Як побороти паливну бодягу?

9 квітня 2021, 10:52

Фальсифікат і податкові схеми в сфері підакцизних товарів були завжди. Не знаю, що відбувається зі спиртом і тютюном (точніше знаю, там все погано, але не знаю наскільки), точно можу сказати про ринок нафтопродуктів — тут точно все погано.

Нещодавно ми отримали попередню статистику за 2020 рік і провели дослідження з метою визначення частки нелегального палива на ринку і втрат державного бюджету. Результати такі: в 2020 році втрати держскарбниці склали близько 19 млрд грн, і якщо уряд не почне діяти, то в 2021 році втратить більше 20 млрд грн.

Відео дня

Куди витікають гроші і як заткнути ці дірки?

Найбільша частка несплачених податків припадає на оптимізацію ПДВ і податку на прибуток — понад 15 млрд грн. Це фіктивне споживання палива, коли через фіктивні фірми підприємства реального сектора економіки завищують витрати на паливо і тим самим не тільки знижують прибуток, але й формують податковий кредит.

За нашими оцінками, більше 20% всіх нафтопродуктів в Україні споживаються двічі: за документами, для оптимізації податків, і фізично, коли пальне реалізують за готівку поза касою. Нещодавно на цю схему на прикладі, здавалося б, звичайного чека з заправки БРСМ відмінно розписав голова податкової податко-митного парламентського комітету Данило Гетманцев.

Другим за величиною джерелом втрат держбюджету є нелегальне виробництво нафтопродуктів. За нашими спостереженнями, з різною інтенсивністю в Україні працює понад 30 об'єктів малої нафтопереробки, що випустили в 2020 р. близько 470 тис. т нафтопродуктів. У чому схема? За документами вони випускають різноманітну нафтохімічну продукцію, яка не обкладається акцизним збором, тоді як насправді це низькоякісні бензини і дизпаливо стандартів Євро-2 і Євро-3, які повинні обкладатися акцизом. І сума цього акцизу в 2020 р. повинна була скласти 3,8 млрд грн. Але скарбниця отримала 0 (нуль).

Далі. Активно працюють веслами «бодяжники» на нафтобазах. У 2020−2021 фіксуємо збільшення поставок імпортних безакцизних розчинників (це за документами), що є на ділі сумішами октанопідвищувальних компонентів, які завозяться на міні-НПЗ і нафтобази. Тільки за січень-лютий цього року втрати бюджету на цих поставках склали 180 млн грн.

У 2020 році втрати держскарбниці склали близько 19 млрд грн, і якщо уряд не почне діяти, то в 2021 році втратить більше 20 млрд грн

Думаєте, в описаному вище замісі беруть участь якісь незрозумілі структури? Не тільки. В операціях з продукцією міні-НПЗ і розчинниками помічені оператори таких мереж, як «БРСМ-Нафта», Мotto, SunOil і інші. Явні ознаки системних податкових зловживань спостерігаються на 2 800 АЗС, що становить 40% від загальної кількості станцій в країні.

Що з цим усім робити?

Почнемо з міні-НПЗ. Необхідний посилений контроль за використанням нафтової сировини і моніторинг виробництва — і за кількістю, і за якістю.

Уряд також має створити постійно діючу систему порівняння податкового навантаження на роздрібних операторів ринку. За наявними даними, Мінфін і Мінекономіки вже мають на руках такий зріз і бачать, що сплата ПДВ і податку на прибуток як мінімум в першій десятці паливних ритейлерів різнится в рази.

Також необхідно реанімувати систему державного контролю якості нафтопродуктів з подальшою публікацією результатів. Від наявних на руках результатів аналізів з Мотто і САНОЙЛ волосся стає дибки, а в бензині на БРСМ журналісти виявили моно-метил-анілін — токсичну октанозбільшувальну речовину, давно заборонену для використання в моторних паливах.

Ліквідація нелегальних схем на паливному ринку матиме мультиплікативний ефект: збільшить бюджетні надходження, підвищить завантаження легальних нафтопереробних підприємств, поліпшить конкуренцію на ринку і захистить громадян і довкілля від неякісного палива і токсичних викидів. Побороти це можна не показушними набігами, а системними рішеннями. І не шукайте допомоги у місцевої влади і силовиків — вони, як правило, всі і в темі, і в долі.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X