А якщо ні? Де уряд візьме гроші, якщо МВФ не дасть кредит
Що Україна робитиме з великими борговими виплатами, якщо залишиться без міжнародної підтримки
Боротьба з коронавірусом в Україні та погіршення зовнішніх умов призведуть до значного розширення дефіциту бюджету. Певні сигнали ми бачимо вже зараз. За даними на ранок 3 квітня, з початку року Держказначейство принесло в банківську систему 10,1 млрд грн, що побічно вказує на розширення дефіциту бюджету. Для порівняння: у відповідному періоді минулого року був зафіксований відтік у розмірі 33,7 млрд грн.
Та й загалом фактичні дані держбюджету за січень-лютий говорять про зростання дефіциту майже на 8 млрд грн порівняно з відповідним періодом минулого року, і судячи з того, що зараз активно готуються зміни до бюджету, зростання триватиме далі. Виникає питання: де уряд візьме гроші, щоб покрити дефіцит? І що робити з досить великими борговими виплатами?
Борги
Крім дефіциту, що вже намітився, потрібно подбати про майбутні виплати боргів. Квітень — доволі спокійний місяць з точки зору погашення державних боргів, але ось у травні-липні уряду потрібно буде погашати в середньому по $1,5 млрд. Найбільша найближча виплата очікується наприкінці травня — це погашення $1 млрд за єврооблігаціями, які раніше були випущені під гарантії уряду США. Рефінансувати їх випуском нових єврооблігацій за поточних умов практично неможливо, якщо, звичайно, не отримати нові гарантії США, але для цього, як мінімум, потрібно підписати програму співпраці з МВФ.
Після погашення єврооблігацій наприкінці травня в середині червня буде новий пік — погашення березневого випуску тримісячних доларових ОВДП ($0,8 млрд), який, судячи з динаміки портфелів, знаходиться у власності юридичних осіб. Основним власником даного випуску, за нашими припущеннями, є Нафтогаз.
Співпраця з МВФ
Зростання бюджетних витрат, а також необхідність погашення державних боргів змушують до посилення співпраці з МВФ. Але що буде, якщо угода з фондом не буде підписана найближчим часом?
Без МВФ у найближчі місяць-півтора Мінфіну доведеться шукати ресурс усередині країни для рефінансування травневих виплат, а для цього необхідно буде піднімати дохідності та розміщувати валютні держоблігації. Тут, звичайно, підтримку можуть надати держбанки і держкомпанії (якщо на той час у них буде достатньо ліквідності), тоді, ймовірно, суттєво дохідності підвищувати не потрібно буде.
Крім того, у червні, за подальшої відсутності допомоги МВФ уряд намагатиметься домовитися з Нафтогазом (якщо наші припущення щодо власника березневого випуску доларових ОВДП є правильними) про рефінансування боргу за допомогою випуску нових паперів.
Якщо до всього цього додати дефіцит бюджету, який все ще розширюється, то без угоди з МВФ збирати ресурс із внутрішнього ринку можуть почати вже протягом найближчих тижнів.
Висновки
В умовах економічного падіння зростання дефіциту бюджету й нарощування державних запозичень є цілком нормальними явищами. Проблема в тому, що на тлі світової кризи багатьом країнам, що розвиваються, вкрай складно залучати фінансування з зовнішнього ринку за допомогою випуску єврооблігацій. Україна в цьому плані не є винятком, тільки в даному випадку ситуація ускладнюється ще й досить великими борговими виплатами в 2020 році. За таких умов найпростішим і «дешевим» способом для нашої країни є нова угода з МВФ, яка, з огляду на кризові явища в світі, явно відкриє доступ до збільшених обсягів фінансування.
Загалом без МВФ протриматися якийсь час можна, збираючи ресурс із внутрішнього ринку. У цьому випадку Нацбанк може продовжити пом’якшувати монетарну політику (якщо інфляційні ризики будуть помірними, як є наразі). Крім того, регулятор може спростити доступ банків до кредитів НБУ, що підштовхне банки до купівлі ОВДП, якими буде закриватися дефіцит держбюджету.
Але всі ці дії, спрямовані на збір ресурсів із внутрішнього ринку, у кінцевому підсумку виявляться дорожчими, ніж співпраця з МВФ. І набагато ризикованішими.
