Застряглий локомотив української економіки

16 лютого 2017, 12:44
Чому український експорт продовжує падати і як це змінити

Традиційно експорт завжди слугує головним локомотивом економічного прогресу країн, що розвиваються. Варто згадати Китай, який з бідної країни на початку 90-х перетворився на другу за розміром економіку світу. Аналогічний шлях проходили й інші країни, що розвиваються, як-от Південна Корея, Туреччина, Польща та інші.

Відео дня

Саме такий шлях має повторити Україна, якщо ми хочемо здійснити якісний стрибок у розвитку нашої економіки. Однак замість цього експорт став головною жертвою економічної кризи 2014-2015 рр. Порівняно з 2013 роком український експорт впав більш ніж на 40%. При цьому експорт продовжує падати і в 2016 році. За останніми даними у січні-листопаді 2016 році український експорт знизився на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це змушує поставити під питання всі тези про нібито початок відновлення української економіки. Адже тільки внутрішнє споживання ніколи не зможе стати стійким драйвером зростання в бідній країні.

Чому ж український експорт падає в 2016 році, коли економіка, здавалося, вже почала відштовхуватися від дна. Для того, щоб це зрозуміти, подивимося, щодо яких товарів вдалося наростити експорт, а щодо яких стався провал.

Примітка: для груп товарів з річним обсягом експорту понад 100 мільйонів доларів США

Як ми бачимо, найбільший прорив в експорті демонстрували товарні групи харчової і легкої промисловості переважно за рахунок відкладеного ефекту девальвації гривні. Тобто якщо минулого року українські виробники налагоджували контакти і виходили на нові ринки, то в цьому році українські експортери вже закріпилися на нових ринках і збільшують поставки.

Показовим прикладом експорту завдяки девальвації став експорт цукру. Якщо при курсі 8 грн/дол український цукор був дуже дорогим і неконкурентоспроможним на світовому ринку, то більш ніж триразова девальвація гривні зробила український продукт дуже привабливим за ціною.

В основному зростання експорту демонстрували товари з низькою доданою вартістю, у той час як серед аутсайдерів у 2016 році залишаються товари з високою доданою вартістю. Серед найбільш постраждалих галузей можна виділити машинобудування (авіабудування, автомобілебудування і загальне машинобудування), а також хімічну промисловість.

Чому ж експортери цих товарів не можуть скористатися перевагою дешевої гривні так само, як виробники сировини або товарів легкої промисловості? Так, очевидна причина провалу високотехнологічного експорту – це проблеми з доступом на російський ринок і загальне уповільнення економіки на основних ринках збуту в СНД. Але це не головна причина. Річ у тім, що чим вищий рівень перерозподілу, тим більше значення мають неекономічні чинники, насамперед технології, людський капітал і доступ до фінансових ринків.

Припустимо, українські машинобудівні підприємства можуть використовувати й розвивати залишки власних унікальних технологій радянського періоду. Проте мине ще десять-двадцять років – і не залишиться нікого, хто міг би з цими технологіями працювати, оскільки кадрова ситуація в українській промисловості залишає бажати кращого. Привабливість професії інженера або висококваліфікованого робітника перебуває приблизно на рівні касира в супермаркеті. Молодь хоче працювати винятково в офісі, при цьому система політехнічної та професійно-технічної освіти залишається в жалюгідному стані.

Величезне значення для конкурентоспроможності виробництва високотехнологічної продукції має доступ до фінансових ринків. Високотехнологічні компанії, як правило, це капіталомісткі виробництва, які змушені регулярно інвестувати значні кошти в модернізацію та придбання нової техніки. Практично повна відсутність проектного фінансування в Україні та вкрай обмежений доступ до довгострокових кредитів стримують конкурентоспроможність українських підприємств.

Крім того істотно здешевлюють вартість експортної продукції інструменти торговельного фінансування, акредитиви та експортні кредити. Україна залишається єдиною країною в Європі, у якої немає свого експортно-кредитного агентства. У той же час спеціалізований Укрексімбанк не демонструє активність у підтримці українського експорту. Наприклад, переглядаючи стрічку новин на сайті Укрексімбанку, впадає в очі повідомлення про запуск програми «Білоруський імпорт», за якою держбанк видає кредити українським компаніям на фінансування імпорту з Білорусі.

Таким чином, ми бачимо, що українські експортери пербувають у гіршому становищі, аніж їхні іноземні конкуренти, і навіть більш ніж трикратна девальвація національної валюти не здатна кардинально змінити ситуацію.
Як можна оживити український експорт і чи допоможе цьому прийнятий закон про створення національного експортно-кредитного агентства? Про це ми поговоримо в наступній статті

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X