Погляд незгодних. Яким повинен бути новий Голова Національного банку України
Матеріал підготовлений екс-працівниками НБУ, які заявили про звільнення в червні цього року. Один з авторів, Олександр Бевз в інтерв'ю НВ Бізнес, а інші в публічних заявах, пояснили мотив звільнення незгодою з централізацією прийняття рішень в НБУ.
Співавтори: екс-працівники Нацбанку (прізвища наведені в кінці тексту).
У липні 2020 року Національний банк зустрічав нового голову — Кирила Шевченка. Вступна промова нового керівника була наповнена амбітними планами. Попри засмучення через звільнення Якова Смолія, колектив центробанку був готовий до нових проєктів та був впевнений у продовженні започаткованих політик, які довели свою успішність.
Але на практиці відбувалися інші речі. З банку почали звільнятися десятки керівників департаментів, абсолютна більшість з яких пішла під тиском, хоч і не всі заявили про це публічно. Система прийняття ключових рішень стала жорстко централізованою, а колегіальні органи перетворилися на ширму для одноосібних рішень. Лояльність до голови стала єдиним критерієм призначення ключових осіб у банку.
Атмосфера у банку кардинально змінилась, про командну роботу довелось забути. На засідання комітетів заборонили пускати нелояльних членів правління всупереч регламентам. Незгодні колеги та критики голови НБУ стали об'єктами нападу як всередині банку, так і у сумнівних ЗМІ і телеграм-каналах. Лояльні працівники, натомість, почали отримувати вибіркові бонуси, на кшталт службових автівок, в той час, коли в банку від них давно відмовились як від рудиментарної розкоші.
Менше з тим, це внутрішня кухня. А що ж «назовні»? У регулятора фактично відсутня стратегія щодо розвитку фінансового ринку, що яскраво видно по бізнес-моделям значної частини банків, немає бачення розвитку ринку фінансових інструментів для хеджування банками ризиків, стрімко відбулась практично повна девальвація фінансового моніторингу як функції центрального банку, реагування на прискорення інфляції (яка вже є двозначною) було повільним, а дії на валютному ринку — почасти незграбними.
Зрештою, Україна зустріла вже другу осінь з новим головою НБУ, а безкінечні переговори з Міжнародним валютним фондом так досі і не увінчалися успіхом. До закликів міжнародних партнерів берегти незалежність центробанку додались тези про занепокоєння якістю управління у нагляді за фінансовим сектором (хоча цей меседж дуже давно не фігурував у зауваженнях Фонду до України).
Ми впевнені, що керівництво країни обізнане з проблемами всередині Нацбанку та їх зовнішніми наслідками, і навряд є байдужим до того, що відбувається. Адже ризики виходять далеко за межі однієї інституції.
Споглядаючи зсередини Національного банку, ми зібрали перелік критеріїв, яким мав би відповідати його новий голова незалежно від прізвища. Високий професіоналізм та бездоганну репутацію залишаємо за дужками як безумовні якості, які не варто навіть обговорювати.
Аполітичний технократ. Це не тільки непов’язаність з політичними партіями, а також — з державними корпораціями та державними банками, які часто залежні від політичної адженди. Дружба з політиками, а ще небезпечніше — власне бажання бути політиком — мають залишитись за дверима будівлі на Інститутській на весь строк каденції.
Недекларативна відданість цінностям Національного банку, його здобуткам на шляху перетворень, подоланому з 2014 року, та розуміння ролі команди центробанку в цьому. НБУ має очолювати лідер, який сприятиме залученню талантів, надихатиме та сприятиме впровадженню кращих практик та подальшому інституційному розвитку.
Відданий колегіальності та експертній дискусії голова НБУ повинен не тільки гарантувати відкритий діалог експертів, а й прийняття рішень за наслідком професійної дискусії, навіть якщо він сам має іншу думку. Керівник центрального банку — це «граючий тренер». Primus inter pares.
Відкрита і професійна комунікація центрального банку — це ледь не ключовий фактор довіри бізнесу, експертів, суспільства до регулятора. Ця довіра завойовується роками і руйнується миттєво, особливо, коли особистий піар Голови переважає над інтересами Національного банку та держави. Тому абсолютна прозорість в комунікації має бути пріоритетом.
Особлива роль у стосунках з органами влади виявляється у тому, щоб, з одного боку, оберігати мандат центробанку, а з іншого — разом з державними структурами працювати на суспільство в межах спільного бачення розвитку країни. Це виклик для всіх «центробанкірів» світу, Україна не виняток. Голова повинен бути незалежним, але конструктивним і чесним партнером для президента, парламенту і уряду.
Відсутність особистого інтересу в фінансовому секторі застерігає не тільки від корупції. Проблема глибше — у погляді та оцінці ситуації через викривлену призму конкретних установ та сегментів фінсектору, та відсутність «перекосів» у ставленні до гравців ринку.
Глибоке розуміння економічного контексту, як локального, так і світового. Інтегрованість в європейську систему центробанків — це не просто слова з візії Нацбанку. Це про фундаментальне розуміння економічних трендів та адекватність дій на основі цього розуміння. А також використання перевіреного інструментарію, яким послуговується цивілізований світ, та залишення спроб придумувати завідомо зламані велосипеди.
Довіра партнерів — це про передбачуваність і чесність. Передбачуваність — це планування та відповідність дій та рішень публічним заявам та домовленостям. Чесність — без коментарів. Брехню та нещирість всі швидко ідентифікують. А потім, навіть якщо посміхаються і тиснуть руку — насправді, не хочуть мати з тобою нічого спільного.
Начебто, нескладно. Правда ж?
- Віталій Ваврищук, директор Департаменту фінансової стабільності (оголосив про своє звільнення з посади)
- Денис Новиков, ексдиректор Департаменту виїзних перевірок
- Олег Заморський, ексдиректор Юридичного департаменту
- Олексій Романюк, ексдиректор Департаменту аналітики та наглядових технологій
- Сергій Карпенко, ексдиректор Департаменту стратегії та розвитку
- Олександр Бевз, ексдиректор Департаменту ліцензування
- Віктор Курцев, ексначальник управління Юридичного департаменту
- Іван Пальчевський, екскерівник проектів і програм Департаменту комунікацій
- Катерина Жебанова, ексзаступниця директора Департаменту ліцензування
- Дмитро Ткачук, Дмитро Смаль, Вадим Романюк, ексначальники управлінь Департаменту ліцензування
- Артем Клюка, начальник управління Департаменту фінансової стабільності.
