За що можуть "позбавити" громадянства України
Особливого розголосу і широкого висвітлення в пресі це питання набуло у зв'язку з прийняттям Президентом України відповідних рішень щодо політичних діячів, зокрема народного депутата України Андрія Артеменка і депутата Одеської обласної ради Олександра Боровика.
Втім, заради справедливості, слід звернути увагу на той факт, що ухвалення рішення президентом про припинення громадянства України не є поодиноким або унікальним явищем: Петро Порошенко за період перебування на своїй посаді припинив громадянство України для 18,67 тис. осіб.
Як же юридично регулюються питання правового статусу фізичних осіб, у тому числі питання громадянства? Відповідаючи на це питання, слід почати з аналізу положень Конституції України.
Відповідно до статті 4 Конституції України, в Україні діє правовий принцип єдиного громадянства, порядок набуття та припинення якого визначається законом. Далі, стаття 25 Конституції України передбачає, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства України, як і права змінити громадянство.
Більш того, згідно з цим же принципом в Україні насправді не заборонено подвійне (і більше) громадянство. В Законі України «Про громадянство України» (далі – Закон) зазначено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається виключно громадянином України.
Так чому ж громадяни України позбавляються громадянства? Згідно з розділом ІІІ Закону громадянство України може бути припинене. Підставою для цього можуть бути: вихід з громадянства, втрата громадянства і підстави, передбачені міжнародними угодами. У всіх цих випадках громадянство України припиняється Указом Президента.
З виходом із громадянства все ясно: громадянство припиняється внаслідок заяви громадянина України, який постійно проживає за кордоном України. Рідкісні випадки, передбачені міжнародними угодами, також не було підставою для резонансних кейсів припинення громадянства, а ось процедура втрати громадянства варта особливої уваги, і це вона застосовувалася, зокрема, до панів Боровика та Артеменка.
Підставами для втрати громадянства України є:
1) добровільне набуття громадянства іншої країни повнолітнім громадянином України;
2) отримання громадянства України іноземцем чи особою без громадянства) внаслідок обману, подання неправдивих даних або фальшивих документів. Під цей пункт підпадають також і іноземці, які отримали громадянство України і не припинили свої іноземні громадянства протягом 2-х років;
3) добровільний вступ громадянина України на військову службу в країні, де відповідно до законодавства, така служба не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
З цього випливає, що у випадку, якщо у громадянина України є громадянство іншої країни, то абсолютно законно можливе прийняття рішення про втрату громадянства України. Варто зазначити, що ці положення українського законодавства досить неоднозначні, оскільки процедура описана недостатньо прозоро, а зобов'язання громадянина України вийти з громадянства України в разі отримання паспорта іншої країни не передбачене.
При цьому відмінність позбавлення громадянства (забороненого Конституцією України) від його втрати розмиті. Закон, трактуючи принцип єдиного громадянства, визначає, що у разі отримання громадянином України громадянства (підданства) іншої держави, у правових відносинах з Україною він вважатимеся громадянином України.
Указ президента з назвою Питання організації виконання Закону України Про громадянство України від 27 березня 2001 року уточнив процедуру втрати громадянства. У цьому підзаконному акті зазначено, що у випадках, коли органи Державної міграційної служби або дипломатичні представництва України визначать наявність підстав для втрати громадянства України певної особи, вони повідомляють про це Комісію при Президентові України з питань громадянства, яка уповноважена приймати рішення.
Однак, на жаль, деталі цих процедур так само не визначені досить чітко, у тому числі не передбачено, яким чином, на яких підставах і ким спочатку визначається й перевіряється факт наявності/відсутності у громадянина України другого громадянства. Відсутність детальної процедури може істотно порушувати права громадян, у тому числі право на невтручання в приватне життя та захист персональних даних.
Таким чином, відповідно до Конституції України Державна міграційна служба й Комісія при Президентові України з питань громадянства повинні діяти згідно з певною процедурою: наприклад, направляти запит лише у випадках, чітко визначених у законодавстві, у певні строки і т. д. Але, як уже раніше зазначалося, таких деталей процедури ми в українському законодавстві не знайдемо, чим і може скористатися при оскарженні рішення про припинення громадянства, наприклад, Андрій Артеменко та його захисники.
Незважаючи на такі явні недоліки в українському законодавстві щодо питання припинення громадянства України, закон чітко передбачає можливість Президента України прийняти рішення про втрату (припинення) українського громадянства при отриманні будь-яких офіційних підтверджень подвійного громадянства.
Таким чином, громадяни України, які мають громадянство іншої країни, ризикують потрапити в список осіб, громадянство яких припинено, але цей ризик поки вкрай невеликий, оскільки така процедура досить складна, а рішення підлягає оскарженню.
