Якщо друзі стануть ворогами. Як захистити бізнес, коли частки партнерів 50/50

6 червня 2019, 08:00

Головне — діяти, не чекаючи кризи. Детальна фіксація того, хто і як управляє компанією — ціна безпеки спільної справи

Матеріал підготовлений у співавторстві з Ольгою Тарасенко, адвокатом юркомпанії ILF

Бізнес з партнером із частками 50% на 50% — поки радше правило, ніж виняток для українських підприємців. Такі партнери розраховують рівною мірою впливати на компанію і одноголосно вирішувати ключові для бізнесу питання: купівля і продаж майна, розширення бізнесу (географічне або продуктове), укладання великих угод, зміни в установчі документи компанії і до державних реєстрів тощо. Це партнерство зазвичай засноване на дружбі і довірі, особливо на початку ведення спільного бізнесу.

Відео дня

Але є і випадки без хепі енду, коли партнери стають ворогами і починають конкурувати за гроші і вплив у спільному бізнесі. У кожної компанії своя історія переходу від друзів-партнерів до ворогів. Але наслідок один — безвихідний і дорогий для обох сторін конфлікт. У такій ситуації ви стаєте заручниками один в одного, а повноцінна робота компанії паралізована до вирішення корпоративного конфлікту або кризи.

З’ясуймо, як полагодити два вразливих місця такого партнерства до першого конфлікту на прикладі ТОВ (товариства з обмеженою відповідальністю як найпопулярнішої і найгнучкішої форми ведення бізнесу): чий директор і в яких рамках він/вона працює.

1. Директор — ваша довірена людина. У такій ситуації можна трохи розслабитися, адже у вас 50% голосів на зборах і підконтрольний топ-менеджер. Але, як свідчить практика, людський фактор — це ризик у будь-якому проекті, а високі ставки тільки збільшують ймовірність його настання. Тому навіть якщо сьогодні ви довіряєте директору і у вас чудові стосунки, це не гарантує, що завтра його/її «не перекуплять» партнери/конкуренти/ін. Тому дивіться інші сценарії нижче.

2. Директор — довірена особа вашого бізнес-партнера або нейтральний фахівець, якого ви обирали спільно. Коли директор проти вас, спроби керувати компанією зводяться до нуля. Сьогодні в законі вже немає поняття «кворуму», але щоб законно змінити директора, вам потрібно 50%+1 голос на зборах, а у вас тільки 50%.

Тому доцільно ще в мирний час:

1. Обмежити повноваження директора в статуті

Статут компанії часто сприймається засновниками як формальний документ, який потрібен більше юристам, ніж робочий інструмент для управління бізнесом. У разі першого конфлікту будь-які загальні і абстрактні положення статуту зіграють у суді проти вас.

Наприклад, у вашому статуті є таке формулювання з Цивільного кодексу: «директор має право укладати угоди на суму, що не перевищує 50% майна компанії». І ваша компанія володіє великим активом — великою офісною будівлею в центрі міста. На перший погляд, може здатися, що її продаж явно перевищує 50% майна компанії і директор не може укласти цю угоду. Але все залежить від вибірковості суперника: офісну будівлю можна розділити на кілька приміщень і продати їх окремо, або маніпулювати питаннями площі та її вартості, заручившись підтримкою оцінювача.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У новому законі про ТОВ врахували цей момент: якщо замість кількох угод, компанія могла укласти одну значну угоду, то кожна дрібна угода вважається значною і потребує погодження на загальних зборах. Правда, закон запрацює в повному обсязі в червні 2019 року і не поширюється на укладені раніше угоди.

2. Зафіксувати чіткі підстави для звільнення директора в трудовому контракті з ним

З огляду на обмежений перелік таких підстав у застарілому трудовому законодавстві, це точно допоможе продемонструвати директору серйозність ситуації і рамки, безболісно звільнити його/її і використовувати на свою користь у суді в разі конфлікту.

3. Детально виписати процедуру призначення і звільнення директора в статуті і в корпоративному договорі

Зі статутом більш-менш уже зрозуміло. А ось корпоративний договір — поки новинка для багатьох. Раніше в більшості випадків домовленості партнерів закріплювалися «на серветці», тобто були неофіційними і не могли використовуватися в суді як доказ. Але з минулого року в українців з’явилася можливість укладати корпоративні договори — тепер вони можуть бути гнучким інструментом і надійним щитом для власників бізнесу.

У законі вимоги до нього мінімальні, що дає сторонам велику свободу дій.

Наприклад, можна прописати, що вирішальний голос з одних питань належить вам, а з інших — вашому партнерові. Один вирішує фінансові питання, другий — організаційні. Ваш партнер може запропонувати кандидатуру директора й іншого важливого для компанії фахівця, але вирішальний голос про призначення — за вами. Якщо один з партнерів систематично не бере участі в зборах, то другий отримує право викупу його частки. І так далі — залежить від особливостей кожного партнерства.

Корисним буде визначити відповідальність за порушення корпоративного договору: матеріальна, недійсність угоди, укладеної з порушеннями договору, обов’язковий продаж частки.

4. Збалансувати склад органів управління

Для повного контролю над діяльністю компанії можна також створити колегіальний виконавчий орган — дирекцію, з непарної кількості осіб. Або створити додатковий орган — наглядову рада, який стоїть на сторожі інтересів власників бізнесу і оперативно моніторить діяльність директора.

У цих органах можуть бути представники кількох партнерів з бізнесу для балансу інтересів. Можна зафіксувати, що документи компанії будуть дійсні за наявності двох-трьох підписів, обмежити суму угоди для директора і перелік договорів, які можуть укладатися за рішенням загальних зборів або наглядової ради (кредити, позики, купівля-продаж нерухомості, видавання боргових цінних паперів та інші).

5. Активно і своєчасно захищайтеся

Якщо директор роздробив одну велику угоду в обхід статуту і укладе 50−100 договорів, ви позбудетеся цінного активу або бізнесу, якщо тільки не почнете боротися. Оперативно оскаржуйте ці угоди в суді, домагайтеся арешту/знерухомлення цих активів, шукайте інші можливі способи припинити або тимчасово зупинити цю війну.

У корпоративних конфліктах нерідко використовують підроблені протоколи загальних зборів. Коли протокол підписується головою і секретарем загальних зборів — вашим опонентом і «його» директором. Водночас ви нібито теж були присутні на зборах і голосували за прийняті рішення. У такому випадку потрібно терміново порушувати кримінальну справу і притягати їх до кримінальної відповідальності.

Також часто недобросовісні директори укладають фіктивні договори і видають векселі, щоб створити заборгованість і довести компанію до банкрутства. І починаються «судові міжсобойчики», коли актив передається у власність кредитору в рахунок погашення заборгованості за рішенням суду.

На жаль, у всіх цих випадках, характерних для корпоративної війни, обманутий власник буде таким, що «наздоганяє», який намагається визнати незаконність операції/рішення, відмотати все назад, повернути актив і відновити свої права. Це довго, дорого і часто безрезультатно. Тому в цьому випадку бізнес-гігієна для власників компаній з легальною детальною фіксацією, хто що вносить, як на що впливає, і як управляє — це не просто слова, а ціна безпеки спільної справи.

Спеціально для НВ Бізнес

Більше поглядів у розділі Експерти НВ Бізнес

Показати ще новини
Радіо NV
X