Біржа кличе. На український фондовий ринок вийшли цінні папери транснаціональних гігантів — що їх чекає

25 квітня 2021, 11:11
НВ Преміум

На український фондовий ринок заходять акції найбільших технологічних компаній світу, що наближує українців до перевіреного і популярного на Заході інструменту заробітку. Про це пише журнал НВ.

Одразу шість транснаціональних технологічних гігантів увірвалися до тихого українського життя. Йдеться про вихід 15 квітня на вітчизняний ринок цінних паперів Microsoft, Visa, Tesla, Netflix, Facebook і AMD. 20 квітня до них приєдналися ще чотири учасники — казначейські бонди США і великі біржові фонди обсягом до $20 трлн.

Відео дня

Це розбавить свіжою водою звичне озерце українського фондового ринку, де бал правлять держоблігації Мінфіну, а акції вітчизняних компаній особливою популярністю не користуються.

Роман Осипов, директор БТС-Брокера, у нестямі від радості: він спостерігає у прямому ефірі за темпом наповнення заявок трейдерів на придбання свіжих американських акцій. Те, що цінні папери заходять в Україну на піку своєї вартості, а значить, не вельми привабливі для придбань, досвідченого біржовика не бентежить.

Ще до 2003 року акції Apple торгувалися за ціною $1. Коли в березні 2019 року компанія, де працює Осипов, заводила Apple в Україну, торги йшли на рівні $50 за акцію, під кінець року ціна зросла до $75.

«Нам всі тоді говорили, що це максимальна ціна, — згадує Осипов. — Але зараз вона вдвічі вища».

Не поспішайте усміхатися. Життя сильніше за фантазії, попереджає Анатолій Амелін, член наглядової ради фондової біржі ПФТС. У нього якраз не райдужні, а тривожні настрої. «У нашій країні іноземні емітенти — це просто ще один канал для виведення капіталу, — відрізає він. — Було би набагато ефективніше, якби були створені умови, аби українські компанії могли тут купувати капітал». Біда в тому, що умов цих немає.

У нашій країні іноземні емітенти це просто ще один канал для виведення капіталу, Анатолій Амелін, член наглядової ради фондової біржі ПФТС

Сергій Фурса, заступник директора з питань торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії Dragon Capital (видавець НВ), обережно припускає, що ідея виходу іноземних паперів на українські біржі має прихований задум підвищення інтересу локальних інвесторів та компаній до галузі.

«З часом це може зробити для них спокусливою ідею розміщення акцій на українській біржі для українських компаній», — зауважує експерт. Але навіть цей імпорт емітентів усього лише іскра, з якої Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР) намагається роздути полум’я.

Неазартні ігри

НА ТОМУ І СТОЇМО: Юрій Бойко з НКЦПФР сподівається розгойдати український фондовий ринок зірковими іноземними емітентами (Фото: DR)
НА ТОМУ І СТОЇМО: Юрій Бойко з НКЦПФР сподівається розгойдати український фондовий ринок зірковими іноземними емітентами / Фото: DR

Настав час заглянути під матрац або струсити пил із депозиту. На двох майданчиках фондового ринку України — ПФТС і Перспектива — відкрилися продажі найцінніших паперів світу. Юрій Бойко, член НКЦПФР, визнає, що ажіотажу поки що немає, але передбачається. «Купують великі профучастники, — каже він. — Уже навіть визначилися лідери — Freedom Finance Україна, який буквально себе заточив під цей інструмент».

Тут є до чого придивитися. Акція Microsoft у середині квітня 2020-го коштувала $175, а тепер — $259, Facebook зі $178 піднявся до $306, Tesla зі $149 злітала до $881, хоча тепер коштує близько $714, і це все одно немислимий підйом. Однак так буде не завжди. «Я б зараз не купував, — зізнається Фурса. — Бо все на історичних максимумах».

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

І все-таки для українського інвестора вкладення у західні папери стають цікавими ще й тому, що американські компанії виплачують дивіденди у доларах, що дозволяє грати в довгу. «Я вибрав для себе довгу стратегію і купував для дочки акції Apple, — каже Осипов. — Поки вільного ресурсу немає, але я придивляюся до цікавих емітентів».

У Осипова зайвих грошей немає, але вони є у населення. І ця грошова маса набирає вагу. На депозитних рахунках фіз- і юросіб рекордний урожай понад 1,3 трлн грн, до того ж із них 285 млрд грн зайшли за останній рік, тобто це майже плюс 29%.

Ще одне неприборкане зростання відбулося на готівковому ринку. На 20 квітня оборот українського кешу сягнув позначки 568 млрд грн. Тобто за час пандемії гривневий кеш виріс на понад 142 млрд грн, а це плюс 33,5%. Під час гальмування економіки це радше ознака її нерозвиненості, ніж витонченості.

«Клієнти з великими грошима запитують: у що вкластися? — продовжує Осипов. — Банки можуть запропонувати депозит, ну, ще якісь програми індивідуального характеру, але загалом інструментів для інвестування немає».

А ми пошукаємо — вирішив фінансовий оглядач порталу minfin Олексій Писарєв і поставив цікавий біржовий експеримент на самому собі. Він пройшов реєстрацію у зарубіжного брокера, став купувати цінні папери на іноземних майданчиках — таких як, наприклад, індексний фонд, який прив’язаний до індексу S&P 500, за що заплатив $347. Також придбав акції BP, General Motors, Honda і футбольного клубу Манчестер Юнайтед.

«Акції Манчестера Юнайтед впали відсотків на 10 і почали відновлюватися, коли з’явилася інформація про [організацію турніру в] Суперлізі, — каже він. — Ми ще в мінусі, але вже у символічному».

Всі ці експерименти потрібні Писарєву, а ще вірніше редакції, щоб пройти, а потім описати на своєму досвіді шлях від вибору інвестстратегії до оплати податків з отриманих доходів і фіксації прибутку.

Але це ж покупки на закордонних майданчиках, а тепер їх можна проводити і вдома. На що Писарєв реагує помірною порцією скептицизму. На українському ринку ще дуже мало активів і надзвичайно низький рівень ліквідності. «Будь-яка угода на фондовому ринку може сильно потягнути ціну вниз або вгору», — говорить він.

Труднощі українського фондового ринку полягають головним чином у тому, що інфраструктура є, а ліквідність у дефіциті. Є певна оболонка: де-юре — шість торгових майданчиків, з яких де-факто працюють три — ПФТС, Українська біржа та Перспектива.

Перший квартал поточного року хоч і був успішним (оборот капіталу проти першого кварталу попереднього року зріс на 49,4%), але навіть у цьому разі біржі сиділи на сухому пайку. Сумарно за три місяці вони провернули контрактів на загальну суму в 117 млрд грн, з яких майже 116 млрд грн — облігації внутрішньої держпозики.

Питома вага ОВДП України в 2020 році від усього обсягу торгів цінними паперами — 98,3%. Тобто майже всі. «Саме ми і займаємося тим, щоб заповнити іншими інструментами», — каже Бойко про стратегію залучення в Україну іноземних емітентів.

Амелін не вірить в успіх такої стратегії. Зароблять, за його оцінкою, тільки брокери і, можливо, вкладники, а вітчизняний корпоративний сектор як сидів на мілині, так там і залишиться. Із цим можна змиритися, коли грошей у потенційних інвесторів немає, але неможливо прийняти, коли їх надлишок.

«Грошей у банках більше, ніж вони можуть використовувати у своїх операціях, — каже Амелін. — Банки купаються у ліквідності». Але викупати бізнес у цих грошах банки не можуть. Левова частка потенційних позичальників працює в тіні, вони спотворюють звітність, і банкіри не можуть упевнитися, що компанія генерує достатній прибуток, щоб обслуговувати борг, і відмовляють неідеальним клієнтам у позиці. Заморожених грошей у банках стає більше, а інвестиційного капіталу менше. Те саме відбувається і на біржі.

Ми маємо проблему курки і яйця. На фондовому ринку мало грошей, бо нічого купувати. Або нічого купувати, бо на ринку мало грошей, Сергій Фурса, заступник директора з питань торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії Dragon Capital

«Ми маємо проблему курки і яйця, — пояснює Фурса. — А саме: на [фондовому] ринку мало грошей, бо нічого купувати. Або нічого купувати, бо на ринку мало грошей».

Але ось тепер, з появою зарубіжних цінних паперів, приватним інвесторам не доведеться нудьгувати, вважає Осипов.

Крила його надії надають свіжі емітенти — наприклад, три випуски держоблігацій США. Це найменш ризиковий актив у світі фінансів, який слугує надійним, але малоприбутковим сховищем вільних грошей. Ще один відносно надійний, проте дохідніший інструмент — держоблігації Румунії. Окремий клас активів — акції індексних фондів і трастів. Таких іноземних фондів і трастів, доступних для участі українців, тепер у країні сім. Саме їх обирають для своїх пенсійних заощаджень жителі США і Західної Європи.

«Один фонд містить найбільші азійські IT-компанії або найбільші світові золотодобувні компанії», — доповнює Бойко. Таким чином, відтепер в Україні торгуються 34 папери від іноземних емітентів, а також тих українських компаній, які раніше розміщувалися на міжнародних майданчиках і відповідають глобальним біржовим стандартам.

І все-таки Амелін невблаганний і швидкого сплеску на фондовому ринку України не очікує. «Тут немає судів і неефективне регулювання, — пояснює він причину. — А запит на капітал в Україні колосальний». Щоб його задовольнити, необхідно насамперед провести пенсійну та судову реформи, стверджує експерт.

Утім успіхом за теперішніх умов можна вважати вже те, що справа зрушила з мертвої точки. «Цей рік має майоріти новинами з фондового ринку, — смакує Осипов із БТС-Брокера. — З'явилася надія».

МАШИНИ ЧАСУ: Конвеєр, де збирають автомобілі Tesla. Українці тепер можуть стати міноритарними акціонерами цього динамічного транснаціонального гіганта (Фото: AP)
МАШИНИ ЧАСУ: Конвеєр, де збирають автомобілі Tesla. Українці тепер можуть стати міноритарними акціонерами цього динамічного транснаціонального гіганта / Фото: AP

Статтю опубліковано в № 15 журналу НВ від 22 квітня 2021 року

Показати ще новини
Радіо НВ
X