Ніна Бец

Юрист, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Україна і BEPS

З 1 січня 2017 року Україна приєдналась до Плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), що складається з 15 етапів, спрямованих на протидію розмиттю оподатковуваної бази та виведенню прибутку з-під оподаткування.

Приєднання України до плану BEPS означає, що країна зобов'язується імплементувати мінімальний стандарт, що передбачає реалізацію чотирьох кроків:

• застосування заходів, спрямованих на боротьбу зі шкідливими податковими практиками та шкідливими пільговими режимами;
• удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом включення до них запропонованих правил запобігання зловживанню угодою;
• удосконалення чинних національних правових норм стосовно документації з трансфертного ціноутворення та майбутнього обміну інформацією;
• удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом підвищення ефективності механізмів вирішення спорів.

15 травня Мінфіном була презентована дорожня карта щодо реалізації мінімального стандарту. Імплементація плану BEPS в податкове законодавство повинна бути здійснена до 2020 року. На сьогоднішній день створені робочі групи, діяльність котрих спрямована на реалізацію кожного із чотирьох кроків.

Валютне регулювання та контроль

За минулий рік спостерігались заходи пом'якшення у сфері валютного регулювання. Національним банком України (НБУ) було прийнято постанову "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному ринку України" № 410, якою передбачено 17 змін, основні з яких стосуються такого:

• Дозволена репатріація дивідендів за періоди до 2014 р., 2014-2016 рр. При репатріації дивідендів за 2013 рік і попередні роки дозволяється купувати і перераховувати іноземну валюту на суму до 2 млн доларів США за календарний місяць; за 2014-2016 рр. – обмеження залишилося на рівні 5 млн доларів США.
• НБУ дозволив дострокове погашення кредитів і позик перед позикодавцем-нерезидентом при ліквідації боржника. В такому випадку виплати проводяться в рамках ліквідаційної процедури відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів.
• Знижено відсоток надходжень в іноземній валюті, які підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку з 65% до 50%.
• Продовжено термін розрахунків за експортно-імпортними операціями з 120 до 180 днів.
• Знято обмеження на отримання фізичними особами готівки в іноземній валюті або банківських металів з поточних і депозитних рахунків через каси і банкомати та ще ряд інших заходів.
• Підвищено розмір інвестицій за кордон, котрі юридичні особи можуть здійснювати на підставі однієї валютної ліцензії за один календарний рік з 50 тисяч доларів США до 2 млн доларів США. Встановлено вимоги для отримання ліцензії залежно від суми інвестицій за кордон: до 50 тисяч доларів США – за спрощеною процедурою до пакету документів, щодо більшої суми – то розширений пакет документів.

Введення визначення поняття "номінального власника"

Суттєво посилився "due diligence" зі сторони банків щодо своїх клієнтів. Українські банки починають відрізняти номінальних власників від реальних. Встановлено низку критеріїв, згідно з котрими, номінальним власником вважається:

1. особа, яка вказана як кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи, але є одночасно кінцевим бенефіціарним власником та/або керівником багатьох інших юридичних осіб, країна реєстрації яких має офшорний статус;
2. фізична особа з місцем реєстрації в країні, що має офшорний статус, яка, згідно з інформацією, отриманою безпосередньо від клієнта, вказана як кінцевий бенефіціарний власник, проте ця інформація не збігається з даними, що містяться в публічних джерелах інформації;
3. коли за результатами вивчення клієнта встановлено, що особа, зазначена як кінцевий бенефіціарний власник, фактично не впливає на господарську діяльність підприємства, а реальний вплив здійснює інша особа, яка публічно себе не позиціонує як власник цього підприємства, проте отримує доходи від його господарської діяльності. Крім того, банки зазначають, що така фізична особа, тобто реальний кінцевий бенефіціарний власник зазначеної юридичної особи, може бути, наприклад, відомим громадським чи політичним діячем.

Україна та CRS

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Міністерство фінансів України заявило, що починаючи з 2020 року планується початок автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки нерезидентів згідно з міжнародним стандартом CRS (Common Reporting Standard). Перший обмін фінансовою інформацією повинен відбутися за результатами 2019 року.

В кінці 2017 року відбулась публікація дорожньої карти з реалізації стандарту.

Для того щоб мати можливість брати участь в автоматичному обміні, Україна мусить виконати низку обов'язкових умов, одна з яких – це підписання Багатостороньої угоди ОЕСР про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією. На сьогодні дану умову ще не було реалізовано.

Угода дає юридичне підґрунтя, щоб приєднатися до автоматичного обміну, але сам обмін, в будь-якому разі, буде здійснюватися на двосторонній основі між конкретними юрисдикціями, які домовляться між собою про обмін ("активують" обмін). Для активації обміну обидві юрисдикції повинні адаптувати своє внутрішнє законодавство для автоматичного обміну, підписати двосторонню угоду і повідомити Секретаріат ОЕСР про початок обміну між собою.

Як відомо, для того щоб інші юрисдикції виявили бажання обмінюватися інформацією з Україною, наша країна повинна гарантувати надійність збереження інформації, отриманої в рамках обміну.

Зміни до угод про уникнення подвійного оподаткування.

Україна та Велика Британія. Зміни стосуються ставок податку на репатріацію:

• застосовується податок на репатріацію дивідендів в розмірі 5% – якщо фактичним власником дивідендів є компанія (крім товариства), якій належить не менше 20% капіталу компанії, якій виплачують дивіденди, і підвищення ставки з 10% до 15% – у всіх інших випадках;
• збільшення розміру ставки податку на репатріацію відсотків – з 0% до 5%;
• збільшення розміру ставки податку на репатріацію роялті – з 0% до 5%.

Україна та Турецька Республіка. Зміни стосуються такого:

• розширення тлумачення терміна "резидент" відповідно до положень модельної Конвенції ОЕСР;
• викладення в новій редакції статті з обміну інформацією. Передбачається значне розширення можливостей Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією без застережень щодо вимог національного податкового інтересу або банківської таємниці;
• прийняття нової статті щодо допомоги у стягненні податків, згідно з якою, Договірні Держави надаватимуть одна одній допомогу у стягненні податкових заборгованостей.

Правила Трансфертного ціноутворення.

1. Затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів з метою забезпечення податкового контролю з питання ТЦУ. До даного переліку належать нерезиденти, які не сплачують податку на прибуток, у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
2. Розширено коло контрагентів, операції з якими вважаються контрольованими. КМУ затвердив список держав, операції з резидентами яких визнаються контрольованими, до нього потрапили такі нові юрисдикції, як Гваделупа, Гватемала, Французька Гвіана, Співдружність Домініки, Домініканська Республіка, Естонія, Іран, Куба, Лаос, Латвія, Ліван, Маврикій, Мальта, Марокко, Монако, ОАЕ, Сінгапур, Грузія, Угорщина.
3. Змінилася процедура використання методів ТЦУ. Уточнено визначення методів ТЦУ, у яких тепер даються посилання на показники, що використовуються в цьому методі. Методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки” стали ближчими до рекомендацій ОЕСР.

Слід також враховувати, що правила ТЦУ можуть підлягати коригуванню і в подальшому в зв’язку з реалізацією Україною мінімального стандарту BEPS.

Як діяти далі?

Як бачимо, протягом 2017 року Україною було здійснено чимало кроків, відбулося багато змін до національного законодавства. Можна сказати впевнено, що це тільки першочергові заходи, і в майбутньому нас чекають масштабніші зміни.

Виникає запитання, що робити бізнесу? На дане запитання відповідь тільки одна – бізнесу необхідно лишатись у тренді законодавчих змін та враховувати їх при плануванні своєї подальшої діяльності.