Як вберегти психічне здоров’я команди: що радить нейробіологія бізнесу
Самоізоляція — відчутний стрес. Що робити менеджеру, щоб втримати працездатність команди та допомогти співробітникам зберегти психічне здоров’я
Матеріал записаний з розмови перед лекціїєю онлайн-курсу Mental Health, організатор — INSCIENCE
Щохвилини ми отримуємо десятки сигналів. З одного боку, телефонує бос і каже, що ти — звільнений. З іншого — прочитав чергову новину про коронавірусну інфекцію чи почув, що твоя улюблена кав’ярня закрилася. Під час карантину, як і за будь-яких інших умов, людина визначає значущість інформації, щоб оцінити: безпечно це для мене чи ні, корисно або ж навпаки. І навіть якщо здебільшого це інформаційний шум, вона підштовхує нас до вибору стратегій адаптації.
Якщо ситуацію визначили небезпечною, ми обираємо захисну стратегію — пасивну чи активну, багато в чому це залежить від способу індивідуальної адаптації. Коли ми бачимо в ситуації загрозу — намагаємося уникнути та знижуємо біологічну активність. Наша увага розсіюється, результативність знижується, ймовірність захворіти під час стресу стає вищою. Інші люди можуть обрати стратегію подолання, а не уникнення, і в стресовій ситуації збільшують активність. Для цього є внутрішній ресурс, і людина підсвідомо вирішує, як ним скористатися. Жодна зі стратегій не краща і не гірша. Але уникнення, більш вигідне еволюційно, майже не має користі в сучасному світі.
Як реагує наш організм, коли бачить на горизонті кризу, що насувається? Ми або мобілізуємо ресурси, щоб подолати стрес, або намагаємося їх зберегти й накопичити. Якщо потрібна мобілізація, це — механізм «бийся або тікай», описаний американським фізіологом Волтером Кенноном, він пов’язаний із викидом гормонів із надниркових залоз та нейромедіаторів мозком. Через них, наприклад, зростає тиск і збільшується потовиділення. Якщо план боротьби зі стресом спрацював, кількість стресових гормонів зменшується. Але така реакція діє лише на коротких відстанях. Це працює з будь-яким робочим процесом: продажі, перемовини або планування.
Але як «бити» та куди «тікати», коли команда опинилася в ізоляції та відчуває розгубленість під час епідемії? Адже саме ізоляція, ймовірно, є однією з крайніх стресових ситуацій і найбільшим соціальним покаранням. В такому випадку найчастіше спрацьовують ресурсні стресові стратегії. Це розумно, але їх тривалість робить їх значно небезпечними з точки зору фізичного і психічного здоров’я. Тому основна мета — зменшити силу таких реакцій, щоб зберегти продуктивність та креативність команди. Знання нейробіології дозволяє, спираючись на розуміння природніх механізмів адаптації, регулювати стан команди.
Однією з дієвих та найпростіших моделей, що має тримати в голові менеджер, є SCARF. Це — акронім, що означає п’ять сфер соціальної поведінки. Так керівник дає команді впевненість у майбутньому та вибір. Від рішення команди залежить — боротися чи «уникати», дозволяючи бізнесу розвалитися.
Менеджер має підкреслювати потрібність роботи співробітника та його важливість для інших колег (Status). Так член команди розуміє свої обов’язки, межі ролі, що відповідають його самовідчуттю, й чому без нього все працюватиме не так злагоджено.
Ми постійно створюємо моделі майбутнього у своїй уяві. Але наш мозок активніше сканує майбутнє саме тоді, коли з’являються виклики. Це працює здебільшого завдяки тривожності — чудовій функції, яка дозволяє не тільки уявити, а і підготуватися до проблем або уникнути небезпеки. Будь-які сигнали — від колег чи керівників — приводять нас до того, як ми уявляємо своє майбутнє — в цьому оточенні чи компанії, та формують нашу модель поведінки. Співробітникові потрібно дати впевненість у майбутньому (Certainty), якою вона б не була: варто чекати на скорочення за два тижні чи підвищення зарплати за пів року, якщо в умовах кризи команда боротиметься. Коли ж людина втрачає відчуття контролю (Autonomy), рівень стресу стрибає вгору.
Хоч і дистанційно, команда має відчувати зв’язок (Relatedness), безпеку та підтримку один одного. Адже бізнес — це коли одне плем’я воює з іншим. Всі разом розв’язують одну задачу, рухаються до однієї мети та регулярно й чітко синхронізують плани. Будь-яка організація працює для отримання економічного продукту. Так побудовані будь-які соціальні системи, наприклад, серед шимпанзе теж. Якщо немає справедливості (Fairness), рівнозначного обміну та винагороди, це робить людину нещасною.
Карантин не закінчується. Можна продовжити битися головою об стіни чи спробувати змінити ставлення до проблеми й рухатися далі. Для початку варто обрати щоденний спосіб знімати напругу від стресу, який до вподоби. Фізична активність чудово підвищує стресостійкість. Деякі компанії навіть встановлюють спеціальні додатки, що змушують співробітників вставати й проходити необхідну кількість кроків. Якщо сидіти на одному місці, рівень кортизолу при стресі залишається незмінно високим. Це шкодить психічному здоров’ю, наприклад, навчатися та запам’ятовувати нову інформацію стає важче.
Для когось є дієвими стратегії емоційного переосмислення, якщо ми не можемо змінити ситуацію, ми можемо змінити ставлення до неї, коли критично обдумуєш різні ризики, аналізуючи ймовірність та різні сценарії. І зрештою розумієш, що не все так погано, як малював собі на початку. Хтось користується медитативними практиками. Для інших людей в команді більш важливим буде звернутися до мистецтва. Ще стародавні філософи казали про мімезис та катарсис, як основні принципи взаємодії при створенні або спостереженні витворів мистецтва, І навіть якщо, це лише серіал, він може комусь зменшити напруження або навіть допомогти переосмислити ситуацію. Так, наприклад, колишній воротар збірної італії Буффон розповів, що коли він побачив картину М. Шагала «Прогулянка», вона його так вразила, що це допомогло йому впоратися з депресією.
Ізоляція вдома чи робочі проблеми — варто пам’ятати, що це одні з численних міністресів, які ми проживаємо щодня. Саме вони стимулюють нас розвиватися, зростати й самовдосконалюватися, дозволяють знайти внутрішні ресурси та зміцнити психічне здоров’я. Варто лише змінити кут зору й знайти користь для себе в будь-якій ситуації.
Матеріал підготовлено спільно з організацією INSCIENCE, яка популяризує науку й підвищує її цінність для суспільства, бізнесу та держави
