Що підписав Зеленський. Шість абсурдних положень нового закону про імплементацію BEPS

22 травня 2020, 16:45

Протягом останніх п’яти місяців бізнес-асоціації та податкові експерти благали президента ветувати закон 1210, відомий в народі як закон «про податковий терор» або «підтримки консультантів»

Вчора гарант все ж поставив свій підпис, але пообіцяв, що доручить Кабміну розробити зміни для поліпшення ухвалених норм або відстрочки у зв’язку з падінням економіки. Невже проект 1210 із запуском вельмишановного глобального плану проти BEPS настільки драконівський і безглуздий?

Відео дня

У цій редакції, так. Закон доб'є і бізнес, і українське ВВП, недобиті COVID-карантином. Чому? Тому що річ не в гарній ідеї, а в техніці реалізації.

Розглянемо на прикладі нових понять: контрольованих іноземних компаній (КІК) та іноземних компаній з директором в Україні.

Парадокс, але закон називається «Про усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві». Хоча депутатам потрібно було чесно вписати в назві закон про «повну невизначеність в податковому законодавстві».

Коротка довідка про суть закону в частині створення нового поняття — контрольована іноземна компанія (КІК). Українські фізособи-резиденти, які володіють часткою в іноземній компанії або управляють її банківським рахунком або ведуть від її імені переговори, визнаються контролюючими особами і зобов’язані щорічно разом з податковою декларацією подати спеціальний Звіт про КІК, прикласти аудитовану фінансову звітність КІК і заплатити 18% податку з нерозподіленого прибутку КІК. При цьому щоразу придбаючи або втрачаючи частку або контроль над КІК потрібно ще і подати повідомлення про це в податкову.

А тепер почитайте приклад шести шедеврів закону.

1. Коли запрацює вимога про звіт про КІК і за який період?

Як вам такий загадковий таймлайн імплементації положень про КІК:

Зазначено, що взагалі положення про КІК набирають чинності з 1 січня 2021 року, а штрафні санкції застосовуються за результатами з 2023. Але зате не вказали, з якої дати і за який період подавати перший звіт по КІК: у 2021 або у 2022? Чи потрібно подавати повідомлення про КІК за фактами придбання або припинення з 1 січня 2021? Мабуть ні.

2. Будь-який іноземний договір може вимагати сплати спеціального КІК-податку, КІК-звітності і стати КІК-утворенням.

Вводиться нове поняття утворення без статусу юридичної особи (КІК-утворення), яке як іноземна юридична особа буде вважатися контрольованою іноземною компанією (далі КІК).

КІК-утворення — це «утворення», створене на підставі будь-якого договору у відповідності до іноземних законів, що має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників або взагалі інших вигодонабувачів.

Під «КІК-утворення» зокрема потрапляють партнерства і трасти. Партнерства та трасти під англо-саксонським правом — це договірні структури без юридичної особи. Але виходить, що будь-який договір в якому стороною є український резидент і в тексті йдеться про право здійснювати діяльність з отриманням доходу в інтересах його сторін, може бути визнаний КІК-утворенням і вимагати повідомлення про створення КІК і включення його до звіту по КІК.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Тобто КІК-утворенням можуть вважатися будь-які договори з фінансовими потоками, наприклад про спільну діяльність, франчайзинг, дилерські або агентські угоди.

3. Платити КІК-податок будемо не з частки володіння в прибутку КІК, а з усього прибутку.

Важливий елемент формули скоригованого прибутку з якого виникне в української контролюючої особи (далі КО) КІК-податок є частка в КІК.

Формула «Податок = скоригований прибуток КВК * частку КО в КІК».

Законодавець намагається встановити безліч умовних припущень для розрахунку часток і тут у практичних кейсах буде повний жах.

Наприклад, для фактичного контролю над КІК розмір частки КО становить 100% частку. Але не вказано, що робити з розрахунком часток, якщо в КІК є інші контролюючі особи з фактичним контролем. Потрібно ділити на кількість осіб з фактичним контролем? А як узгодити частки українського КО-акціонера з 55% часткою КО за дорученням з часткою за презумпцією 100%?

А як вам таке: для цілей розрахунку опосередкованого володіння, в разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50% (через один або кілька ланцюжків володіння) над юридичною особою в ланцюжку, то вважається, що фізична особа володіє часткою в юридичній особі в розмірі 100% і тоді нехай платить податок зі всього прибутку.

Тобто якщо українець володіє через свій персональний холдинг з іншим інвесторами 50 на 50 іноземною компанією, то українець повинен платити КІК-податок не з 50% прибутку, а з 100% прибутку спільної компанії, якою він володіє через материнський холдинг. Це що справедливо на думку депутатів?

Або ось ще один приклад. Якщо українець володіє акціями класу А з 80% контролю і акціями класу B право на 2% від прибутку, то вважається, що він володіє часткою в 80% і має платити податок з 50% прибутку КІК. А якщо в акціях класу А ще 99% українців мають право наприклад, на дивіденди в 10%, то що кожному з них платити податки з прибутку в 99%, хоча їм належить 10%?

Як бути тепер подружжю з КІК? Вони самі можуть визначатися хто буде платити податки, а якщо не встигнуть визначитися, то вважається, що вони повинні платити КІК податок у рівних частках.

4. Українські директори з доступом до банківського рахунку заплатять КІК-податок?

Закон доб'є і бізнес, і українське ВВП, недобиті COVID-карантином. Чому? Тому що річ не в гарній ідеї, а в техніці реалізації

Закон вказує наступні ознаки фактичного контролю над КІК: ведення переговорів з укладання угод або управління банківськими рахунками. Але також встановлює застереження, що фактичний контроль не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора або іншої посадової особи юридичної особи відповідно до його статутних документів.

Напрошується питання: яке положення важливіше — статус директора або управління банківським рахунком? Від статусу контролюючої особи звільняється будь-який директор або тільки ті, у яких немає доступу до рахунку і переговорів?

Наприклад, український стартап, зареєстрований в США, найчастіше призначає українського директора з рахунком і можливістю вести переговори.

5. Юристи без затвердження стандартів також потраплять під КІК-податок?

Закон вважає, що положення про фактичного контролю також не застосовуються до фахівців в області права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють в інтересах і в інтересах юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів. Але потрібно десь офіційно затвердити такі «Належні професійні стандарти» та й взагалі будь мають відношення адвокати або бухгалтера до контролю КІК?

Тут правда є одна хороша новина — обов’язок доведення, що фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою, покладається на контролюючий орган.

6. КІК або іноземна компанія з українським директором?

У законі прописали подібні ознаки фактичного контролю над КІК, іноземною компанією з ефективним управлінням в Україні та постійним представництвом в Україні. Якій з цих трьох форм фактичного контролю віддати пріоритет? Цього не прописали. Особливо актуальне значення це має для іноземних компаній в яких український резидент виступає директором і фаундером.

При цьому закон прописав ознаки української резидентності з ефективним органом управління (на кшталт відомого британського прецеденту DE BEERS CONSOLIDATED MINES, LIMITED v HOWE (Surveyor of Taxes) (1903−1911), але не вказав чи має право податкова складати акти про наявність ознак ефективного органу і подавати позов до суду з вимогою визнати резиденцію іноземної компанії в Україні.

Прогалини для всіх

Прогалин в законі достатньо. Що для багатьох і хороша новина, адже прогалини можуть бути і на боці платників податків.

Якщо вчитатися в норму закону, то там вказано, що під статус контролюючої особи КІК потраплять люди «одного дня», які контролюють КІК на дату завершення податкового періоду, а саме 31 грудня кожного року! Абсурд? Звичайно, але така якість закону. Виходить, поки одні закуповують продукти на олів'є, гуляють на корпоративах або паряться в лазні 30 грудня, то інші різко біжать переписувати акції з опціоном свої офшорні компанії на нерезидентів, щоб вже 3 січня придбати собі свої КІК назад.

Напевно, мета закону була благородна — створити справедливі правила гри для платників податків і повернути фінансові потоки в український бюджет. Депутати спробували виявити і перекрити всілякі схеми агресивного податкового планування. Але як завжди замість вирішення проблеми, своїми незграбними правками нагородили город повної невизначеності для великих платників податків.

Показати ще новини
Радіо NV
X