Дубогриз по середах. МВФ брудно вилаявся, феєрія банківських угод, вірус на ринках та китайський привіт

1 грудня 2021, 09:00

Головні фінансові події тижня та що вони означають.

Головна новина тижня, безперечно, прес-конференція Володимира Зеленського. У контексті грошей та фінансів найважливіше — звинувачення на адресу Ріната Ахметова. Таких різких висловлювань про найбагатшого українця досі не допускав жоден президент. І навпаки: слово «брехня», яким Ахметов у особистій заяві охарактеризував кілька пасажів на його адресу, для стриманого олігарха виглядає як лайка.

Відео дня

Слова словами. Поки що на фронті Зеленський-Ахметов не зрозуміло нічого. Ні чи не будуть активні дії, ні навіть чи є фронт взагалі. Хоча, схоже, щось є: Верховна Рада затвердила законопроєкт 5600 (відомий як «антиахметовський») у тій редакції, в якій податки на видобуток залізної руди зростають. Спостерігаємо. Можливо, порадіємо вдачі Ахметова, якщо його менеджери встигли викупити на ринку хоч трохи єврооблігацій ДТЕК та Метінвесту, які різко подешевшали після звинувачень президента. І зекономити на обслуговуванні боргів.

Лаються не тільки Зеленський з Ахметовим. Міжнародний Валютний Фонд опублікував оновлений текст угоди «Україна-МВФ», за якою Україна отримала другий транш кредиту, $700 млн. У тексті, крім іншого, 12 так званих структурних маяків — дій, які Україна має виконати, щоб отримати третій, останній транш.

Що тут цікаво? Формулювання. У тексті — неприкрите невдоволення Фонду Україною. Не виконали 7 із 9 попередніх структурних маяків. Не досягли прогресу з більшості напрямів. Пообіцяли привести тарифи на газ до ринкових — вийшло навпаки. Реформу корпоративного управління в держкомпаніях провалено. Фрази, які стосуються НБУ — «істотна ерозія людського капіталу», «серйозні операційні ризики», «переважно шаблонний підхід до нагляду за банками», «необхідні рішучі дії» — дипломатичною мовою лайка, здатна увігнати в фарбу самого поручика Ржевського. Мабуть, ніколи ще не доводилося отримувати офіційного документа з такими різкими формулюваннями. МВФ серйозно роздратований.

І що? Нічого. Гроші виділено, отримано, програму продовжено. Форма одна, суть протилежна. Два в одному: «Вітаю тебе, Шарику, ти балбес», як у мультфільмі «Простоквашино».

Що далі? Щоб отримати третій, останній транш та успішно завершити програму, необхідно виконати 6 структурних маяків вже до кінця року. Ще шість — поступово протягом січня-травня. Наприклад, посилити (своїми словами — поміняти) банківський нагляд НБУ, розробити чіткий план продажу Приватбанку та Ощадбанку, розібратися з вимогами до наглядових порад банків (більша частина «маяків» так чи інакше стосується банківського сектора). Насправді вчасно вкластися неможливо навіть у турборежимі. Можливо формою — підготувати та відправити до МВФ поспіхом зверстані документи та програми, без наміру їх виконувати.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Чи це означає, що третього траншу не буде, і програма залишиться невиконаною? Як і всі інші програми роботи України із МВФ. Не обов’язково. Попередні «маяки» теж не виконали, як виявилося, не страшно.

На банківському ринку чергова порція угод, що готуються. Тепер їх одразу дві за тиждень. Грузинський TBC Bank хоче купити Піреус Банк МКБ у грецьких власників. Банк Кредит Дніпро, сам нещодавно куплений Олександром Ярославським, подав до Антимонопольного комітету заявку на придбання Першого Інвестиційного Банку (ПінБанку).

Свято триває: 7 оголошень про придбання банків за два місяці, якщо включати сюди Ощадбанк. Ще й на тлі рекордних прибутків банківської системи: прибуток за 10 місяців 2021 року, 58.354 млрд грн, лише на 2 мільйони не дотягнув до рекордного за історію річного прибутку 2019-го.

Чому це важливо? Якщо купівля Піреуса грузинським банком правда, це перша за багато років нагода, коли на український ринок приходить профільний іноземний інвестор, великий банк. При цьому купуючи не ліцензію, а банк, що діє. Нехай і не з найкращими фінансовими показниками. Інші угоди — або довготривала історія, або покупка ліцензії. Крім, можливо, Пінбанку. Навіщо Олександру Ярославському, який і без того інвестував у Кредит Дніпро майже 800 мільйонів, не рахуючи суми угоди, ще один банк — загадка. Можливо, номінальна покупка, передача управління. Можливо, приваблива ціна (менше 200 млн грн): як варіант, «розчистити» банк від кредитів та депозитів акціонерів, та продати його «як ліцензію». Можливо, просто, як кажуть, увійшов у смак, де одна угода, там і дві.

Повертаючись до TBC. «Великий грузинський банк» далеко не оксюморон. За величиною активів TBC можна порівняти з Ощадбанком, на українському ринку він посідав би друге-третє місце. Плюс те, чого немає в жодного українського банку: акції торгуються на Лондонській біржі, ринкова капіталізація понад $1.1 млрд. Нікому з українських банків, окрім Приватбанку, таке зараз не під силу.

Китайська компанія Beijing Skyrizon подає на Україну в Постійний арбітражний суд у Гаазі. Вартість позову — $4.5 млрд: компенсація збитків за «п'ять років несправедливого ставлення та застосування незаконних заходів в Україні». По суті мова про націоналізацію Мотор Січі, що належить китайцям. Анонсовану, до речі, ще на початку березня, але так і не здійснену.

Що тут цікаво. Націоналізації ще не було, а позов, якщо вірити китайській пресі, вже є. Причому із формулюванням «за несправедливе ставлення до інвесторів». Спроба вплинути на рішення РНБОУ щодо націоналізації та повернути все як було? Можливо. Так чи інакше, ризики, що китайці опиратимуться і не захочуть віддавати Мотор Січ полюбовно, реалізуються. Враховуючи, що рішення про націоналізацію Мотор Січі (приватної компанії ще з 1995 року) було за своєю суттю політичним, прийнятим під неприкритим тиском західних партнерів, цікаво, що Україна отримає натомість. У бюджеті зайвих 100 мільярдів гривень немає.

Найбільші фондові ринки світу постраждали від новин про поширення ще одного штаму коронавірусу, Omicron. Навіть не стільки від новин про вірус, а від очікуваних нових локдаунів та закриття кордонів. Британський індекс FTSE 100% впав на 3.44%, європейський Eurostoxx на 3.66%, американський Dow Jones на 2.53%. Найгірший результат цього року. У понеділок ситуація трохи виправилася, але у вівторок падіння продовжилося ще на 1−2%. Нафта на світових біржах цей час подешевшала на 10−12%.

Чому це важливо? Фондовий ринок зараз волатильний (мінливий), як, мабуть, ніколи раніше, крім криз. Ціни навіть на стабільних ринках — акцій, облігацій — можуть різко стрибати на 5−10% буквально за день. З одного боку — висока ліквідність, багато грошей завдяки кількісним пом’якшенням (друку грошей провідними центробанками), з іншого — невпевненість інвесторів та короткий обрій планування. Час звикати. Напевно, це не останній штам вірусу і не останні закриття кордонів. Залишається радіти, що в Україні фондового ринку немає. Невідомо, як би змінювався рейтинг влади, читай президента, якби середньостатистичний українець, який вклався в акції та біржові індекси, раптом дізнавався, що за день втратив 5−10% заощаджень.

Показати ще новини
Радіо NV
X