії США. Україна розмістила 5-річні євробонди за найнижчою в історії країни ставкою в 1,471%. Організаторами розміщення стали Citi, JP Morgan і Morgan Stanley.
Кошти будуть направлені на соціальну підтримку найбільш вразливих прошарків населення, у тому числі й від збільшення тарифів, повідомив міністр фінансів Олександр Данилюк.
2 Нацполіція дозволила фігуранту справи про розкрадання Дельта Банку повернути арештоване майно. Печерський районний суд Києва зняв арешт з майна екс-першого заступника голови ради директорів банку Віталія Масюри і його родичів.
Приводом для цього стала банальна неявка представників Національної поліції на засідання суду: слідчий Печерського управління поліції Яловий Р. В. про причини неявки в суд не повідомив і жодних заяв від нього не надходило. Оскільки суд не був ознайомлений з аргументами Нацполіції, то всі арешти автоматично були відмінені.
Майно екс-банкіра було заарештоване у період з 3 січня по 15 лютого поточного року. Під арештом були 20 автомобілів серед яких чотири Land Rover, два Bentley, п’ять Mercedes-Benz і т.п. А також нежитлові приміщення, парковки, три квартири, чотири будинки, п'ять земельних ділянок. Також під арештом були частки у власності в компаніях Стройбуд Іллічівськ, Іллічівськ зерновий порт та усі права власності на Іллічівськ Констракшн і Іллічівська зернова компанія.
Масюра підозрюється у зловживанні повноваженнями, які призвели до виведення із банку значних сум коштів. У випадку доведення його причетності до розкрадання банку, йому загрожує 6 років позбавлення волі.
23 січня 2016-го поліція направила Віталій Масюра підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, 25 січня Масюру оголосили у розшук.
3 НБУ відправив на ліквідацію державний банк після того, як інвестори відмовилися приймати участь в аукціоні. Тимчасова адміністрація завітала до Державного земельного банку (Держзембанк) 27 липня поточного року після того, як менеджмент банку розпочав «війну» між собою за управління державним активом.
Держзембанк був проектом влади часів Януковича і створювався у 2012 році для забезпечення аграріїв доступними фінансуванням. Проте влада ніяк не могла узгодити і проголосувати механізм функціонування такого банку і фінустанова до середини 2016 року майже не здійснював кредитну чи операційну діяльність.
У відповідності до вимог МВФ Україна має приватизувати, або ліквідувати державні банки. В результаті приватизації Держзембанка, зокрема, уряд мав намір отримати ₴200-250 млн. Проте до Фонду гарантування вкладів заявку на участь в аукціоні з купівлі банку, стартовою ціною якого була вказана сума в ₴155 млн, ніхто не відгукнувся.
4 Посадові особи Фідобанку, що належав українському банкіру Олександру Адаричу, підозрюється у виведенні із фінустанови ₴2 млрд. Національна поліція здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом розтрати коштів.
Згідно з матеріалами судового слухання, гроші з банку виводилися за популярною серед екс-банкірів схемою – залучені у клієнтів кошти направлялися на кредитування пов’язаних між собою та акціонерами банку підприємств. Умови такого кредитування були не ринковими і не вигідними для банку, а компанії-позичальники часто могли бути фіктивними.
Як зазначено в рішенні суду, протягом 2014 року посадові особи Фідобанку, зловживаючи своїм службовим становищем, видали завідомо невигідні кредити і пов'язаним підприємствам, і підприємствам, які мають ознаки фіктивності. Серед таких, зокрема, фінкомпанії Авераж, Глобал Фінанс, Вендор, Авеста та компанії Грифон Капітал і Скай Кепітал. Ці товариства привласнили кошти банку в сумі ₴1,9 млрд.
Наразі ведеться виїмка документів компаній Нацполіцією.
5 Банки продовжують працювати в мінус. Сукупний збиток 100 діючих фінустанов на 1 вересня поточного року склав ₴6,6 млрд (за аналогічний період 2015 року – ₴45 млрд). Збиток діючих банків за січень-липень 2016 року склав ₴9,3 млрд.
У серпні, за даними НБУ, банки спрацювали з прибутком у розмірі ₴2,7 млрд: 78 фінустанов отримали прибуток на ₴3,7 млрд, збиток – 22 банки на ₴1,1 млрд.
Покращення результатів діяльності банків, порівняно із минулим роком, пов’язані із тим, що фінустанови вже менше формують резерви під проблемні кредити. Відрахувань до резервів під активні операції скоротилися на 62%, або на ₴50,4 млрд.
Основою відновлення прибутковості української банківської системи може бути лише кредитування. Проте повномасштабне відновлення кредитування в Україні відбудеться лише за кілька років, завила голова НБУ Валерія Гонтарева минулого тижня.
«Оскільки частина банків вже збільшила капітал, а кредитні ставки вже зменшені, то ми очікуємо на стримане зростання кредитного портфелю банків у другій половині цього року. Повномасштабне відновлення кредитування відбудеться лише в наступні роки. При цьому найбільший потенціал демонструє кредитування фізичних осіб», – зазначила голова НБУ.
На переконання Гонтаревої, банки не можуть відновити кредитування через високі ризики, адже судочинство і законодавство в країні щодо захисту прав кредиторів не відповідає загальноприйнятим принципам у світі.
