Наслідки окупації Чорнобиля

2 травня, 08:13

У перший день війни російські окупанти зайшли на територію Чорнобильської АЕС. Окупація тривала 26 днів. 26 днів невизначеності, напруження та страху від того, якими можуть бути наслідки.

Матеріал надано командою INSCIENCE.

На сьогодні доступ до Чорнобильської зони для науковців обмежений. Дію наших перепусток призупинили. Територія перебуває під посиленою охороною. Після окупації дали змогу заглянути в лабораторії на 20 хвилин. Цього було достатньо, щоб оцінити масштаб наслідків. Розграбовані приміщення, винесли майже всі комп’ютери, цінні архіви знищували або просто викидали в смітник. Значних збитків зазнала Центральна аналітична лабораторія — комплекс із потужними можливостями для контролю стану відпрацьованого ядерного палива (далі — ВЯП). Буквально на днях сховище ВЯП отримало ліцензію. Саме сюди планується направляти паливо з Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької АЕС.

Відео дня

У зоні відчуження діяла одна з найкращих у світі систем моніторингу. Автоматична система контролю радіаційної обстановки (АСКРО) кожні дві години надавала дані щодо експозиційної дози. 27 лютого система була виведена з ладу.

Чи стало перебування в зоні після окупації більш небезпечним?

Найбільш забрудненою територією залишається 10-кілометрова зона відчуження. Тоді як 30 кілометрів навколо виконують роль буфера. За понад 30 років після аварії більшість радіонуклідів розпалися, тож ця ділянка стала значно чистішою, ніж була одразу після аварії. Пересування окупантів, важка техніка, все це, найімовірніше, призвело до перерозподілення радіонуклідного забруднення в межах зони. Але будемо сподіватися, що джерела альфа-випромінювання залишилися в зоні. Попереду нас чекає ретельна радіаційна розвідка.

Сучасні технології дають змогу виконувати такі дослідження швидко й безпечно. Наприклад, використовуючи дрони зі специфічними детекторами.

Про дослідження до війни та плани

До війни ми з колегами з Японського агентства з атомної енергії (JAEA) досліджували явище біокорозії в Чорнобилі та на Фукусімі. Мікроорганізми живуть усюди. У сховищах ВЯП і саркофазі зокрема. Ба більше, умови, які для нас є непридатними, для цих організмів є нормою. Кожне сховище ВЯП містить свій унікальний «microbial footprint» — популяцію мікроорганізмів, які живуть, харчуються та розмножуються саме в цьому радіоактивному середовищі. Фізичним наслідком їх метаболізму є біокорозія.

Вивчати процеси біокорозії потрібно для того, щоб ефективно прогнозувати стан палива в саркофазі та контролювати радіаційну безпеку.

У лабораторіях на території Чорнобиля команда науковців Інституту проблем безпеки атомних електростанцій залишила матеріали та зразки, які, будемо сподіватися, окупантам не прийшло на думку вилучати з сейфів з позначками «небезпечно». Ті ж радіобіологічні зразки, які їм вдалося знайти, могли бути використані в безглуздому наративі російської пропаганди про так звані українські лабораторії з розробки ядерної зброї.

Зона відчуження — унікальна територія для досліджень, які, на перший погляд, здаються майже нереальними. Важлива наукова ідея, реалізація якої дала б змогу використати потенціал Чорнобильської зони — дослідження в галузі космічної біології.

Одна з основних причин, чому ми досі не відвідали Марс, — відсутність захисту від космічної радіації. Довгострокове нейтронне опромінення для людини дуже небезпечне. Тут, на Землі, нас захищає озоновий шар. А в космосі та безпосередньо на Марсі ми залишаємося беззахисними. Наразі у світі є багато приватних підприємців, які займаються розробкою ефективного захисного матеріалу. Серед них і американський вчений Лембіт Шивер (Lembit Sihver), професор Технічного університету Чалмерс (Швеція). Зараз ми з ним обговорюємо можливий спільний проєкт зі створення на території ЧАЕС космічної лабораторії.

Чому космічна лабораторія має з’явитися саме в Чорнобилі?

ЧАЕС — чи не єдине місце на Землі, де фіксується нейтронне випромінювання, і при цьому не потрібно включати прискорювач часток. До того ж це випромінювання низької щільності та інтенсивності, що є ідеальними умовами для тестування біологічних зразків.

Зона відчуження — унікальна територія для досліджень, які, на перший погляд, здаються майже нереальними.

Звісно, є альтернативні варіанти перевірити, як нейтрони впливають на організм, та протестувати гіпотетичний захисний матеріал. Наприклад, періодично відправляти біозразки на Міжнародну космічну станцію (МКС) або поміщати в прискорювачі часток, як-от адронний колайдер. Та витратність таких досліджень у сотні разів перевищує облаштування лабораторії в Чорнобилі.

Більш того, ефективність експериментів на ЧАЕС буде значно більшою через необмеженість у часі. Достатньо підготувати зразок, помістити його в приміщення, де фіксуються нейтрони, і вилучити тоді, коли потрібно. Звісно, для лабораторій такого рівня майже всі процеси потребують автоматизації задля безпеки. Новітні роботизовані системи можуть успішно з цим впоратися.

Космічні дослідження в зоні відчуження — це те майбутнє, на яке заслуговує ця територія. Більшою мірою занедбана й покинута. Звісно, подібні програми неможливі без потужної підтримки з боку держави. Зокрема, через інтеграцію проєкту в Національну космічну програму України.

Про майбутнє атомної енергетики

Використання атомної енергетики є важливим поштовхом вперед, до більш безпечних та ефективних способів генерації енергії. Відмову від ядерної енергетики можна прирівняти до відмови від елементарних здобутків цивілізації, як-от від водогону. Навіщо ризикувати через можливі пошкодження, якщо можна набирати воду з колодязів?

Будь-які складні технології мають бути використані за інструкціями. І чим складнішою є технологія, тим точніше необхідно дотримуватися правил. На сьогодні лише 20% ціни електроенергії є ціною її генерації. Все інше йде на забезпечення надійних запобіжних систем.

Декомісія майже всіх ядерних потужностей України має відбутися вже в цьому десятиріччі. Ми знаємо, як використати атомну енергію. Вона дасть нам потужний поштовх вперед до нових технологій. Прийде час, і ми розберемо ядерні реактори до стану зеленої галявини.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X