Закон заборонив домашнім СЕС на землі працювати за зеленим тарифом. У чому зрада

8 травня 2019, 16:30

Чому затверджений 25 квітня закон 8449-д поставив під загрозу енергетичну децентралізацію в Україні

Так-так, це не помилка - ми говоримо про енергетичну децентралізацію – глобальний процес, який розгортається в усьому світі. У всякому разі, в розвиненій його частині. Розвиток і здешевлення технологій розподіленої генерації електроенергії з відновлюваних джерел призвів до того, що генерація електроенергії стала ближче до споживача. Її виробництво вже не є виключною прерогативою величезних електростанцій. Наприклад, в Каліфорнії вже зараз ви можете купувати електрику безпосередньо у своїх сусідів. А в Нью-Йорку проект Brooklyn Microgrid створив платформу для торгівлі електроенергією між сусідами, які встановили на своїх будинках фотовольтаїчні панелі.

Відео дня
У Каліфорнії вже зараз ви можете купувати електрику безпосередньо у своїх сусідів

Подібних проектів і прикладів – сотні, якщо не тисячі у всьому світі. Все дешевші сонячні панелі і доступніші акумулятори призводять до того, що кордонів між споживачем і виробником майже не залишилося. А крім класичних виробника і споживача на ринку з'являється третій гравець – просьюмер (від англ producer + consumer).

Просьюмер істотно змінює енергетичні ринки. Саме він є драйвером децентралізації в енергетиці. В Україні найбільш поширені просьюмери – домогосподарства з встановленими сонячними електростанціями. За останні 4 роки їх кількість зростала вибуховими темпами. Так, в 2015-му їх було близько 250, а сьогодні – вже понад 8800.

Драйвером цього майже експоненційного зростання став привабливий «зелений тариф» і мінімум бюрократичних процедур, необхідних для встановлення електростанції на 30 кВт. Всього на будинках українців встановлено близько 190 МВт сонячних потужностей, а загальні інвестиції, вкладені в такі проекти звичайними громадянами, досягли $180 млн. Пересічні українці стали інвесторами в поновлювану енергетику.

Що не так

Якщо просто, то в законі 8449-д, який регулює перехід від «зеленого тарифу» до аукціонів, з'явилася правка №24, яка істотно обмежила можливості домогосподарств у встановленні сонячних електростанцій. Тепер отримувати «зелений тариф» за електроенергію, вироблену фотовольтаїчними панелями, зможуть тільки ті українці, які встановили їх на капітальних спорудах.

Для встановленняелектростанції потужністю 30 кВт потрібно від 200 до 300 кв. м площі. Далеко не у кожного власника приватного будинку є такий ресурс

Це різко обмежує можливості звичайних громадян інвестувати в «зелену» енергетику. Вся справа в тому, що для встановлення електростанції потужністю 30 кВт потрібно від 200 до 300 кв. м площі. І далеко не у кожного власника приватного будинку є такий ресурс. У більшості випадків українці зможуть встановити на своїх будинках сонячні панелі загальною потужністю до 10 кВт. Щоб встановити більше, доведеться споруджувати додаткові конструкції і проходити процедуру їх введення в експлуатацію. Звичайно, це різко здорожчує домашні проекти, а в багатьох випадках, зробить їх практично недоступними.

Разом з водою виплеснули дитину

Виправлення 24 офіційно подане Олександром Домбровським – головою комітету ПЕК Верховної Ради. Але за моїми даними, саму правку розробило Міністерство енергетики та вугільної промисловості. Причини для таких обмежень, які озвучують в Міністерстві (та й в Комітеті Ради) тільки частково мають сенс.

Минулого тижня Міністр Ігор Насалик сказав, що домашні СЕС можуть стати причиною зростання тарифів для споживачів на сотні відсотків. Але при цьому частка домашніх сонячних установок на українському ринку ВПЕ становить не більше 0,5%. Все інше зайнято великими гравцями ринку. Потужність однієї станції таких гравців може бути більше, ніж вся «домашня» генерація України. Як бачимо, зростання тарифів – це відмовка, а не причина.

Крім того, Міністерство говорить про те, що домашні СЕС стали «прибутковим бізнесом», що не менш дивно. Адже чим більше прибуткового бізнесу – тим більше податків. А податки від домашніх СЕС залишаються на місцях у громадах, стимулюючи місцеву економіку. Прибутковий бізнес – це добре, навіть якщо це не подобається Міністерству. У цьому плані, звичайно ж, слід зауважити, що для великих гравців ринку продаж електроенергії за «зеленим тарифом» – теж прибутковий бізнес.

Дійсно важливим аргументом серед озвучених Міністерством є боротьба з тими, хто використовує домашній «зелений тариф» для ухилення від ліцензування. Виглядає це приблизно так: ви купуєте 10 будинків в покинутому селі і встановлюєте на кожній з них 30 кВт сонячної генерації. Результат – у вас 300 кВт електростанція і ніяких ліцензій.

Схеми ухилення від ліцензування потрібно забороняти. Але робити це, забороняючи ставити домашні СЕС на землі – неправильно і вкрай неефективно. Це все одно, що заарештувати всіх відвідувачів бару і відправити в райвідділ через те, що хтось із них не заплатив за пиво

Звичайно ж, такі схеми потрібно забороняти. Вони є результатом непродуманого регулювання. Але робити це, забороняючи ставити домашні СЕС на землі, як сумлінним громадянам так і тим, хто хоче обійти ліцензування, – неправильно і вкрай неефективно. Це все одно, що заарештувати всіх відвідувачів бару і відправити в райвідділ через те, що хтось із них не заплатив за пиво.

Що робити

До такої ситуації ми прийшли тому, що закон 8449-д розроблявся для вирішення проблеми із «зеленим тарифом» великих виробників. Сам обсяг цього тарифу, за словами розробників законопроекту, створював проблеми для фінансової стабільності ринку. Тому закон передбачає обов'язкові аукціони для сонячних електростанцій потужністю більше 1 МВт і для вітрових потужністю більше 10 МВт. Компанії з меншими потужностями можуть і далі отримувати «зелений тариф».

Однак, оскільки вся увага приділялася саме великий генерації, норми, що стосуються малої, виявилися прописані дуже погано. І правка 24 – тільки один із прикладів. В законі є суперечності в термінах і інші потенційні проблеми для малих учасників ринку.

Як вирішити ці проблеми? Думаю, потрібно об'єднуватися і створювати інституцію, яка буде представляти малих гравців ринку. Власне, ми її вже почали створювати – адже свої інтереси потрібно формулювати і захищати. Ми не хочемо скасовувати закон, але внести в нього критичні правки доведеться. І спільними зусиллями добитися цього набагато простіше.

Спеціально для НВ Бізнес

Більше поглядів – у розділі Експерти НВ Бізнес

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X