Уроки газових контрактів 2009—2019 років

20 січня 2020, 10:51

Сума цих контрактів перевищує чверть трильйона доларів, роблячи їх «контрактами століття» — чи не найбільшими комерційними контрактами в історії людства

У цей день 11 років тому в Європі зітхнули з полегшенням.

Були відновлені поставки російського газу, перервані на довгі 2 тижні. Тоді залишившись без опалення у 25 градусний мороз, люди буквально вмирали від холоду.

Відео дня

Зітхнули з полегшенням і українські газовики. Відновлення поставок російського газу дало можливість повернутися у нормальний режим роботи українській газотранспортній системі, та уникнути масштабної техногенної та гуманітарної катастрофи.

З Росії тоді надходило більше 2/3 всього газу, спожитого в Україні, і альтернативи йому не було

З Росії тоді надходило більше 2/3 всього газу, спожитого в Україні, і альтернативи йому не було. У свою чергу, від природного газу залежить тепло у домівках практично всіх українців. Газ також є і найбільш політизованим товаром — на його критичну важливість для життєдіяльності накладається прикрий факт, що половина населення не може платити за нього ринкову ціну.

Газ пішов наступного дня після підписання контрактів на купівлю та транзит між Газпромом та Нафтогазом на період 2009−2019 рр.

Історичну значущість цих контрактів ми ще маємо усвідомити:

— Сума цих контрактів перевищує чверть трильйона доларів, роблячи їх «контрактами століття» — чи не найбільшими комерційними контрактами в історії людства.

— Вони були найважливішим фактором, який впливав на економіку України впродовж 11 років. За підрахунками, якщо порівнювати з європейськими нормами, робота за цими контрактами, особливо за часів Януковича, коштувала Україні десятки мільярдів доларів і фактично позбавила сорокамільйонну націю стабільного економічного зростання.

— Укладення цих контрактів суттєво вплинуло на обрання Януковича президентом. Тимошенко через них потрапила до в’язниці.

— Рішення Януковича відмовитися від європейської інтеграції восени 2013 року, яке призвело до Євромайдану, Революції Гідності, анексії Криму та війни на Донбасі теж значною мірою було викликано бажанням отримати знижку на газ за цими контрактами.

— У 2014 році, коли Газпром вимагав сплати багатомільярдних боргів за цими контрактами і припинив поставки газу, на кону була реальна незалежність України або принаймні розповсюдження війни на всі південні та східні області.

— Економічне зростання останніх років було б неможливим без зміни відносин між Нафтогазом та Газпромом за цими контрактами та прямо пов’язаних з цими змінами реформ.

— Стокгольмський арбітраж за цими контактами став найбільшим комерційним арбітражем в історії людства. Загальна сума позовних вимог з обох сторін перевищувала сто мільярдів доларів.

1 січня 2020 року ці контракти припинили свою дію. Газпром сплатив 5 мільярдів доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу (2,1 мільярди доларів через залік за поставки газу, і 2,9 мільярди доларів грошовими коштами). Була укладена угода, за якою сторони закрили взаємні претензії за цими контактами. Запрацював новий контракт на транзит газу, вже за європейськими правилами і з гарантією оплати, правда за суттєво менші обсяги і на вдвічі коротший термін. При цьому поставки газу в Україну з боку Газпрому так і не були відновлені.

Чи означає це, що про контракти 2009−2019 року можна забути?

Переконаний, що це було б величезною помилкою. Навпаки, зараз ми маємо спокійно їх проаналізувати і винести неприємні, але такі необхідні уроки.

- Ми маємо краще розуміти справжню роль, яку відігравали у цих контрактах українські політики та олігархи.

Наприклад, можу сказати про хибність точки зору, що це контракти «Тимошенко-Путін», і тому тільки Тимошенко має нести за них відповідальність.

Зауважу, що з огляду на останні події, українські політики оцінюють свою роль у процесах навколо цих контрактів часто не так, як це виглядає зсередини, а іноді і зовсім всепереч фактам. Ці суперечності загрожують тим, що суспільство може бути обмануте, з відповідними негативними наслідками для розвитку України.

— Також ми маємо чітко усвідомлювати геополітичні фактори. Чи дійсно Росія розглядала ці контракти як перехід до ринкових відносин між країнами, або це було продовженням її колоніальної політики? І яким були і є інтереси Європи та США щодо цих контрактів?

Але і цього буде недостатньо для того, щоб винести правильні уроки.

Бо ці контракти неправильно розглядати поза контекстом, в якому вони були укладені, використовувалися, і завершили свою дію. Цей контекст — система, побудована на брехні, та паразитичний порядок, що домінує у цій системі.

Наше спільне завдання та мета — змінити цю систему і ці порядки. Контракти на купівлю і транзит газу на 2009−2019 роки мають стати ще одним аргументом на користь таких змін.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X