Платіжні картки: не варто мародерствувати під час кризи

15 жовтня 2020, 07:20

Комісія за розрахунок платіжними картками в Україні в 7 разів вища, ніж у країнах Євросоюзу. За кожні 100 грн, заплачені карткою, підприємець повинен 2,5−3 грн віддати банку.

Можливо, під час важкої економічної кризи банкірам і міжнародним платіжним системам настав час проявити благородство, зробивши крок назустріч малому та середньому бізнесу, і трохи обмежити комісію? Інакше через кілька років просто нікому її буде платити.

Відео дня

2020 рік стане одним з найбільш провальних і для українського, і для світового бізнесу. У підручниках історії його, ймовірно, будуть порівнювати з найгіршими роками Великої депресії.

Виживуть не всі. Згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, через кризу і пережитий локдаун кожен п’ятий бізнес в Україні може закритися, 77% українських компаній зізналися в тому, що в перші місяці 2020 р. втратили приблизно три чверті свого доходу. За даними Спілки українських підприємців, станом на квітень 2020 р. 6% вже закрили свій бізнес.

І цей процес, на жаль, продовжиться. І торкнеться він, перш за все, найменших і найслабших — фізосіб-підприємців і малих підприємств, у яких найменший «жировий запас», щоб пережити карантин, катастрофічне падіння попиту, при цьому гарантуючи зарплати персоналу, оплачуючи оренду і податки.

Під час такої жорсткої економічної «засухи» українському бізнесу, суспільству, державі важливо підтримувати один одного, а не мародерствувати і не гріти руки на чужій біді.

Пам’ятаєте, навіть за «законом джунглів» у відомій книзі Р. Кіплінга під час посухи тварини не вбивали один одного біля водопою. Чому ж тоді частина з нас — бізнесменів, чиновників, банкірів — беруть на душу цей гріх?

Коли торговий центр, незважаючи на тотальний карантин у березні-травні 2020 р. не знижує орендну ставку — це мародерство.

Коли банк під час кризи намагається заарештувати майно боржника або вводити драконівські штрафи навіть за незначне прострочення за платежем — це мародерство.

У ХХІ столітті за існуючих технологій розрахунок готівкою для українського підприємця в 100−150 разів вигідніший, ніж розрахунок карткою

Коли податкова затягує з поверненням ПДВ, а митниця гальмує і без того загальмовані за ці місяці експортно-імпортні потоки — це також мародерство, особливо під час кризи.

І можна придумувати все нові й нові закони про захист малого бізнесу, пропонувати суперпозитивні, але поки мало працюючі кредити 5−7−9%, вводити тримісячні мораторії на сплату єдиного соціального внеску. Спасибі, звичайно, за турботу, за збільшений максимум річного обороту (крок правильний, ось тільки реальні обороти через кризу знизилися) і зекономлені 3 117 грн ЄСВ. Але боюся, в ситуації, що склалася, всі ці заходи багатьом малим підприємствам і ФОП допоможуть слабо.

2020 рік: в Україні розрахунок готівкою в 100−150 разів вигідніший підприємцю, ніж карткою

Недарма президент США Джон Кеннеді любив повторювати, що в китайській мові слово «криза» складається з двох ієрогліфів — «небезпека» і «можливість». І ця криза — це, дійсно, можливість і серйозний стимул домовитися про більш цивілізовані і менш кровожерливі правила гри. Як між бізнесом і державою, так і всередині української бізнес-спільноти.

Як ніколи актуальним зараз є питання про розмір комісійної винагороди за здійснення еквайрингу. За цим маловідомим терміном ховається обробка банками і платіжними системами розрахунків платіжними картками.

Питання вкрай актуальне — через карантин кількість безготівкових платежів тільки за I квартал 2020 р., за даними Національного банку України, збільшилася відразу на 25%. І Нацбанк всіляко хоче підтримати цю тенденцію.

«Ми дуже хочемо, щоб безготівкові платежі були дешевшими, ніж готівка, і вже робимо необхідні кроки в цьому напрямку. Ми рекомендуємо банкам діяти аналогічно і знижувати вартість онлайн-розрахунків для своїх клієнтів. Це наша спільна соціальна відповідальність і турбота про українців», — заявив одразу після початку карантину заступник голови Нацбанку Сергій Холод.

Але, на жаль, багато українських банків, а також міжнародні платіжні системи, не поспішають здешевлювати вартість карткових розрахунків для українського бізнесу.

Парадоксально, але в ХХІ столітті за існуючих технологій розрахунок готівкою для українського підприємця в 100−150 разів вигідніший, ніж розрахунок карткою.

Судіть самі: вартість інкасації банком готівкової гривні в середньому коштує 0,02% від суми. А комісія банків і платіжних систем за проведення карткових платежів коливається від 1,8 до 3%.

При цьому якщо великий бізнес ще може виторгувати собі трохи менший відсоток завдяки серйозним оборотам, то малий змушений платити на повну.

До того ж, крім комісії за проведення платежів, стягується щомісячна «абонентська плата» за обслуговування (як правило, 300−400 грн за кожен використовуваний POS-термінал).

Тобто при чинному максимальному обороті для підприємців 3-ої групи спрощеної системи оподаткування в 7 млн грн, навіть за не найвищої на ринку 2%-вої комісії і 300 грн щомісячної плати підприємець за рік повинен буде заплатити банку разі повної оплати товарів і послуг картками) 7 млнХ2% + 300Х12 = 143 600 банківської комісії. Чи не забагато?

«І найменше потрібні мені твої кешбеки»

Вважається, що можливість розрахунку карткою збільшує оборот торгової точки. Дійсно, покупцеві користуватися платіжною карткою і зручніше (можливість не носити з собою готівку), і, на перший погляд, вигідніше — адже досить часто банк залучає клієнта непоганим кешбеком з кожної суми, сплаченої карткою. Як правило, 0,8−1% від покупки.

Правда банки замовчують, що будь-які витрати — зокрема банківські комісії — підприємець, так чи інакше, намагатиметься включити у фінальну вартість товару або послуги. Відповідно, виходить, що через високу банківську комісію покупець буде змушений переплачувати 2−3% від ціни, з яких, у кращому разі, половина йому повернеться через кешбек. У підсумку все це падає на плечі українця, який у період пандемії і так ледь «зводить кінці з кінцями».

Багато в чому банки і міжнародні платіжні системи користуються відсутністю достатнього законодавчого регулювання еквайрингу в Україні і достатнього антимонопольного контролю в цій сфері. Хоча в 2010 р. навіть Антимонопольний комітет України був змушений відреагувати на дії Visa і Mastercard після того, як їхні тарифи зросли втричі.

А як в ЄС?

А ось Євросоюз вже давно звертає на регулювання еквайрингу найпильнішу увагу. Ще в 2008 р. після повномасштабного розслідування, яке загрожувало обом найбільшим платіжним системам величезним штрафом, Visa і Mastercard домовилися з Єврокомісією зменшити свою комісію до 0,2%. Згідно з Регламентом 2015/751 від 29 квітня 2015 року, в усіх країнах ЄС розмір ставок комісії не може перевищувати 0,2% за дебетними картками і 0,3% за кредитними.

Навіть з урахуванням «інтерчейнджу» (комісії між банками, які обслуговують торгову точку і картку клієнта) загальна комісія за картковий платіж у країнах ЄС приблизно в 7 разів нижча, ніж в Україні.

У США і у Великобританії платіжні системи та банки також були змушені серйозно знизити свої комісії після групових позовів, довгих переговорів і мирових угод.

Навіть у Росії вже перейнялися цим питанням. Там на період кризи — з квітня до вересня 2020 р. місцевий Центробанк обмежив ставку еквайрингу для платіжних систем Visa, Mastercard і російської системи «Мир» на рівні 0,7% (раніше ставка становила від 1,2 до 2,2%) — перш за все, для інтернет-платежів.

Це лише на перший погляд 2−3% банківської комісії з кожного платежу не відіграють особливої ролі. Насправді, ця комісія на кшталт рани, що постійно кривавить, і з якої витікають вкрай потрібні зараз бізнесу обігові кошти. Так, це вбиває бізнес не відразу, як, наприклад, не скасована орендна плата під час карантину, а поступово. Але це ще один приклад мародерства.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X