Три кити інвестклімату: судова реформа, служба фінансових розслідувань і боротьба з контрабандою

25 липня 2019, 18:30

Як чесні умови ринку повернуть українців додому

Контрабанда

У більшості країн Європи правила гри на ринку сьогодні влаштовані таким чином, що будь-який бізнесмен-виробник, який справно платить податки, впевнений — його конкурент перебуває в тих же, рівних фіскальних умовах. В Україні ж рівні можливості руйнує лавина контрабанди. Наша виробнича практика свідчить, що в Україні конкурувати з китайцями значно складніше ніж, наприклад, на ринках Болгарії, Польщі та Румунії, оскільки в нашій країні більшість товарів народного споживання завозять з Китаю за контрабандними схемами.

Відео дня

Нечисті на руку конкуренти через офшорні компанії постачають контрабандний китайський товар за заниженими цінами, наповнюючи ним український ринок. І все це робиться нібито з дотриманням норм митного кодексу, за мовчазної згоди контролюючих органів.

Ні запити, ні скарги в фіскальну службу, де бізнес чітко демонструє на конкретних прикладах, що такого формування цін просто не може бути за визначенням — коли інколи імпортний товар у занижених інвойсах коштує дешевше за упаковку, в якій міститься, — не давали своїх результатів. І ця байдужість ДФС руйнує надії на розвиток імпортозаміщення в нашій країні.

Тому першочергове завдання для держави сьогодні — це боротьба з контрабандою. Сьогодні бізнес покладає великі надії на те, що разом із реформою і поділом податкової та митної служби почне змінюватися і жалюгідна ситуація із засиллям контрабандних товарів на українському ринку. Передусім потрібно глобально міняти структуру служби і, зрозуміло, підвищувати оплату праці на митниці. Митник не повинен шукати можливість додаткового заробітку на робочому місці.

Для того, щоб оцінити необхідний рівень зарплат для митниці, візьмемо приклад рядового митного брокера. Сьогодні він отримує 15−20 тис. гривень на місяць. Але з огляду на ризики і рівень відповідальності, на державній службі йому потрібно буде платити хоча б 25 тисяч. На керівних же посадах митниці оклад має бути не менше 75−100 тисяч гривень на місяць.

Крім реформ на митниці необхідно створити ефективну систему контролю ланцюжка поставок ризикових категорій товарів з використанням електронної системи tax-invoice. На сайті нашої асоціації в розділі проекти детально розписано такий механізм.

Тиск силовиків

Ще одна обставина, яке сьогодні дуже гальмує розвиток виробництва і знищує інвестиційний клімат — це нескінченні перевірки бізнесу, якими займається кожен правоохоронний орган окремо: Нацполіція, СБУ, ДФС, Податкова міліція і прокуратура. Все це паралізує бізнес, не даючи шансів рости і розвиватися.

Тому вкрай важливо в найкоротші терміни запустити в Україні роботу Служби фінансових розслідувань. У країні має з’явитися одне відомство з чесними правилами контролю.

Судова система

Ще одним дуже важливим для розвитку інвестиційного клімату питанням є запуск повноцінної судової реформи. Навіть питання воєнного конфлікту не так сильно турбує іноземних бізнесменів, готових зайти в Україну, як тяганина в судах. Дуже часто лояльна фіскальна політика і нульові мита залучають іноземний бізнес, але він не інвестує в нашу країну, тому що у всьому світі знають: в Україні є рейдерство, суди або реєстратори можуть запросто ухвалити незаконне рішення і просто відібрати бізнес і майно на користь зацікавлених осіб.

Чесні умови ринку залучатимуть інвестиції. Разом з інвестиціями почнуть розвиватися виробництва і створюватися робочі місця з гідною оплатою праці. Тоді українці, які сьогодні готові їхати за 600−800 євро в Польщу або Литву, почнуть повертатися додому

Крім описаних вище проблем є ще низка ризиків, пов’язаних з існуванням неформальних інститутів і відносин, монополізації окремих галузей економіки і зрощування їх із владою, масовим використанням офшорних юрисдикцій для ухилення від сплати податків, трудовою міграцією тощо. У всіх сусідніх країнах такі ризики описані, і рекомендації з їх мінімізації врегульовані на державному рівні — Доктриною національної безпеки або Доктриною економічної безпеки, якої в Україні немає досі. Проект такого документа вже навіть розроблений Фондом підтримки економічної безпеки України та експертами Інституту соціально-економічної трансформації, Українського інституту майбутнього і Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна. У проекті відображено всі загрози і виклики економічної безпеки держави (інституційні, фінансові, макроекономічні, соціально-демографічні, енергетичні, зовнішньоекономічні та інфраструктурні), їх потенційні наслідки і шляхи вирішення.

Саме такі зміни потрібні нашій країні для розвитку економіки. Чесні умови ринку залучатимуть інвестиції. Разом з інвестиціями почнуть розвиватися виробництва і створюватися робочі місця з гідною оплатою праці. І тоді українці, які сьогодні готові їхати за 600−800 євро на місяць у Польщу або Литву, почнуть повертатися додому.

Спеціально для НВ Бізнес
Більше поглядів — у розділі Експерти НВ Бізнес

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X