Застряглий локомотив української економіки

17 лютого 2017, 16:10
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Як можна реанімувати український експорт

«Про забезпечення масштабної експортної експансії»

Україна залишається єдиною країною в Європі, яка не має свого агентства страхування експорту. Тільки в кінці минулого року був прийнятий закон №2142а «Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування і здешевлення кредитування експорту». Цей закон зобов'язує Кабмін створити протягом шести місяців експортно-кредитне агентство і прийняти необхідні нормативно-правові акти для забезпечення діяльності ЕКА.

Відео дня

Однак навіть якщо Експортно-кредитне агентство формально буде створено, немає гарантії, що воно реально запрацює. Оскільки без взаємодії з Національним банком України та змін валютного законодавства, повноцінна робота ЕКА буде неможлива.

Єдина на даний момент реалістична схема роботи – це страхування валютних кредитів, виданих комерційними банками в Україні під заставу експортного контракту. Так як в цьому випадку валюта не покидає країну, не потрібно отримання індивідуальних ліцензій НБУ. Однак, навіть така українська схема недуже зручна для клієнта через валютні обмеження. Для українських експортерів більш зручно, коли кредит отримує їх торговий дім закордоном, і він же купує необхідні імпортні комплектуючі для виробництва в Україні. У цьому випадку не потрібно продавати валюту після отримання валютного кредиту і потім знову її купувати для оплати імпорту. Таким чином, без зміни або адаптації валютного законодавства спеціально під ЕКА, робочу схему фінансування українського експорту реалізувати не вдасться.

Як працює страхування експортних кредитів у Білорусі

У минулій статті я писав про запуск програми «Білоруський імпорт», по якій Укрексімбанк видає кредити українським компаніям на фінансування імпорту з Білорусі. Ця країна має такий же кредитний рейтинг, як і Україна, тобто «В-». І тим не менше, у Білорусі є своє експортно-кредитне агентство, і воно цілком успішно функціонує.

У Білорусі підтримку експорту здійснюють у зв'язці дві організації: страхова компанія Белексімгарант та Банк розвитку Республіки Білорусь. Белексімгарант страхує експортні кредити, а Банк розвитку видає кредит або безпосередньо покупцеві білоруської продукції, або найчастіше його банку, який вже потім кредитує покупця. Саме таку схему Білорусь розвиває і в Україні через Укрексімбанк.

За короткий термін частка застрахованих експортних контрактів збільшилася з 0,1% від загального обсягу експорту в 2007 році до 3,1% в 2015 році. Підтримка з боку торгового фінансування виявилася особливо затребуваною в останні роки, коли різко знизився попит на традиційному для Білорусі ринку СНД. Наприклад, у 2015 році обсяг фінансування експорту виріс в два з половиною рази у порівнянні з минулим роком і досяг 270 мільйонів доларів США.

Джерела фінансування для експортних кредитів

Звичайно, можна говорити, що в Україні просто немає грошей в поточній економічній ситуації для фінансування експорту, але це не зовсім так. Українські банки накопичили 5 мільярдів доларів валютної ліквідності, яку змушені тримати на кореспондентських рахунках за кордоном практично під нульовий відсоток. Одні тільки держбанки за 2016 рік збільшили обсяг валютних депозитів юросіб майже в півтора рази до 3,8 млрд доларів США.

Корупційні ризики

У нашій країні будь-який інструмент державної підтримки відразу викликає підозри у корупції. Найчастіше ці підозри цілком обґрунтовані. Навіть експортно-кредитні агентства розвинених країн можуть бути замішаними у корупційних скандалах. При цьому корупційні ризики можна умовно поділити на два види: ризики, які лягають на країни-імпортери, і навпаки, ризики країн-експортерів.

У своєму дослідженні «Corruption and the UK Export Credits Guarantee Department» доктор Сьюзан Хоулі привела найбільш часті приклади ризиків імпортерів на прикладі діяльності британського експортно-імпортного агентства в країнах, що розвиваються. Класичний приклад корупції – це завищення кошторису проекту за рахунок включення відкатів місцевим чиновникам. У такому випадку збиток від такої корупції приймає на себе країна імпортера, яка змушена виплачувати непотрібний кредит.

На перший погляд така ситуація не несе ризиків для експортера та країни-експортера. Країни, що розвиваються продовжують платити такий кредит, щоб не втратити можливість залучати дешеве фінансування у майбутньому. Однак треба розуміти, що Україна не має настільки сильного впливу в світі і таких лобістських можливостей, як Великобританія. Тому для України політичні ризики в питанні кредитів ЄКА набагато вищі, ніж для Великобританії. Єдиний вихід у такій ситуації це: не працювати з найбільш корумпованими і нестабільними країнами, а також розвивати двосторонні відносини з країнами-імпортерами на політичному рівні.

Чи немає ризику, що експортні кредити стануть ще однією схемою для виведення валюти з країни? Зрештою, якщо ставити на ваги стимулювання експорту або стабільність курсу, то, безумовно, стабільність національної валюти набагато важливіша. Але насправді, вивести гроші через класичний експортний кредит не так просто. Тому що в реалізації такого фінансування беруть участь відразу п'ять пар очей: експортер, ЕКА, банк експортера, банк імпортера та імпортер. Було б також логічно, щоб такі експортні кредити стверджував НБУ приблизно за такою ж процедурою, як зараз НБУ перевіряє заявки великих імпортерів на покупку валюти. В такому випадку в кожній угоді по фінансуванню експорту буде відразу шість пар очей, і організувати будь-яку схему буде вкрай важко.

Дорожня карта для реалізації фінансування українського експорту

Отже, експортно-кредитне агентство створено. Що далі? Відповідно до закону №2142а, Кабінет Міністрів повинен стати основним координатором запуску експортно-кредитного агентства.

Страхові гарантії експортно-кредитного агентства фактично є державними гарантіями і повинні враховуватися як держборг. Тому створення експортно-кредитного агентства, безумовно, повинно бути узгоджено з МВФ, нашим основним кредитором. Також Кабмін повинен погодити у МВФ граничний обсяг ризику, який може взяти на себе новостворене ЕКА.

Крім формального створення нового агентства і узгодження його роботи з МВФ Кабмін повинен буде більш активно працювати над просуванням українського експорту. Ця робота включає в себе дуже багато компонентів, від сприяння в сертифікації української продукції за кордоном до консультаційної допомоги експортерам. І, звичайно ж, просування українського експорту має стати темою №1 у всіх двосторонніх зустрічах з політиками інших країн.

Разом з тим, ключовий учасник проекту по запуску ЕКА – це Національний Банк України, який відповідає за валютне регулювання в країні. Зараз банки можуть кредитувати нерезидентів тільки після досить тривалого процесу отримання індивідуальної ліцензії НБУ. Тут може бути два шляхи: або повна відміна ліцензій і лібералізація законодавства, або максимальне спрощення та прискорення отримання ліцензій тільки для проектів ЕКА. Другий варіант виглядає єдиним можливим на даний момент.

Крім того, НБУ повинен буде зацікавити українські банки працювати з експортними кредитами. Це можна зробити включивши страховку експортного кредиту в перелік першокласних застав нарівні з ОВДП.

Тільки після того, як учасники процесу вирішать завдання, які я описав вище, можна буде говорити про початок повноцінної роботи експортно-кредитного агентства. При цьому організаційні питання не є нерозв'язними. Фінансові ресурси для старту експортного фінансування в Україні теж є. Таким чином, наша країна має всі можливості для запуску повноцінної роботи агентства страхування експортних кредитів та організації експортного фінансування. Потрібно зробити експорт знову локомотивом української економіки і лише тоді можна буде говорити про подолання економічної кризи, та про стійке зростання.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X