Перевірки Держпраці: без повідомлення, у будь-який час доби

25 липня 2017, 15:13
Нещодавно в Україні затвердили новий порядок контролю за дотриманням законодавства про працю.

Ця новина продовжила серію повідомлень, що лякали штрафами до 320 тис. гривень та іншими малоприємними речами.

Донедавна, інспектування за новим порядком не проводились, проте, 24.07.2017 року на сайті Держпраці з’явилась новина з прихованим змістом – "ми маємо посвідчення і йдемо перевіряти".

Відео дня

Раніше НВ вже повідомляло про деталі нового виду контролю.

Не буду вдаватись у детальний опис нововведень. Хочу лише спробувати спрогнозувати тонкощі майбутніх спорів, що, я певен, виникатимуть. А також, звернути увагу на недопустимість зміни державної політики у сфері контролю за бізнесом із ніг на голову за одну ніч.

Одразу зауважу, що я за детінізацію заробітних плат і дотримання прав працівників. Проте, питання у методах, які, до того ж, впливають на бізнес-клімат країни.

Передумови

До моменту затвердження скандального порядку, загальні правила проведення перевірок в Україні були більш-менш зрозумілими, навіть набули ознак стабільності. Раніше – план і повідомлення, направлення і посвідчення. Якщо чогось немає – недопуск. І це все на рівні закону (Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності). І тут, попри зауваження Держрегуляторної служби, з’являється нормативний документ, що містить фразу: "безперешкодно, без попереднього повідомлення …. і в будь-яку годину доби проходити до будь-яких … приміщень…". І це все за наявності виключно посвідчення! Експерти висловлюють різноманітні думки, які варіюються від панічних і до впевнених, штибу: "є ж закон – все через суд скасуємо". Істина, насправді, десь посередині.

Юридичні тонкощі

Чи справді все так різко змінилось? Ще у 2004 році, Україна приєдналася до Конвенції про інспекцію праці в промисловості і торгівлі, датованої 1947 роком (так-так, якраз після Другої Світової). Цікаво, що ця Конвенція закріплює аналогічні повноваження інспекторів праці. Кабінет Міністрів просто продублював конвенцію у частині повноважень. Нічого нового. І хлопці з Держпраці про це знають.

Як же співвідносяться між собою ці документи? Констатуємо очевидне: Конвенція має найвищу юридичну силу, закон же превалює над новим порядком перевірок. Тобто, там, де порядок дублює конвенцію, принципи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не застосовуються. Проте, там, де уряд проявив надто творчий підхід і пішов далі, повинен застосуватись закон.

Що це означає на практиці?

Реалізація прав інспектора залежить від наявності "відповідних документів, що засвідчують повноваження" (ст. 12 конвенції). І ось в чому "самая прелесть". Що це за документи, Конвенція, як рамковий документ, не тлумачить. Згідно з новою постановою, таким документом є тільки службове посвідчення.

Водночас, чинний закон, забороняє здійснення перевірок без направлень, що, серед іншого, містять інформацію про підстави перевірки. Навіть більше, закріплює можливість не допустити до себе гостей без нього. Оскільки закон має вищу юридичну силу ніж новий порядок перевірок, а Конвенція обмежується загальним посиланням на уповноважувальні документи, направлення, на мою думку, є необхідним.

Ця думка не нова. Ще до скандальної постанови, суди, розглядаючи спори щодо накладення (тоді ще значно менших) штрафів, підтвердили – Конвенція та закон не суперечать одне одному та можуть застосовуватись одночасно.

Конвенція також не містить вказівки на підстави проведення інспектувань. Вони зафіксовані в законі (вже звичний, досить обмежений перелік) та у новому порядку (близько 19 підстав, що так шокують бізнес). Знову ж таки питання до аудиторії – що матиме вищу юридичну силу при розгляді справи судом? Підказка не юристам – закон.

Отже, як на мене, інспектор може "без повідомлення, у будь-який час доби", проте тільки з направленням і в межах підстав визначених законом. На жаль, Кабінет Міністрів не врахував даної "проблематики".

Проте, Конвенція містить норму, що робить кількість інспектувань необмеженою, забороняє розголошення змісту скарг працівників тощо. Все це відображено у порядку перевірок і закон тут, на жаль, не допоможе.

Замість висновку: перед тим, як один раз прийняти нормативно-правовий акт, який лякатиме навіть добросовісний бізнес, треба сім разів відміряти, чи можливо потім реалізувати його норми. Водночас, деякі обтяжливі норми Конвенції найближчим часом все ж почнуть застосовувати. А вищесказану позицію (зокрема щодо направлень та підстав для перевірки) ще необхідно буде довести у суді.

А тому, поживемо – посудимось.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X