Валерія Іонан

Заступник міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції

Мене розривають повідомленнями з ідеями, життєвими ситуаціями і страхом від того, що буде після карантину. Як платити податки, якщо в тебе ТОВ? В мене немає клієнтів, як платити зарплати? Я змушений звільняти людей. Я не знаю, куди йти за допомогою. Я не знаю, що мені робити далі. Мій ресторан не відкриється у червні. Я не можу продовжувати будувати. Я не можу сплачувати орендну плату. Мій бізнес не в онлайні, що робити?

Є випадки, коли мені є, що відповісти. Наприклад, ми створили чат підтримки підприємців. Але є випадки, яких насправді набагато більше, коли я все розумію, відчуваю цей розпач, але допомогти не можу.

Я більше не збираюсь стояти осторонь і чекати, поки буде зроблена робота, яка і так мала бути зроблена. Задовго до карантину.

Майже всі бізнес-асоціації, економічні центри надіслали свої чіткі пропозиції уряду для того, щоб не просто спростити, а реально врятувати підприємців у цей непростий період.

На ці пропозиції публічно ніхто не відреагував. Це — помилка.

Донори та бізнес готові допомагати. Необхідно створити антикризовий центр, долучити бізнес-спільноту, спільно розробити антикризову стратегію та покроковий план дій, після чого презентувати його публічно та зробити відкритим для всіх.

Антикризовий центр, разом з яким випрацюємо тактичні кроки і що робити після завершення карантину.

В такий час потрібно залучати і слухати бізнес. Я розумію, що ні для кого не відкриваю Америку, але це потрібно зробити і робити це публічно.

В Міністерстві цифрової трансформації України ми звели всі запити та основні категорії проблем, і конкретні рішення на них, які пропонують ті чи інші бізнес-асоціації та спільноти станом на зараз і вони стосуються таких напрямів:

— податкова політика (дуже багато пропозицій)

— кредитна політика (наприклад, надання пільгових цільові кредити для поповнення оборотних коштів за мінімальною ставкою)

— митна політика (наприклад, скасування ввізного мита на обладнання виробничого призначення, яке ввозиться на митну територію для власних виробничих потреб підприємств)

— нагляд (контроль) контролюючими органами (наприклад, мораторій на перевірки Держпраці та інших органів)

— цивільні питання (наприклад, орендні канікули та зниження вартості оренди тощо)

— підтримка експортерів (наприклад, запровадження інформування щодо отримання сертифікатів форс-мажору та ситуації на основних зовнішніх ринках для експортерів)

— трудові питання (наприклад, поширити право ФОП звернутися за допомогою по безробіттю без його закриття)

— соціальна сфера (наприклад, фінансова допомога на дітей шкільного та дошкільного віку у разі втрати обома батьками роботи)

— дерегуляція (наприклад, спрощення системи для закупівлі сировини на основі спирту етилового денатурованого шляхом здійснення денатурації одразу на заводах)

— ліцензування та дозвільна система (наприклад, продовження терміну дії ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, встановлених чинним законодавством, на період дії карантину без необхідності особистого відвідування органів)

— цифровізація процесів (наприклад, запровадити автоматичне продовження терміну дії ключів ЕЦП на весь період запровадження карантину, а також запровадити закриття підприємств онлайн)

— фінансова політика (наприклад, підвищення гарантованої суми за вкладами в банках із одночасним вирівнюванням гарантованих відсотків з метою стабілізації настроїв)

Всі ці пропозиції мають бути обговорені експертним середовищем та з відповідальними представниками уряду, та мають бути покладені в основу антикризової стратегії на період карантину. Це потрібно було зробити ще на початку карантину.

Після коронавірусу питань та проблем буде набагато більше, а система підтримки підприємців в країні не працює, тому що, давайте чесно, її не спромоглися побудувати за останні роки.

Чому? Тому що питання розвитку підприємництва постійно «не на часі».

Паралельно з антикризовим планом нарешті потрібно визначити хто конкретно відповідає за розвиток МСБ та наголосити на необхідності створення нової стратегії МСБ в новому контексті, з урахуванням нових викликів. Має бути одна відповідальна людина, а не всі й одразу.

Вже півроку ми в Міністерство цифрової трансформації України пропонуємо долучитись до цього процесу, та взяти на себе цю відповідальність.

В нас є конкретні пропозиції та конкретний план дій:

1. Провести аудит на національному та регіональному рівнях з урахуванням досліджень ОЕСР та інших міжнародних та національних організацій.

2. Створити стратегію та план дій з розвитку підприємництва 2021 — 2025 в Україні.

3. Сприяти створенню стратегії та плану дій з розвитку підприємництва 2021 — 2025 в кожному регіоні України.

Основні складові:

— покращення процесу адміністрування податків

— перегляд податкової стратегії для МСБ

— створення та популяризація культури підприємництва в дошкільній, шкільні та вищій освіті;

— навчання системному підприємництву дорослих підприємців, що адаптоване під українські реалії; запуск інкубаторів, акселераторів; створення нових освітніх продуктів, менторських програм, доступних в регіонах

— полегшення доступу до фінансування; розбудова системи — структурувати фонди та програми, включити програми мікро-грантів

— розвиток МСБ в регіонах: поява стратегій та планів впровадження, контроль за їх виконанням; збереження коштів в регіонах: локальні маркети, програми «Великі маленьким»

— детінізація бізнесу через зміни в процесі оподаткування та перетворення держави з контролюючого органу на сервісний

— активація окремих галузей економіки

— створення мережі центрів підтримки підприємництва

— розвиток бізнес-асоціацій та спільнот і подальша побудова системи публічно-приватного діалогу

— продовження дерегуляції та створення розумних регулювань.

4. Переглянути податкове навантаження та податкову стратегію МСБ. Вдосконалення та цифровізація процесу адміністрування податків МСП.

Глобальні зміни, що необхідні українській системі оподаткування:

— запровадження прогресивної ставки оподаткування;

— звільнення від сплати податків на 2 роки для підприємств (представників малого та середнього бізнесу), що тільки розпочинають свою діяльність;

— скасування загальної системи оподаткування, запровадження єдиного податку для абсолютно всіх представників бізнесу в розмірі 5% від доходу

— спрощення адміністрування податків та цифровізації цього процесу.

5. Покращення інформування МСП та сприяння цифровізації

— розвиток 1 stop shop для підприємців «Дія. Бізнес» як єдиного державного порталу для підприємців

— впровадження на порталі «Дія. Бізнес» єдиного вікна для підприємців (за рахунок синхронізації з порталом «Дія.Послуги», де вони зможуть:

• здійснювати реєстраційні дії
• сплачувати та адмініструвати податки
• отримувати ліцензії та дозволи
• отримувати інформацію та сповіщення про майбутні перевірки контролюючих органів
• інформацію про зміни у законодавстві
• отримувати інформацію про нові грантові можливості та запуск програм підтримки, заходи та корисні семінари у своєму регіоні, а також іншу корисну консультативну інформацію

— збір та розміщення на «Дія. Бізнес» інформації про регіональні програми підтримки підприємництва та інші можливості за рахунок створення додаткових сторінок «Дія. Бізнес Харків», «Дія Бізнес Дніпро» тощо

— створення додатку для зручності використання усіх даних сервісів

— створення повноцінної структури цифрових проєктів та сервісів, що необхідні

6. Освіта для підприємців та розвиток навичок

— створити онлайн-систему збору даних про стан навичок МСП та потреби у їх покращенні

— створити національну онлайн-школу для підприємців з системними програмами. Впровадити онлайн, офлайн, змішаний формат навчання.

— створити галузеві навчальні програми залежно від економічних особливостей регіонів (наприклад, розвиток меблевого, швейного, туристичного та інших видів бізнесу) враховуючи пріоритети Експортної стратегії України.

— створити галузеві навчальні програми у прив’язці до сегментів — соціальне підприємництво, ветеранський бізнес, жіноче підприємництво.

— оцінити стан цифрових навичок МСП та створити відповідні онлайн-курси на теми цифрової фінансової грамотності, бухгалтерського обліку та інше.

— створити програму «цифрових волонтерів», яка дозволить молодим кваліфікованим людям та досвідченим людям похилого віку ділитися своїми цифровими компетенціями з традиційними підприємствами.

— впровадити навчання підприємництву зі школи. Почати з впровадження «Підприємництва» як варіативного курсу, продовжити як обов’язкового.

— створити хаби для розвитку підприємництва при університетах.

— створити або мотивувати появу необхідних сервісів для освіти українських підприємців.

Читайте також:

Богдан Яськів

Правова невизначеність або як держава намагається рятувати бізнес

7. Покращення доступу мікро- та малих підприємців до фінансування

— Оцінити стан українського фонду підтримки підприємництва та прийняти рішення про його подальше функціонування та розвиток

— Підвищення кількості та якості заявок на проекти з розвитку МСП у регіонах до ДФРР

— Створення програм безповоротної фінансової підтримки МСП у вигляді мікрогрантів або мікрокредитів за рахунок місцевих бюджетів для розвитку окремих секторів економіки залежно від смарт-спеціалізації регіону. Ціль фінансування: збільшення продуктивності МСП, збільшення доданої вартості у виробництві МСП, збільшення кількості нових МСП, зростання МСП, підвищення рівня інноваційності МСП. Напрями фінансування: купівля обладнання та техніки, компенсація галузевих навчальних програм керівництва та співробітників, впровадження нових цифрових технологій у виробництво тощо.

8. Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва

— Створити онлайн-консалтинг зону на порталі Дія. Бізнес з метою надання консультації МСП з усієї України — Створити та впровадити єдину систему аналітики та моніторингу стану політики підприємництва

— Створити офлайн-консалтинг зони / повноцінні центри підтримки підприємців у регіонах за рахунок коштів приватних партнерів та проєктів міжнародної технічної допомоги

— Використовувати один центр в регіоні - як центр тяжіння підприємців регіону.

9. Розвиток електронної комерції

— Створення онлайн-системи вирішення споживчих спорів за аналогією Online Dispute Resolution в ЄС.

10. Публічно-приватний діалог та підвищення довіри бізнесу до влади

— Аналіз причин недовіри та створення єдиної платформи для публічно-приватного діалогу включаючи онлайн-ресурс.

— Створення єдиної ефективної координаційної ради, куди входять різні робочі групи для забезпечення діалогу.

— Проведення щорічних регіональних форумів в регіонах.

11. Запобігання банкрутству

Створення онлайн-системи раннього попередження та сповіщення про можливе банкрутство МСП за аналогією систем в ЄС. Враховуючи тренди світової фінансової кризи, цей продукт може допомогти МСП продовжити діяльність під час та після карантину.

Я готова співпрацювати із усіма урядовцями, громадськими організаціями та аналітичними центрами, котрі готові об'єднатися заради порятунку МСБ у непрості для країни часи. Йдеться про втілення всього описаного вище.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.