Закон про призов резервістів без мобілізації підписаний: що змінюється?
30 березня ВРУ ухвалила президентський законопроєкт 3553, який дає можливість призивати без мобілізації резервістів у випадку «особливого періоду». 21 квітня президент Закон підписав. Пропоную розглянути ключові деталі.
Основні положення:
- запровадження нового виду військової служби — військова служба за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період;
- створення замість військових комісаріатів центрів комплектування та соціальної підтримки (ЦКСП);
- посилення відповідальності за порушення у сфері виконання військового обов’язку.
Оскільки законодавство, що стосується питань військових, написано складно, то щоб зрозуміти на кого в першу чергу вплине цей закон, слід розібратися з тим, хто такі резервісти та що таке військовий резерв.
Військовий резерв — компонент у Збройних силах України або інших військових формуваннях, що складається з резервістів і є запасом людських ресурсів. Відповідно резервісти — особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань.
Проходження служби у військовому резерві не варто плутати з виконанням військового обов’язку в запасі (останні — це в тому числі й ті, хто проходив підготовку на військових кафедрах).
В мирний час резервісти, на відміну від військовозобов'язаних, проходять службу виключно на добровільній основі. Проте з цього правила є виключення: в особливий період до складу військового резерву в обов’язковому порядку зараховують усіх військовослужбовців, звільнених зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації.
Законопроєкт 3553 передбачає, що на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.
До того, якщо «запасників» можна призвати за рішенням Міністра оборони України та на строк не більше, ніж на 18 місяців, то резервістів будуть призивати указом президента на строк, який буде встановлено у такому указі. У першому читанні закон передбачав граничний строк призову резервістів у 6 місяців, проте з остаточної редакції цей строк зник, а отже тепер обмежується виключно волею президента.
Варто відзначити, що в Україні особливий період вже діє — почався у березні 2014 року з оголошенням першої хвилі мобілізації й триває дотепер.
Сьогодні під потенційний призов резервістів, який запроваджується новим законом, потрапляє дві категорії осіб:
- колишні учасники АТО/ООС.
- колишні військовослужбовці строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також інші резервісти (яких внесено до відповідного Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів);
Новий закон визначає, що резервісти за призовом зобов’язані прибути до ЦКСП або військової частини, до якої вони прикріплені, протягом 1 дня з дати відповідного указу президента. Це відрізняє процедуру від мобілізації, де на прибуття є до місяця часу. Резервісти-призовники проходять в установленому порядку обов’язковий медичний огляд.
Призову на військову службу з-поміж резервістів в особливий період не підлягають громадяни України, які на момент призову непридатні за станом здоров’я; досягли 60 років (вищий офіцерський склад — 65 років); вже призивалися за останній рік; мають на утриманні/піклуванні певні категорії осіб; мають близьких родичів, які загинули або зникли на сході України; навчаються або ж викладають у певних категоріях закладів освіти; народні депутати України.
Головна особливість закону, яка викликала неоднозначну реакцію ветеранської спільноти — можливість призивати резервістів необмежену кількість разів з інтервалом у рік. Можна сказати, що ця новація є дещо дискримінаційною, адже ці люди вже виконали конституційний обов’язок щодо захисту Батьківщини (часто — в умовах реальних бойових дій на сході України).
За ухилення від призову посилюється (а за ухилення від призову для резервістів — вводиться) кримінальна відповідальність — позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років (раніше за ухилення від мобілізації передбачалося від двох років).
За ухилення від військового обліку — штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто станом на зараз — від 5 100 грн до 8 500 грн) або виправні роботи на строк до року, за ухилення від зборів — штраф від 500 до 700 НМДГ (тобто від 8 500 грн до 11 900 грн) або виправні роботи на строк до двох років.
Крім того, змінюються і положення щодо відповідальності за порушення у цій сфері в КУпАП.
Так, за порушення правил військового обліку передбачається штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто станом на зараз — від 510 грн до 850 грн, за повторне порушення або вчинення таких дій в особливий період — штраф від 300 до 500 НМДГ, тобто від 5 100 грн до 8 500 грн. Зіпсування або втрата обліково-військових документів — від 30 до 50 НМДГ, тобто від 510 грн до 850 грн, повторно або в особливий період — від 50 до 100 НМДГ, тобто від 850 грн до 1700 грн.
Водночас з КУпАП виключаються статті, які передбачали відповідальність за:
- неявку на виклик у військовий комісаріат; неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць;
- прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку;
- незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкода їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці; несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати; неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників.
Очевидно, що таке виключення пов’язане з уніфікацією цих правопорушень новим законом в інші норми КУпАП та КК України, а не з санкціонуванням таких дій.
