Захист польських інвесторів — один із викликів для Зеленського. Кейс тендера Міноборони

19 вересня 2019, 17:45

«Змова» через прибиральницю. Абсурдний штраф для міжнародної компанії — маркер справжнього інвестклімату, який належить змінювти

Першого вересня під час візиту до Варшави Володимир Зеленський заявив, що готовий особисто захищати інвестиції польського бізнесу в Україні. Після перезавантаження парламенту й уряду, а також низки регуляторних і контролюючих органів, робити це, безумовно, буде набагато простіше. Однак реальність намірів буде зрозумілою лише тоді, коли з’являться практичні результати в боротьбі з усталеними хибними практиками взаємодії бізнесу і влади.

Відео дня

Кейс, про який мовитиметься, — один із прикладів негативних практик, котрі необхідно викорінювати. І лиш коли кількість таких історій буде зведено до мінімуму, бізнес зможе реально підтвердити, що динаміка поліпшень є позитивною.

Це в середині 2019 року державними закупівлями товарів, робіт, послуг для потреб держави і приватного сектора на платформі Prozorro вже нікого не здивуєш. Проте наприкінці 2015 — на початку 2016 року, коли система тільки починала тестуватися, брати участь в таких торгах було сміливим рішенням і великим викликом як для замовників, так і для постачальників. Обов’язковою для всіх система стала тільки з 1 серпня 2016 року. До цього моменту на неї переходили лише окремі міністерства.

Міноборони було піонером у випробуванні таких закупівель. Навесні 2016 року міністерство проводило перший, експериментальний тендер на постачання харчування для армії. В рамках тендера брали участь відразу кілька десятків компаній в семи окремих торгах.

9 березня 2016 року, як показало розслідування АМКУ, одночасно від декількох учасників надійшло півтора десятка повідомлень про зняття своїх пропозицій за різними лотами в різні дні. На думку Антимонопольного комітету (є органом розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства при проведенні державних закупівель), така поведінка компаній могла свідчити про змову.

Розслідування тривало три роки, і в квітні — якраз напередодні президентських виборів 2019 року АМКУ виніс рішення — оштрафувати учасників змови на 10% обороту за попередній фінансовий рік. Суми штрафів варіювалися від 300 тис. до 150 млн грн. У самому комітеті це називали чи не одним з найбільших «уловів».

На чому ґрунтувалися висновки АМКУ? Формальних приводів було вдосталь

По-перше, синхронність дій учасників. Облишмо жарти — відразу 17 відмов від подальшої участі в торгах з однією датою.

По-друге, частина учасників розділилися на чотири окремі групи, в рамках яких у них були спільні адреси, телефони, IP-адреси, єдиний стиль оформлення документів тощо. В рамках групи учасники «зливали» торги один одному, забезпечуючи перемогу в торгах заздалегідь визначеним учасникам.

Прозорість перетворилася на проблему

Але загальна формальна ознака дала збій. Однією з фірм, яка потрапила під звинувачення АМКУ в змові, виявилася «Імпел Гріффін Груп», міжнародна сервісна компанія з польськими інвестиціями, що входить до групи IMPEL SA з оборотом в понад 2 млрд злотих і представництвами в багатьох країнах Європи і Азії. Статутний фонд тільки української «дочки» становить 13 млн грн.

«Імпел» вже має чималий досвід роботи в Україні на великих проектах, наприклад, вона обслуговувала стадіони і фан-зони на «Євро-2012». Крім того, брала участь в програмі зі створення робочих місць для переселенців, яка реалізовувалася за участю ООН в Україні та уряду Японії. Робота з державними замовниками для нас не є новинкою, ми протягом багатьох років успішно брали участь і беремо участь в тендерах Національного банку, «Укрзалізниці», регіональної влади і держкомпаній.

Тому коли представники тендерного комітету Міноборони запросили «Імпел» до участі в торгах відомства, це мало символізувати викорінення корупції і появу міжнародних стандартів та принципів в цьому процесі.

Спершу все й було на це схоже. Представники «Імпел» були єдиними, хто прийшов на круглий стіл Міноборони, присвячений постачанню харчування в армію, хто реально зважав на тендерне завдання і провів аудит низки їдалень в казармах і, в результаті, вирішили брати участь в постачаннях тільки до тих частин, які пройшли такий аудит.

Проте згодом від недоброзичливців на компанію вилилося море бруду на «жовтих» сайтах. У центральному офісі вирішили скорегувати плани і відмовитися фінансувати проект, а також відмовитися від участі в торгах. Причина — репутаційні ризики для всієї групи через інформаційні атаки й можливі провокації з боку конкурентів навіть у разі перемоги. Яка, втім, вже тоді виглядала малоймовірною.

Як показало розслідування, це сталося в один день з іншими компаніями — 9 березня. Але «єдиний день виходу» міг бути пов’язаний і зі звичайним діловим календарем: це була середа — перший робочий день після традиційних «тривалих» вихідних на 8 Березня. Тому рішення різними компаніями могли бути прийняті раніше і в різний час, а формалізовані — після свята.

Незважаючи на те що АМКУ виділив цілу низку «груп», куди входили пов’язані компанії і які створювалися для забезпечення перемоги в торгах своїх учасників, власне АМКУ довів і показав в матеріалах справи, що «Імпел» не увійшла в жодну з них, в схемах руху коштів між «зговірниками» компанія теж не брала участі. Більш того, в рішенні також не вказано ні з ким, ні на користь кого «змовлялася» польська фірма.

«Змова» через прибиральницю

Проте найцікавішим виявився головний «доказ». На думку АМКУ, одним з ключових підтверджень змови стало отримання «Імпел» послуг від тих же осіб, що й дехто з інших учасників торгів. Це прибиральниця, яка раніше працювала в інших компаніях ринку, і два ФОПи, які разово надали компанії доступ до програми M.E.Doc за 300 грн до порталу тендерів.

На думку комітету, цей збіг не міг бути випадковим, оскільки саме через цих осіб (прибиральницю і ФОПа) нібито й здійснювався обмін інформацією при вчиненні антиконкурентних дій. Навіть незважаючи на те, що постачальник M.E.Doc міг продати його ще половині компаній країни, адже доступ до різних агрегаторів тендерів загалом є майже у всіх учасників будь-яких торгів.

В результаті за видимі тільки АМКУ «зловживання» на двох торгах компанію було названо «технічним учасником» та оштрафованона 32 млн грн

В результаті за видимі тільки АМКУ «зловживання» на двох торгах компанію було названо «технічним учасником», за що їй було виписано штраф 32 млн грн. До речі, це один з найбільших штрафів, застосованих до порушників в рамках цієї справи. Через те, що законодавство передбачає прив’язку штрафу не до суми завданих державі «збитків», а до обороту бізнесу учасника за попередній рік, реальні «пустушки» з нульовими оборотами відбулися легким переляком, проте великий міжнародний інвестор отримав нереально великий штраф.

Сьогодні штраф оскаржено в суді. Його абсурдність визнають не тільки правники, а й бізнес-асоціації, що давно працюють у сфері держзакупівель, а також Офіс бізнес-омбудсмена. У судову справу з боку компанії долучився Міжнародний союз польських підприємців України, а Посольство Польщі і UkraineInvest заявилися як спостерігачі.

Як здатен і чи здатен загалом вирішити інвестиційну дилему особисто президент — питання лишається відкритим, дискусійним і радше не має простої відповіді. Чи можна мінімізувати кількість таких випадків і скасування подібних практик взаємодії реального бізнесу і державних структур? Ми впевнені, що так, коли оприлюднювати такі історії і спільно з регулятором ринку, правоохоронними органами, Верховною Радою і судами шукати можливості для системного вирішення проблеми. Здатність до конструктивного діалогу в цьому напрямку і буде маркером для реальних змін інвестклімату.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X