Економічний шок від війни в Україні

11 липня, 12:20
Ексклюзив НВ

Збої у торгівлі та інфляція в Україні чинять тиск на компанії та домогосподарства, загрожуючи зірвати відновлення Європи та занурити багатьох людей у бідність.

Війна в Україні ставить під загрозу економічне відновлення Європи. Російське вторгнення спричинило масову гуманітарну кризу — майже сім мільйонів українців покинули країну. Конфлікт і пов’язані з ним санкції зірвали експорт товарів з країни, як-от металів, харчових продуктів, нафти й газу, піднявши інфляцію до рівня, небаченого протягом останніх десятиліть.

Відео дня

Очікується, що показник реального економічного зростання всередині Євросоюзу у 2022 р. впаде значно нижче 3% у порівнянні з прогнозом у 4%, який давала Єврокомісія до початку повномасштабної війни. Подальші перебої в торгівлі чи посилення економічних санкцій можуть занурити європейську економіку в рецесію.

Уповільнення темпів економічного зростання особливо помітно у сусідніх з Україною Польщі та Угорщині — країнах, які до того ж приймають багато українських біженців. Італія та Німеччина, які значною мірою залежать від російських нафти й газу, також відчувають тиск.

Затягування уже затягнутих пасків

Криза COVID-19 ослабила підприємства ЄС, особливо малі. Компанії тільки почали повільно відходити від державної підтримки, коли в Україну прийшла повномасштабна війна. Тепер ці підприємства стикнулися з підвищенням цін на енергоносії, скороченням торгівлі та потенційно вищими фінансовими витратами, оскільки банки намагаються уникнути ризику. Департамент економіки Європейського інвестиційного банку проаналізував вплив війни на прибутковість компаній ЄС.

Ми розробили модель із кількома припущеннями:

  • рахунки компаній за електроенергію подвоїлися щонайменше за один рік;
  • компанії покрили ці вищі витрати коштом зменшення власного прибутку замість того, щоб підвищити ціни на продукцію;
  • експорт в Україну, Росію та Білорусь повністю припинено.

Згідно з нашою моделлю, частка компаній ЄС, які втрачають гроші, збільшується зі звичайного середнього показника у 8% до 15% протягом року після початку вторгнення. Частка компаній, які ризикують не погасити борги, також зростає з 10% до 17% за той самий період. Найбільше страждають компанії у галузях транспорту, хімічної та фармацевтичної промисловості, продовольства та сільського господарства. Підприємства, розташовані у близьких до України Польщі, Латвії та Литві, також значно постраждали, як і компанії у Греції, Хорватії та Іспанії.

Збої експорту до України, РФ та Білорусі загалом мають незначний вплив на компанії ЄС. У 2019 р. частка експорту до цих країн становила усього 11% ВВП. Проте деякі країни Східної та Центральної Європи, як-от Естонія та Литва, постраждали набагато більше. Так, експорт в Україну, РФ та Білорусь становить понад 5% ВВП Латвії та Литви.

Залежність Європи від експорту викопного палива з роками також зменшилася, оскільки виробництво стало менш енергоємним, а економіка переорієнтувалася на сферу послуг і технології. Але знову таки, енергетична залежність варіюється серед європейських регіонів. Виробництво в деяких країнах, зокрема Литві, Греції та Хорватії, залишається відносно енергоємним, тоді як виробництво Люксембургу дуже мало залежить від енергії.

Десять країн ЄС сильно залежать від РФ через імпорт нафти та газу (див. діаграму нижче). Для цих країн більша частина імпорту газу та нафти з-за меж ЄС надходить із РФ. Залежність від нафти та газу для виробництва енергії у цих країнах також вища. Очевидно, що держави, які зробили кроки для розвитку відновлюваної енергетики, біопалива та ядерної енергетики, менш залежні від російських постачань. Проте РФ — настільки важливий постачальник для міжнародних ринків нафти й газу, що будь-які порушення торгівлі — санкції чи подібні заходи — призводять до підвищення цін.

Інфляція може поглибити проблему бідності

Показати ще новини
Радіо НВ
X