Хто виграє від законодавчого зниження міжбанківської комісії

23 листопада 2020, 15:30

Законопроекти про директивне зниження міжбанківської комісії (інтерчейнджу) при безготівкових розрахунках — чи варто йти на такий небезпечний експеримент на тлі глобальної кризи?

Кажуть, що президент США Джон Ф. Кеннеді любив повторювати, що в китайській мові слово «криза» складається з двох ієрогліфів — «небезпека» і «можливість». І дійсно, для деяких торгових мереж і онлайн-магазинів в Україні коронакриза може стати чудовою можливістю збільшити свій дохід — за рахунок економіки України.

Відео дня

Мова йде про два законопроекти, зареєстровані в парламенті, про директивне зниження міжбанківської комісії (інтерчейнджу) при безготівкових розрахунках. Таку ініціативу одразу підтримали великі торгові мережі і онлайн-магазини.

Давайте розберемося, яку роль дійсно грає міжбанківська комісія і як її законодавче регулювання може вдарити по українцях, зупинивши розвиток цифрової економіки.

Платіжна карта давно стала постійним жителем не тільки гаманця українця, але вже і мобільного телефону. У багатьох з нас звичка безготівкових розрахунків в магазинах доведена до автоматизму. Безготівкові платежі - це не тільки швидко і зручно, а в умовах пандемії COVID-19 ще й безпечно, оскільки фізичний контакт з іншою людиною під час покупки мінімальний.

Однак, щоб платіж відбувся, повинна бути створена інфраструктура, яка забезпечить прийняття платежу і безпеку переказу коштів.

І до чого тут інтерчейндж?

Для створення платіжної інфраструктури потрібні інвестиції. Протягом багатьох років основним джерелом їх фінансування була саме міжбанківська комісія.

Насправді інтерчейндж визначається платіжною системою так, щоб підтримувати баланс інтересів між усіма сторонами платіжної операції, і є джерелом доходу для банків, але не для платіжних систем. Банк-еквайєр платить банку-емітенту міжбанківську комісію за кожну транзакцію з оплати товару або послуги, придбаних з використанням платіжної картки.

Дохід від міжбанківської комісії банки спрямовують на створення інфраструктури для забезпечення безготівкових платежів й інновацій. Оскільки при визначенні розмірів міжбанківських комісій платіжні системи прагнуть максимально збільшити обсяг транзакцій за рахунок розширення використання платіжних карток, система міжбанківських комісій сприяє конкуренції платіжних карток з готівковими коштами. Таким чином, банки використовують дохід від міжбанківських комісій, щоб стимулювати впровадження нових технологій і розвиток інфраструктури безготівкових платежів.

Саме завдяки інтерчейнджу і покупець, і продавець отримують доступ до безпечних, надійних і зручних електронних платіжних рішень.

Як державним регулюванням знищити існуючу ефективну систему?

На сьогодні ставка міжбанківської комісії визначається на основі низки об'єктивних факторів, зважаючи на актуальну ситуацію на ринку і з огляду на інтереси всіх гравців — банків, торговців і споживачів. При цьому згідно з правилами Visa при здійсненні платежу заборонено стягувати з власників карток будь-які додаткові суми, які перевищують вартість покупки (surcharge).

У першу чергу розмір міжбанківської комісії залежить від рівня розвитку ринку, а також необхідності стимулювати розвиток нових платіжних рішень і розширення інфраструктури безготівкових розрахунків. Крім того, ставка залежить від типу торгово-сервісного підприємства, розміру середнього чека, типу платіжного продукту, технології обробки платежу та інших факторів. Наприклад, кожна транзакція на користь держави, на АЗС, в ресторані швидкого харчування або на сервісі з оренди автомобілів має свою специфіку.

Щоб платіж відбувся, повинна бути створена інфраструктура, яка забезпечить прийняття платежу і безпеку переказу коштів

Такий збалансований підхід рівномірно розподіляє навантаження на всіх учасників платіжної інфраструктури, а банкам дозволяє фінансувати її розвиток. Законодавче зниження ставки створить необхідність для банків шукати різні інструменти компенсації витрат, у тому числі через збільшення низки тарифів для торгово-сервісних підприємств, а також вимушене введення нових і збільшення існуючих тарифів для власників карт. Це також поставить під загрозу діючу систему, яка всі останні роки дозволяла ефективно стимулювати розвиток безготівкових платежів, особливо розширення прийому платіжних карт малими і середніми торгово-сервісними підприємствами.

І не варто очікувати пропорційного зниження цін на товари або послуги для кінцевих споживачів, як стверджують прихильники зниження інтерчейнджу директивними методами, наводячи приклад країн ЄС. Адже явного зниження не відбулося ні в ЄС, ні в Австралії, де вводилися схожі методи неринкового регулювання.

Які наслідки можуть бути для економіки України?

Законодавче зниження міжбанківської комісії в першу чергу вдарить по звичайним громадянам. Банкам доведеться економити на бонусних програмах: безкоштовні платіжні карти, кешбек, знижки на товари, бонуси за програмами лояльності і багато іншого можуть стати рідкістю. Більше того, можливе зростання існуючих і введення нових банківських тарифів для власників карток, оскільки після регулювання міжбанківської комісії банки-емітенти більше не зможуть субсидіювати доступні продукти і послуги за рахунок цієї комісії.

Але найголовніше, що розвиток інфраструктури цифрових платежів буде мало кому цікавий. Чому це настільки важливо для країни? За даними глобального дослідження «Цифрові платежі і глобальна неформальна економіка», проведеного A.T. Kearney для Visa, збільшення частки цифрових платежів на 5% щороку протягом 5-ти років може скоротити тіньову економіку на 10,8−12,9%. Відповідно, відсутність такого розвитку призведе до зростання «тіньової» економіки в країні. Виросте частка готівки в обігу, зменшаться надходження до державного бюджету, сповільниться відновлення економіки в умовах глобальної кризи.

Фактично, споживачі заплатять більше, банки почнуть інвестувати менше, а економіка зіткнеться з новими труднощами в і без того непростих умовах. Натомість великі торгові мережі й онлайн-магазини збільшать доходи, при цьому зниження цін для споживачів залишається під сумнівом

Чи варто йти на такий небезпечний експеримент в умовах глобальної кризи? Або все ж враховувати в першу чергу інтереси споживачів, використовуючи принцип primum non nocere («насамперед — не завдай шкоди»)? На мою думку, відповідь очевидна.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X