Просторове планування та єдиний геопортал даних: що змінюється у земельному законодавстві
Як працюватиме один із найважливіших інструментів земельної реформи та з чим можуть виникнути проблеми.
Місцеві громади краще, ніж центральна влада, знають, як ефективно розпоряджатися своїми землями. Жителі села більше зацікавлені в тому, щоб отримати від ділянки максимальну користь. Тож одне із завдань земельної реформи — передати земельні ресурси в розпорядження громадам.
А просторове планування — інструмент, що допоможе територіальним громадам планувати свою діяльність комплексно, збільшити надходження до бюджетів і водночас зменшити корупційні ризики, спростити бюрократичні процедури й забезпечити вільний доступ до інформації про землю та спосіб її використання.
Просторове планування без перебільшення один із найважливіших інструментів земельної реформи. Адже це основа розвитку територій. Просторовий розподіл діяльності людей та ресурсів є важливою частиною стратегічного планування економіки громад.
Наразі Україна подолала лише половину шляху під назвою земельна реформа. Від початку незалежності перехід до ринкових відносин поставив перед державою чимало викликів. Можливо, саме тому до останнього часу чиновникам і депутатам бракувало волі навести лад у земельних відносинах і відмовитися від радянської моделі.
Чому це гальмувало розвиток агросектора й сільської місцевості? За часів СРСР економічна політика була орієнтована передусім на підтримку великих промислових міст. Сучасні ж розвинені країни беруть курс на децентралізацію заради рівномірного розвитку всіх територій, задля добробуту міст і сіл. Україна також зробила децентралізацію своїм орієнтиром. І не дарма, адже досвід показує, що громади значно краще, ніж обласні ради, а тим більше центральні органи влади, знають, як господарювати на землі.
Із якими ж проблемами стикаються громади? Їх ціла низка, але можна виокремити дві головні.
Перша: громади досі не мають повноважень розпоряджатися землями, розташованими за межами населених пунктів.
Друга: громади не знають своїх ресурсів і не можуть планувати свою діяльність.
Це погіршує умови ведення бізнесу на території громад, особливо за межами населених пунктів. Зрештою місцеві бюджети недоотримують кошти, сільська місцевість не розвивається, а селяни залишаються бідними попри те, що працюють на родючій українській землі.
Але ситуація поступово змінюється. Держава вже досягла прогресу в розбудові нової системи просторового планування, яка відповідала б сучасним потребам і викликам. Це стало можливим завдяки кільком важливим крокам, як-от реформа децентралізації повноважень, ухвалення Закону «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» і Закону про планування використання земель, а також реформування Держгеокадастру. Тепер важливо, щоб нові норми почали діяти й виконувалися всіма та всюди.
Доступність і відкритість геопросторових даних
Бізнес має планувати свою діяльність, зокрема й щодо управління землею. Багато років підприємці відповідно до вимог законодавства мусили розробляти різні види містобудівної та землевпорядної документації, які фактично стосувалися однієї й тієї ж території. Тобто одні документи дублювали інші. Потрібно було пройти велике коло погоджень, і на кожному етапі підприємець міг зазнати корупційних ризиків. Опитування, проведене USAID «АГРО», показало, що у 2020 році 42% малих і мікропідприємств аграрного сектора стикалися з корупцією в земельній сфері.
Ситуацію має змінити земельна реформа, зокрема Закон «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», який набрав чинності 1 січня. Цей документ не менш важливий, ніж скасування мораторію на продаж земель.
Новий закон передбачає, що всі просторові дані та метадані мають бути відкритими та представленими у вільному доступі. Передусім це дає бізнесу змогу розраховувати, скільки часу й коштів знадобиться для збору документації та погоджувальних процедур. Також підприємці заощаджуватимуть грошові та часові ресурси, адже строки процедур значно скорочено. А громади зможуть контролювати всі процеси з управління земельними ресурсами та їх використання. Варто підкреслити, що подібні системи вже діють у Європі та США.
На підставі зазначеного закону створено єдиний Національний геопортал даних, який дає змогу опрацьовувати відомості з різних джерел і кадастрів, що стосуються земельних, водних, лісових та інших ресурсів й об'єктів на землі. Завдяки геопорталу в одному координатному просторі, на єдиній картографічній основі можна публікувати й інтегрувати різні дані: відомчі, приватні, комунальні, державні, а також залучати громади до їх оновлення. Відкритість даних сприятиме розвитку інвестиційного клімату. Адже інвесторові більше не доведеться звертатися до різних органів влади й шукати точки дотику до них. Натомість він зможе знайти інформацію самостійно. У Мінагрополітики обіцяють, що презентують геопортал найближчими тижнями.
Спрощення документації з просторового планування для ОТГ
Улітку 2020 року парламент ухвалив Закон 711, що запроваджує комплексне просторове планування територій громад. Раніше законодавство не містило терміна «просторове планування». Замість нього вживали поняття «містобудування», яке стосувалося планування всіх видів територій, як міських, так і сільських, а містобудівну документацію необґрунтовано називали планами просторового розвитку.
Комплексний план просторового розвитку території громади, передбачений новим законом, має юридично закріплювати бачення та плани щодо використання території громади з урахування приватних і державних інтересів. Передусім це стосується соціального й економічного розвитку.
Отже, Закон 711 скасовує необхідність розробки кількох видів містобудівної документації та документації із землеустрою, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини й усуває можливі дублювання. Усі відомості відтепер містить один документ: для території громади розробляється єдиний комплексний план просторового розвитку. Це дає змогу планувати території не за відомчим принципом, не в межах або за межами населених пунктів, а як одне ціле, що належить громаді, і в інтересах усіх зацікавлених сторін: держави, громади та бізнесу.
Удосконалення управління земельними відносинами
Залишилося зробити ще один крок — ухвалити законопроєкт 2194 щодо вдосконалення системи управління земельними відносинами. Він передбачає передачу земель державної власності за межами населених пунктів у комунальну власність територіальних громад. Зрештою близько 2,5 млн га перейдуть у відання ОТГ. Громади зможуть віддавати землі в оренду або використовувати їх по-іншому в інтересах спільноти. Це дасть змогу поповнити річні місцеві бюджети на 4,5 млрд грн і спрямувати кошти на розвиток сільської інфраструктури.
Крім того, законопроєкт покликаний спростити погоджувальні процедури. Зокрема, документація із землеустрою перевірятиметься лише раз, а її державну експертизу буде скасовано. Натомість органи влади муситимуть надати всю інформацію про наявність обмежень на земельні ділянки для внесення її до Державного земельного кадастру.
Зазначені зміни дадуть органам місцевого самоврядування право здійснювати просторове планування всієї території громади, зокрема й за межами населених пунктів. А отже, управляти територією громади як єдиним простором.
Держава допомагатиме місцевим органам влади у просторовому плануванні та управлінні земельними ресурсами. Зокрема, у бюджеті на 2021 рік передбачено 62,6 млн грн субвенції на розробку комплексних планів просторового розвитку територій громад.
