Як реагувати на запити правоохоронних органів — поради бізнесу

27 січня 2021, 17:30

На запит правоохоронців потрібно відповідати завжди. Як саме це краще робити.

На звернення правоохоронців менеджмент компаній реагує по-різному: хтось серйозно панікує, оскільки бачить на одному аркуші паперу назву компанії та слово «кримінальне провадження», нічого не надають, ігнорують. Інші — надають усе, бо «не годиться» ігнорувати вимоги слідчого чи прокурора, до того ж немає підстав щось приховувати від органів влади.

Відео дня

Як перший, так і другий варіанти не є ідеальними та можуть спричинити серйозні наслідки для компанії та працівників. Розберемо ключові моменти.

1. Правові підстави запиту

Діяльність правоохоронних органів в України (поліція, СБУ, податкова міліція, НАБУ, ДБР, прокуратура) урегульована багатьма нормативно-правовими актами. Що стосується розслідування злочинів, то спеціальним актом є Кримінальний процесуальний кодекс України.

Стаття 93 КПК надає право слідчому і прокурору витребовувати та отримувати від підприємств, установ та організацій речі, документи, відомості тощо.

Інші закони, наприклад «Про НАБУ», «Про прокуратуру», «Про контррозвідувальну діяльність» також містять повноваження правоохоронців щодо подання запитів, проте в рамках кримінального провадження первинною підставою є саме ст. 93 КПК.

2. Відповідальність за невиконання запиту

Надання відповіді на запит правоохоронного органу є добровільним. Про це, зокрема, прямо вказано у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 223−559/0/4−13. Суть позиції в тому, що законодавство окремо регулює порядок тимчасового доступу до речей та документів лава 15 КПК), який здійснюється на підставі судового рішення.

При цьому, за невиконання запиту детективів НАБУ передбачена адміністративна відповідальність за ст. 185−13 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від 4 250 грн до 6 800 грн). Детективи НАБУ часто складають відповідні протоколи.

КУпАП передбачає також відповідальність за невиконання законних вимог прокурора (ст. 185−8 КУпАП), проте, практики застосування цієї статті фактично не немає.

3. Ігнорування запиту

Найгіршою можливою реакцією є повне ігнорування вимог правоохоронців.

По-перше, така бездіяльність може збільшити інтерес органу слідства та подальшу активізацію роботи щодо конкретного підприємства. По-друге, надалі слідчий та прокурор зможуть аргументувати свої процесуальні рішення, у тому числі через пасивну поведінку менеджменту та небажання співпрацювати.

Ігнорувати запит часто радять внутрішні юристи підприємств, які в переважній більшості не є спеціалістами з кримінального права і процесу, не можуть спрогнозувати подальші дії слідства й усі можливі ризики кримінального провадження для бізнесу.

Тому відповідати на запити правоохоронних органів потрібно завжди.

4. Відмова надати інформацію та документи

Рішення про відмову у виконанні запиту має прийматися після ретельного аналізу самого запиту, інформації про кримінальне провадження, можливих ризиків для компанії та менеджменту.

Класичний лист-відмова підприємства на запит правоохоронного органу звучить так: «Виконання вимоги в порядку ст. 93 КПК є добровільним (лист ВССУ). Порядок витребування документів визначений главою 15 КПК і здійснюється у формі отримання тимчасового доступу на підставі ухвали слідчого судді. Підприємство готове сприяти слідству та надати будь-яку інформацію і документи на виконання ухвали слідчого судді».

Після отримання такої відповіді слідчий і прокурор будуть змушені звертатися до слідчого судді із клопотанням про отримання тимчасового доступу до речей та документів. Їм потрібно буде аргументувати, зокрема, значення документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні та можливість їх використання як доказів.

У той же час, прийняття слідчим суддею ухвали та подальше її пред’явлення підприємству може бути «подарунком», оскільки з тексту судового рішення можна буде детальніше зрозуміти обставини кримінального провадження та відношення запитуваних документів до злочину. Крім цього, існує можливість ознайомитися із матеріалами судової справи та проаналізувати клопотання слідчого або прокурора.

Невиконання ухвали про тимчасовий доступ створює можливості правоохоронцям отримати дозвіл на проведення обшуку — найболючішої слідчої дії для бізнесу. Менеджменту та юристам слід ретельно ставитися до виконання ухвал про тимчасовий доступ.

5. Надання інформації та документів

Ключова рекомендація бізнесу: надавати будь-що на запит правоохоронців потрібно лише після консультацій з адвокатами, які спеціалізуються у сфері кримінального права та процесу. Це дозволить мінімізувати ризики для бізнесу, пов’язані із подальшим кримінальним переслідуванням компанії та її менеджменту.

Крім цього, часто інформації із запиту достатньо для розуміння претензій органу слідства. Найважливіше — виявити цю інформацію та побудувати правильно роботу із подальшого представництва інтересів компанії у кримінальному провадженні та можливого захисту її працівників.

Якісна відповідь на вимогу правоохоронців із посиланнями на докази може мати наслідком припинення будь-яких процесуальних заходів відносно компанії і навіть закриття кримінального провадження.

Головне правило при підготовці відповіді полягає в тому, що кожне речення та кожен долучений документ мають спростовувати позицію про можливу причетність компанії та її працівників до вчинення злочинів. Відповідь не має стати підставою для подальших звинувачень, а долучені документи не мають стати обвинувальними доказами.

На запит правоохоронців потрібно відповідати завжди: або мотивованою відмовою, або наданням інформації та документів. Правильна стратегічна робота із надання відповіді на запит дозволить мінімізувати кримінально-правові ризики та забезпечити нормальне функціонування бізнесу.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X