Європі прийшла пора платити за рахунками COVID-19

21 липня 2020, 09:02

Європейська комісія 15 липня прийняла пакет довгограючих податкових заходів (до 2024 року), метою введення яких озвучено «подальше сприяння відновленню та зростання Європи». Що в ньому?

Глобальна ініціатива являє собою три взаємопов'язані блоки, покликаних «зробити оподаткування простішим, справедливішим і більш адаптованим до сучасних економічних реалій». З досвіду знаю, коли починають говорити про патріотизм, зростання, справедливість та інші правильні речі, то чекай біди. Новий податковий пакет не став винятком.

Відео дня

Блок 1 — План дій (Action Plan for fair and simple taxation supporting the recovery) розбитий на 25 елементів ключовими з яких названі:

 — реформа системи адміністрування ПДВ, включно з процедурами єдиної реєстрації платником податку в ЄС і єдиної звітності, а також побудова загальної системи моніторингу операцій (Eurofisc 2.0) як для цілей боротьби з ухиленням від оподаткування, так і для протидії відмиванню брудних грошей. Європа пішла дорогою що вже пройдена Україною — дуже складна і обтяжлива система електронного адміністрування податку, включно з механізмом моніторингу податкових накладних (до блокувань правда поки ще не дійшли). Більш того, ЄС почне підписувати договори з третіми країнами про адміністративне співробітництво в сфері ПДВ;

 — зростання екологічних податків як джерело реалізації європейського Зеленого Курсу (European Green Deal). З уже озвучених новацій зазначу оподаткування імпорту в ЄС продуктів з високим вуглецевим слідом (Carbon border tax), під дію якого потраплять і українські товари (включно з продукцією нафтохімії і металургії, цемент, скло, кераміка, целюлоза, папір і картон) і загальноєвропейський податок на авіаперельоти і морські перевезення (Україна вже примудрилася ввести авіаційний збір — 13.07.2020 парламент прийняв як закон проєкт 2424). Як можлива опція витрачання нових екологічних податків озвучено захід щодо зниження податкового навантаження на працю;

 — глибока реформа корпоративної податкової системи, по суті зведена до введення глобального межах ОЕСР як 16 крок в межах BEPS Project) або загальноєвропейського мінімального корпоративного податку (minimum corporate tax). Єврочиновники мають намір посилити вплив Брюсселя на сферу прямого оподаткування країн — членів ЄС;

— в межах «виховання» платників податків, пропонується відмовляти в державній допомозі тим, хто пов’язаний з низькоподатковими юрисдикціями з чорного списку (EU list of non-cooperative jurisdictions) — опція сплати внутрішніх податків з бізнесу як елемент доступу до держпідтримки. Ідеї вже на практиці реалізовані в Данії і Польщі отримують загальноєвропейський статус;

— масивна ревізія акцизної політики, зокрема загальної політики акцизів (2008/118/EC), директив по тютюну (2011/64/EU) і алькогольних напоях (92/83/EEC), що несе посилення державного контролю з метою стимулювання здорового способу життя, а значить подальше зростання ставок акцизів.

Блок 2 — перегляд Директиви про адміністративне співробітництво (DAC7), несе нові процедури податкового контролю з акцентом на цифрову економіку: адміністративні процедури виявлення і переслідування схем подвійного неоподаткування доходів через так звані спільні перевірки (Joint audit), а також поява такої форми міжнародного запиту на отримання податкової інформації як «групові запити» (Group requests); введення загальноєвропейського автоматичного обміну податковою звітністю операторів цифрових платформ з 01.01.2022 (дані про покупки-продажі, суми доходів, можливість ідентифікації суб'єктів угод).

Блок 3 — реформа Кодексу поведінки у сфері оподаткування підприємницької діяльності (The Code of Conduct for Business Taxation) як елемент протистояння посилюється процесам недобросовісної податкової конкуренції. Пропонується:

— закріпити на рівні Союзу мінімальну ставку податку на прибуток (близьконульові ставки податку кануть в лету);

— розширити сферу застосування Кодексу з оцінки негативних практик/режимів з корпоративного податку на інші види податків та режими надання інвестиційного громадянства (атака на золоті візи триває);

— удосконалити процедуру формування списку юрисдикцій, що не співпрацюють, і посилити заходи впливу на них через скоординовані заходи захисту внутрішнього ринку.

Оцінюючи пакет податкових заходів за рівнем зростання втручання держави в економіку і впливу на бізнес-клімат, його можна порівняти лише з українським Законом 466, що містить критичний набір «тортурних» методів збору податків. Хоча в Європі нові правила компенсуються низькою корупцією і величезними обсягами державної підтримки бізнесу. В Україні ж кардинальних змін ні за першим, ні за другим напрямом поки що не спостерігається — сумарний розмір підтримки не перевищує й 1% ВВП. Для порівняння, вчора міністр економіки і фінансів Франції Bruno Le Maire оголосив про плани уряду скоротити в 2021—2022 році податок з прибутку підприємств на 20 млрд євро.

Фіскальна Європа стрімко змінюється, чи готова до цього Україна?

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X