Дубогриз по середах. Зеленський, Ахметов та діти, держбанки дорого обходяться, НБУ думає над ставкою

8 грудня 2021, 23:59

Головні фінансові події тижня та що вони означають.

Тиждень очікування. І невизначеності. Чи нападе Росія, коли в Україну прийде новий штам Omicron і чим він небезпечний, чи помиряться Зеленський з Ахметовим. Схоже, всі ці питання, крім можливо небезпеки Omicron’а, залишаться актуальними і до Нового року.

Відео дня

З очікуваннями ясно, а що з подіями?

Чергова економічна ініціатива президента — в Україні з’являться «економічний паспорт» та «Фонд майбутніх поколінь». Такі законопроєкти Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради, позначивши як невідкладні. Завдання — забезпечити грошима українців, що народилися починаючи з 2019 року. Після досягнення повноліття кожен із них, за задумом Офісу президента, має отримати по 600 тис гривень на освіту, житло або майбутні пенсії. Гроші на це планується взяти від зростання рентних надходжень за видобуток корисних копалин, насамперед залізняку. Фонд майбутніх поколінь — розпорядник, за аналогією з Пенсійним фондом.

Що тут цікаво? Ініціатива очікувано отримала величезну порцію критики від ЗМІ та економістів. Основні претензії. Чи вистачить грошей: ціни на руду можуть не лише зростати, а й падати, як і прибутки від ренти. Чому лише тим, хто народився у 2019 та пізніше (народжені 31 грудня 2018 під роздачу вже не потрапляють). Чому б не зменшити податки, а як примножити заощаджене, українці й самі розберуться. Чи буде (ще не існуючий) Фонд ефективним розпорядником і чи зможе ефективно інвестувати (або хоча б не спустити) отримані від ренти суми — історія державних фондів говорить про зворотне. Можу тільки погодитись і додати ще аргумент «проти»: хто може гарантувати, що до 2037 року все піде як задумано? Наприклад, гроші, накопичені у Фонді, не знадобляться для боротьби з наступною кризою. Або на виплату пенсій — їх завжди не вистачає. У країні з горизонтом планування максимум на рік-півтора плани навіть на 5 років уперед, здається, ніколи не виконувалися. Що вже казати про 19-ть.

Втім, з погляду рейтингів, ініціатива прекрасна. І особливо важлива в контексті боротьби з Ахметовим. Спроби знизити ставки ренти на руду будуть сприйняті виключно як «Ахметов проти майбутнього наших дітей», зі зрозумілими медійними наслідками для іміджу бізнесмена.

Чому це важливо? Нові державні ініціативи з’являються чи не щотижня. Велике Будівництво, Велика реставрація, Президентський Університет, Доступна Іпотека, зі свіжого — Національний Авіаперевізник і ось тепер «Гроші для майбутніх дітей». Виглядає так, що влада, читай, президент та його оточення остаточно зневірилися у можливості досягти економічного зростання силами бізнесу та підприємців, без участі держави. Це не тішить.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Верховна Рада затвердила Державний бюджет на 2022 рік. Як і очікувалося, порівняно з версією, запропонованою до другого читання, витрати збільшилися на більшу суму, ніж доходи — плюс 23.3 млрд. за видатками, плюс 10 млрд. — за доходами. Хоча на загальному фоні суми некритичні: витрати прогнозуються на рівні 1,5 трлн е 28.3% від прогнозованого номінального ВВП), доходи — 1.3 трлн (24.8% ВВП), дефіцит бюджету — 3.5% ВВП, дуже оптимістичний показник.

Чому це важливо? Бюджет, всупереч негативним очікуванням у середині року, виглядає «бюджетом здорового консерватизму». Скромний, за мірками України, дефіцит. Консервативний прогноз номінального ВВП у 5.4 трлн грн — насправді буде набагато вищим, як через інфляцію, так і завдяки економічному зростанню. Зменшився обсяг державних гарантій, до 3% доходів аніше завжди було набагато більше). У наших популістичних реаліях це хороша ознака: витрачати на нові, несподівані «бажанки» владі буде складніше.

Трохи самореклами. Центр CASE Україна випустив аналітичний звіт про те, скільки платникам податків обходяться державні банки. Сума астрономічна: за останні 12 років на держбанки було витрачено 370 млрд грн або $21 млрд — це понад дві третини кредитів, отриманих за цей час від МВФ. Причому справа не лише у витратах на ПриватБанк після націоналізації. Наприклад, лише на компенсацію збитків держбанків за цей час було пущено понад 100 млрд грн, без цих витрат банки довелося б визнавати неплатоспроможними. Найбільше відзначилися Ощадбанк і Укрексімбанк — 46 млрд грн і 42 млрд грн відповідно, або, за історичним курсом валют, $3.6 млрд, і $3.2 млрд. Жодною приватизацією чи дивідендами ці гроші вже не відбити.

Чому це важливо? Зараз держбанки, на щастя, прибуткові — завдяки як вдалій ситуації на ринку, так і діям менеджменту, насамперед, Укрексімбанку. Може здатися дивним тим, хто «не в ринку», але команда Євгена Мецгера, відомого скандальною історією з нападом на пресу, зробила дуже багато для виведення хронічно збиткового банку в прибуткові. Проте проблеми, які раніше призводили до збитків та витрат грошей платників податків, нікуди не поділися. Насамперед це моральний ризик менеджерів — знаючи, що держава, якщо знадобиться, компенсує збитки, менеджери схильні до ризикованих і сумнівних з погляду прибутковості ипломатичне формулювання) рішень. По-друге, політично мотивоване кредитування — коли держава використовує банки для короткострокових цілей — кредитування держпроєктів, «затикання дірок» у бюджеті за рахунок облігацій внутрішньої держпозики (що ми бачили повною мірою минулого року). Такі події в новітній історії завжди призводили до збитків та відповідних видатків бюджету. Щоб це припинилося, корпоративного управління та оновлення команди топ-менеджерів недостатньо — держбанкам потрібен акціонер, який дбав би про прибутковість, а не про політику та соціально-рейтингові ініціативи.

Чи можна хоча б частково продати держбанки? Питання риторичне. З одного боку, попит на них є, нехай не з боку приватних покупців (великі «традиційні» банки вже років десять як не у фокусі в інвесторів), а від міжнародних організацій. IFC хоче увійти до капіталу (тобто купити близько 25% акцій) Укргазбанку, ЄБРР — Ощадбанку. Теоретично і за бажання влади, частково продати два держбанки можна до кінця 2022 року, не затягуючи процес до 2025-го. Тим більше, держбанки готові до приватизації набагато краще, ніж будь-яка з компаній, які приватизує Фонд Держмайна. Тобто зрозумілі потенційним покупцям, з усіма їхніми ризиками. З іншого боку, політика: продаж будь-якого з держбанків викличе невдоволення виборців («Батьківщиною торгують!»), яке із задоволенням підігріє опозиція. Тим більше, продавати доведеться набагато дешевше навіть за власний капітал, такі реалії ринку. Та й бажання мати у розпорядженні «кишенькові держбанки», наприклад, щоб прокредитувати когось потрібного, ніхто не скасовував. Загалом, та сама історія, коли «низи не можуть, а верхи не хочуть» приватизувати, звичайно ж.

Нацбанк у четвер, 9 грудня, оголосить рішення щодо ключової ставки. Востаннє цього року: наступного разу Монетарний комітет НБУ збереться 18 січня. Варіантів небагато: зберегти на нинішньому рівні 8.5%, підняти до 9% або 9.5%.

Що тут цікаво? Крім, звісно, самого рішення. Деталь — рішення НБУ багато в чому залежать від останніх даних про інфляцію; Однак цього разу Держстат оприлюднить нові дані теж 9 грудня, тобто, коли рішення НБУ вже буде фактично прийнято. Прийде брати колишні дані: інфляція у жовтні 10.9%.

Що вирішить НБУ? Залишити все як є? Отримає у відповідь критику колег-економістів: не бореться з інфляцією, яка й так двозначна. Особливо якщо листопадова статистика виявиться неприємною. Плюс новий очікуваний локдаун може прискорити інфляцію. Підвищити ставку на 100 базових пунктів (тобто на 1%), як на те, здалося, регулятор натякнув у недавній статті? Отримає невдоволення політиків — у владі багато прихильників м’якої монетарної політики ласними словами, низької ставки та друку грошей). Мовляв, США друкує, Європа друкує, чим ми гірші? Проміжне рішення — плюс 0.5 пункта? Не догодиш ні тим, ні іншим.

Ризикну припустити, що НБУ цього разу все-таки збереже ставку, і якщо інфляція у 2021 році все ж таки перевищить прогноз (9.6%), то відреагує у січні. За аналогією з минулим роком. Хіба що Держстат поділиться інсайдом із колегами, і інсайд буде таким, що доведеться реагувати вже тут і зараз.

Показати ще новини
Радіо NV
X