Спроба № 3. Стоп маски-шоу в IT
Новина про обшук в публічній міжнародній компанії Luxoft потрапила на міжнародний ресурс Bloomberg та з’являється однією з перших при пошуку про IT в Україні
Ми не втомлюємось повторювати, що українське ІТ є однією з найбільш прогресивних галузей, що динамічно розвивається та гарантує ріст економіки не лише в далекій перспективі, а й сьогодні. І це не просто слова, про це свідчать реальні цифри. Індустрія принесла близько 5 млрд валютних надходжень за 2019 рік або 4% ВВП (чисте 2-е місце серед експорту послуг).
Але найважливіше те, що індустрія зростає на 25% щороку на фоні 4−6% світових темпів. Натхненні такими результатами, ми ставимо амбітні цілі та завдання: частка IT в ВВП складатиме 10% (400 тис IT спеціалістів та 10 млрд доларів).
Та чи все так гладко? На жаль, сьогодні є чимало «але». І одним з них є безпека.
Міжнародним компаніям важко зрозуміти ситуацію, коли до них в офіс можуть прийти правоохоронці та вилучити усі сервери, повністю заблокувати роботу, а потім заявити, що сталася «прикра помилочка». Такі українські реалії. Новина про обшук в публічній міжнародній компанії Luxoft (акції торгувалися на біржі в Нью-Йорку до продажу DXC минулого року) потрапила на міжнародний ресурс Bloomberg та з’являється однією з першою при пошуку про IT в Україні (поруч із Чорнобилем і війною). 30 озброєних чоловіків увірвалися до дніпровського офісу, щоб з’ясувати інформацію, яку можна було перевірити по телефону за 15 хв.
Промоція України, покращення інвестиційного клімату та міжнародні угоди — всі зусилля виявилися марними. І це вже не про збитки для конкретної компанії, це про репутаційні багатомільярдні втрати всієї країни.
Х’юстон, у нас проблема?
Це вже третя спроба захистити бізнес. На жаль, попередні намагання вирішити цю проблему у Законі України № 191-VIII та у Законі № 2213-VIII («Маски-шоу стоп») провалилися, закони виявилися недостатньо дієвими — зокрема через гострий супротив збоку силовиків. В результаті закони все ж були прийняті, але в урізаній редакції і з нульовим ефектом на практиці. Наприклад, поточна редакція кримінального процесуального кодексу приписує копіювати інформацію з електронних інформаційних систем, а не вилучати. Але що ж таке «електронна інформаційна система» — в законодавстві визначення немає. В результаті «правоохоронці» спокійно конфіскують сервера і стверджують, що це «не інформаційна система».
Мова фактично йде про корупційну схему. Лише уявіть, жоден «гучний» обшук за роки незалежності так і не завершився судовим покаранням. Це дає вагомі підстави говорити про навмисне використання обшуків для тиску на бізнес. Виглядає так, що правоохоронці не дуже розуміють специфіку IT бізнесу в Україні, але добре втямили, що вилучення серверів і комп’ютерів — болить IT компаніям. Тому просто вилучають техніку і торгуються за ціну про відновлення нормальної роботи бізнесу. По суті, йде гра «в одні ворота» в кращих традиціях радянської каральної машини, яка знаходиться в зоні комфорту і не бажає змінювати підходи з минулого століття.
Сподіваюсь, що презентований позаминулого тижня законопроект № 2740 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України» зможе виправити попередні прогалини. Документ було розроблено експертами фінансово-правового комітету Асоціації IT України (50+ найбільших IT компаній України) із залученням фахівців з Верховного суду України (кримінальний напрямок) та докторів наук із кримінального права та процесу. Була врахована й практика Європейського суду з прав людини (зокрема рішення від
Змінити. Ніяк інакше
Законопроект передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України, що мають на меті захист IT-бiзнесу від зловживань з боку правоохоронних органів, зокрема, необгрунтованих обшуків, вилучення серверів та іншої техніки, що належить підприємцям.
Розглянемо детальніше основні зміни, що дозволять збалансувати інтереси держави та бізнесу.
«Ні» вилученню серверів
Правоохоронні органи не зможуть без обгрунтування вилучити сервери чи інші електронні пристрої, а за крайньої необхідності особа, яка їх вилучає, зобов’язана надати письмове обґрунтування можливості заподіяння шкоди кримінальному провадженню у разі, якщо зазначений пристрій не буде вилучено.
Ускладнення процедури — превентивна дія проти необгрунтованих дій та завдання шкоди компаніям, чия робота гальмувалася через неправомірну конфіскацію техніки.
А може просто скопіювати?
Навіщо конфісковувати майно, якщо необхідну для перевірки інформацію можна просто скопіювати. Адже зазвичай засобом або предметом кримінального правопорушення виступає інформація, що міститься на серверах чи в комп’ютерах. За результатами копіювання інформації має бути складено окремий протокол, що підтверджує її походження.
Діє це правило і в зворотньому напрямку: власникові пристрою або його законному володільцю надається можливість копіювати інформацію безпосередньо під час вилучення цього пристрою або його складової, а у випадку неможливості копіювати таку інформацію негайно, йому повинні надати таку можливість у будь-який зручний для власника (законного володільця) пристрою час. Адже за умов конфіскації часто повністю блокується робота компанії, що призводить до колосальних збитків.
Покарання за протиправні дії
За умисні протиправні дії під час проведення обшуків передбачена сувора кримінальна відповідальність для слідчих і прокурорів. Кримінальний кодекс України доповнюється статтею 374−1 «Порушення порядку тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення або арешту майна».
Винну особу будуть карати обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Більш жорстке покарання чекає злочинців, якщо завдана шкода у великих або особливо великих розмірах (позбавлення волі від 5 і аж до 12 років).
Це допоможе уникнути «замовних» обшуків та вилучення пристроїв, що забезпечить бізнесу можливість працювати спокійне, не боячись раптового та неправомірного втручання в роботу.
Що сьогодні?
Наразі законопроект № 2740 або «Маски-шоу стоп-3» знаходиться на опрацюванні комітетів Верховної Ради України. Серед основних комітетів — комітет за питань правоохоронної діяльності на чолі із Денисом Монастирським. Вже зараз лунають голоси, що для копіювання інформації доведеться закуповувати дорогу техніку. Однак, чи не мізер це в порівнянні із втраченими мільйонними валютними контрактами для України? Та й грант від міжнародних донорів можна отримати за бажання.
Сподіваюся на здоровий глузд наших законодавців — наші спільні зусилля будуть не марні, адже встановлення чітких та зрозумілих «правил гри» забезпечить справедливу роботу слідчих і прокурорів, поліпшить інвестиційну привабливість України та створить основу для подальшого розвитку IT-індустрії. Безпека понад усе.
