Зміни у фінансовій культурі: що планує робити Нацбанк
Разом із повноваженням на захист прав споживачів фінансових послуг Нацбанк отримав прямий мандат у напрямку фінансової грамотності. Навіщо це потрібно НБУ, адже ми не освітяни
Фінансова грамотність, захист прав споживачів, фінансова інклюзія — нерозривний тріумвірат фінансової сфери. Фінансова інклюзія розширює можливості людей, захист споживачів, зокрема, убезпечує при кредитуванні, фінансова грамотність дає змогу сповна використовувати потенціал фінансових сервісів. Такий системний підхід — поєднання фінансової грамотності та захисту прав споживачів — відповідає міжнародним стандартам. У високорівневих принципах захисту прав споживачів фінансових послуг G20 наголошується, що це посилює координованість дій, якість розподілу ресурсів, спрощує механізми звітування та врешті-решт створює синергетичний ефект у фінансовій сфері.
Для Національного банку фінансова грамотність — не тільки роз’яснення мандату та функцій НБУ як засіб управління економічними очікуваннями, але і наш внесок у економічне зростання. Ми розглядаємо цей напрямок як пріоритет та критично важливу передумову для фінансової стабільності.
Саме тому ми розробили бачення майбутньої стратегії фінансової грамотності. Це бачення було презентовано стейкхолдерам у червні.
Після цього ми отримали позитивний відгук ринку. Схвалили візію, місію та пріоритети реалізації Стратегії держустанови, які входять до робочих груп з підготовки Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, низка громадських організацій та експертні кола, освітні установи.
Яка наша мета у фінансовій грамотності
Наша мета — зробити українців готовими жити у реальному світі, що постійно змінюється і повний викликів. Ми хочемо, аби громадяни України мали достатній рівень фінансових знань та були здатні ухвалювати відповідальні рішення щодо персональних фінансів.
Ми бачимо нашу місію так: створити умови для поліпшення особистого добробуту українців, сформувавши нову фінансову культуру. Найважливіше: оскільки ми говоримо про зміни у культурі та поведінці людей, ми цілком розуміємо, що результати роботи будуть помітні не через рік або два. Це довгий шлях, і ми готові його пройти.
Окремо варто зупинитися на пріоритетах бачення стратегії, маємо їх п’ять:
1. Змінити фінансову культуру.
Вона складається з цілого набору культур: податкової, кредитної, пенсійної та інших. Усі разом вони складають знання, навички та відношення, необхідні для забезпечення відповідальної фінансової поведінки українців.
2. Сформувати фінансово обізнаного українця.
Ключові вміння та навички українця майбутнього:
— складає власний бюджет;
— відповідально ставиться до власних фінансових рішень;
— веде фінансове планування, особливо на довгострокову перспективу;
— контролює фінансові рахунки;
— заощаджує та накопичує;
— розсудливо користується кредитами та управляє боргами.
Опанувати всі ці вміння важливо ще до початку самостійного незалежного фінансового життя.
3. Працювати для споживача, не для себе
Ми розпочнемо роботу із молоді, фокус розширювати плануємо поступово. Спочатку зробимо молодь агентами змін, а вони допоможуть нам у комунікаціях із іншими групами. Водночас ми працюватимемо із малим та середнім бізнесом, зокрема представниками IT-сектору та агросектору. Без уваги не залишаться і пенсіонери та люди предпенсійного віку. Маємо на державному рівні подумати над масштабними програмами для кожної із цих груп.
4. Розробити єдину комунікаційну платформу.
Наша платформа буде говорити до споживача фінансових послуг простою мовою та запропонує йому реальні рішення для використання у повсякденному житті.
5. Створити Освітньо-інформаційний центр.
Ми бачимо його як осередок просвіти для молоді та вчителів. Це означає, що крім інтерактивного обладнання та найсучасніших IT-рішень, у центрі буде облаштований простір для генерації ідей та обміну думками. Це буде не лише найпрогресивніший технологічний музей нового покоління, але й хаб фінансової просвіти.
Фінансова грамотність у Законі про НБУ. Що це змінює
Прямий мандат для нас означає насамперед ще більшу відповідальність і нові горизонти.
По-перше, законодавчо закріплений мандат (як 35-та функція Національного банку) дає нам можливість вибудовувати послідовну державну політику у цій сфері. Ми зможемо підвищити прозорість, підзвітність використання ресурсів та вимірюваність результатів у цій сфері. Звичайно, прямий мандат дає нам ще більше можливостей для залучення партнерів, зокрема програм координації та міжнародної допомоги.
Замість підсумку — цитата екс-директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду мадам Крістін Лагард про те, що справжнє покликання фінансів — служити людям, а не самим собі.
