Як провести деофшоризацію?

0 коментувати
Пакет анти-офшорних законопроектів, які розробляються в Україні, включає правила контрольованих іноземних компаній (КІК)

Однак, наразі немає розуміння, яким саме має бути законопроект щодо КІК.

Давайте розберемось, що ж таке правила КІК та як вони працюють?

Для цього розглянемо типовий для українських акціонерів випадок: акціонер – громадянин і податковий резидент України, володіє компанією (персональним холдингом), яка зареєстрована на Британських Віргінських Островах. У безпосередній власності такої компанії знаходяться корпоративні права інших компаній, у класичному випадку – холдингів, та, опосередковано – корпоративні права операційних компаній, що можуть знаходитись не лише в Україні, але й по всьому світу.

Відповідно, якщо персональний холдинг отримує 1 млн. дол. дивідендів від дочірніх компаній, то український акціонер буде зобов’язаний задекларувати дохід у розмірі 1 млн. дол. у своїй податковій декларації в Україні та сплатити податок з доходів фізичних осіб до українського бюджету (180 тис. дол. за ставки ПДФО 18%, плюс 15 тис. дол. – тимчасовий військовий збір). Зауважимо, що мова йде про дохід, який не був розподілений персональним холдингом на користь українського акціонера.

Отже, загальний принцип правил КІК наступний: якщо резидент Країни А контролює компанію - резидента Країни Б, то резидент Країни А зобов’язаний декларувати дохід Компанії Б у своїй податковій декларації та сплачувати податок з такого доходу у Країні А, якщо податок на прибуток, сплачений у країні Б, є нижчим ніж податок, що має сплачуватися із такого доходу у країні А.

Із наведеного принципу витікає ряд питань, які повинні бути конкретизовані у законодавстві та щодо яких є певна специфіка у країнах, де такі правила впроваджені, зокрема:

  1. На резидентів яких країн повинні поширюватись правила: тільки класичних офшорів чи також низькоподаткових юрисдикцій? Можливі й радикальні підходи, наприклад законопроект №4380 пропонує поширювати правила КІК на будь-які країни, якщо підконтрольні компанії є так званими «оболонками», тобто не володіють атрибутами справжньої компанії: не мають співробітників, офісних приміщень тощо.
  2. На які типи іноземних структур (надалі називатимемо їх для зручності компаніями, хоча це спрощує дійсний стан речей) повинні поширюватись правила: юридичні особи, партнерства, фонди, постійні представництва? Чи поширюватимуться правила КІК на доходи від спільної діяльності?
  3. Як визначати дохід контрольованої компанії: на основі міжнародних чи іноземних стандартів фінансової звітності, іноземних чи українських податкових правил?
  4. Яким чином підтвердити звітність контрольованої компанії? Очевидно, буде потрібним аудит фінансової звітності. Далі, закономірно виникають запитання – хто буде аудитором та як підтверджувати кваліфікацію іноземних аудиторів?
  5. Який саме дохід контрольованої компанії підлягатиме оподаткуванню у країні резидентства контролера: лише пасивний (дивіденди, проценти, роялті), чи будь-який дохід, отриманий компанією?
  6. Як саме визначати «контроль» для правил КІК: частка володіння корпоративними правами понад встановлений «поріг» (50%? 20%?), фактичний контроль без формального володіння акціями чи долями у компанії? Як бути із опосередкованим контролем або діяльністю в рамках договірних зобов’язань, таких як партнерства чи спільна діяльність?
  7. Як визначати дохід у випадку опосередкованого контролю, де контрольована компанія володіє дочірньою компанією, а та – ще одною і так далі?

При запровадженні правил КІК в Україні, депутатам потрібно буде врахувати та врегулювати як вказані питання, так і багато інших, пов’язаних із застосуванням та адмініструванням КІК. Від того, як саме будуть виписані такі правила у Податковому кодексі, у великій мірі залежатиме економічний розвиток України, адже правила КІК безпосередньо стосуватимуться переважної більшості власників українського середнього та великого бізнесів. Якщо правила КІК будуть невиправдано жорсткими, та / або міститимуть прогалини чи можливості для зловживань з боку контролюючих органів, це може призвести до зростання бізнес-міграції з України, або ще більшої тінізації економіки. Тому важливо підійти до впровадження правил КІК виважено, не накладаючи надмірного податкового навантаження на власників бізнесу.

 


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: