Скандал через Telegram-бота. Хто понесе відповідальність за злив даних українців?

12 травня 2020, 19:40
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Вихідні дні українців закінчилися гучним скандалом через Telegram-бот, куди невідомі нібито «злили» базу з 26 млн водійських посвідчень.

Під роздачу відразу потрапив застосунок «Дія» від Міністерства цифрової трансформації: мовляв, їхній витік. Міністр Федоров відреагував оперативно: на своїй сторінці у Facebook він заявив, що «Дія» ніяк не пов’язана з витоком, а СБУ вже займається питанням пошуку винних: «Службою безпеки України розпочато слідчі дії щодо роботи телеграм-бота і доступних у ньому персональних даних».

Відео дня

Хай там як, факт залишається фактом: хтось злив персональні дані мільйонів українців і хтось повинен відповісти за це.

Ось ми, власне і підійшли до головного питання: хто і як саме відповідатиме за поширення персональних даних, які важелі має в своїх руках СБУ для викриття осіб, причетних до нього.

Для кваліфікації дій варто звернутися до глави XVI Кримінального кодексу України «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку».

Всі ті, хто використовував Telegram-бот, теоретично можуть очікувати візиту правоохоронців з обшуком.

1. Відповідальність того, чию базу персональних даних було злито

Безсумнівно, розпорядник персональних даних повинен нести відповідальність за витік інформації. Якщо ми говоримо про кримінальну відповідальність, то тут важливо знайти конкретного винного і зрозуміти форму умислу і мету втручання (копіювання) інформації. Від цього залежить і кваліфікація злочину.

У разі прямого умислу і мети несанкціонованого збуту або поширення інформації з обмеженим доступом, мова йде про відповідальність за ст. 361−2 КК України. Санкція статті передбачає:

· штраф від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до двох років (частина 1);

· позбавлення волі на строк від двох до п’яти років (частина 2).

Якщо мета на збут і поширення інформації відсутня, то можна говорити про:

· ст. 362 КК України — несанкціоновані перехоплення або копіювання інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації;

· ст. 363 КК України — порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин далі за списком), якщо це заподіяло значну шкоду, вчинені особою, яка відповідає за їх експлуатацію.

2. Відповідальність того, хто безпосередньо створив Telegram-бот і займався розповсюдженням персональних даних.

Тут мова йде про відповідальність за ст. 361−2 КК України, яка буде йти в тандемі зі ст. 361 КК України — несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж або мереж електрозв’язку.

Або ж правоохоронці знайдуть зв’язку між особою, яка мала доступ до інформації і незаконно її скопіювала, і особою, яка поширила дані.

3. А тепер вишенька на торті

Всі ті, хто використовував Telegram-бот, теоретично можуть очікувати візиту правоохоронців з обшуком. Тут все, звичайно, залежить від стратегії, яку вибере слідство. Проте, півтора роки тому в кейсі з розповсюдження персональної інформації колишнім начальником одного з департаментів Національної поліції України до осіб, які використовували його «послуги», прийшли з подібним візитом.

Якщо правоохоронці прийдуть, то їх буде цікавити виключно техніка — смартфон і ноутбук, комп’ютер, на якому встановлений Telegram.

А тепер що стосується методів роботи СБУ

Основним механізмом, з яким любить працювати наша Служба безпеки, є негласні слідчі (розшукові) дії.

НС (Р)Д мають свою специфіку, пов’язану з дозволом на їх проведення. Як правило, судді дають такий дозвіл у разі підозри у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину. Проаналізувавши санкції зазначених вище злочинів, тільки ч. 2 ст. 361 і ч. 3 ст. 362 КК України є тяжкими злочинами.

Найімовірнніше, саме за цими статтями і відкрито кримінальне провадження — максимальний збиток, попередня змова, група осіб і максимальне покарання за санкцією статті.

Особисто для мене цікавою в цьому кейсі залишається інформація про те, чия ж базу було злито, адже це не просто кримінальна відповідальність окремих осіб і фінансова відповідальність компанії, але й величезний удар по репутації.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X